Зіпсований телефон. П'ять ключових розбіжностей між Україною та США

Ось ця каламутна історія з легкої руки CNN про телефонну розмову Байдена та Зеленського явно має на меті підсвітити розбіжності, які реально існують між сторонами.

Ні, звичайно, CNN — "найнадійніше" у світі джерело інформації, безперечно. Перевірено багато разів, починаючи з 2003 року.

Але такі матеріали не з'являються просто так. З погляду надійності, інфа у статті CNN максимально розмита, а першоджерело даних, як завжди, ноунейм та анонім, причому з української сторони.

Але тут важливішим є сам сигнал: між США та Україною не все гладко щодо РФ. І ось це правда, оскільки попри всю публічну браваду і гарні декларації, позиції у нас різні.

Важливо

Галантерейники та кардинали. Чому Байден не помічник України у протистоянні з Росією

Якщо їх розкладати, то я виділив би п'ять параметрів, за якими в України зі США розходяться позиції:

1. Сприйняття ситуації. Українська влада розглядає ситуацію україноцентрично як повернення до масштабного протистояння РФ і Заходу, в якому Захід об'єднається і завдасть по РФ удару. У Штатах це бачать як можливість торгуватися з Москвою проти Китаю.
2. Аудиторія. Українська влада працює на внутрішню аудиторію, і не хоче розганяти зайву паніку через військовий дискурс, жертвуючи своєю економічною та фінансовою стабільністю. Вашингтон же навпаки, фокусується більше на західну аудиторію, через що їхні меседжі агресивніші та більш нагнітальні. Адже є завдання пояснити, що зараз Карибська криза 2.0, тому треба домовлятися.
3. Внутрішньополітичний порядок денний. У Зеленського страшенно бояться обвалів рейтингу та спалаху протестних настроїв внаслідок якихось різких маневрів щодо Донбасу. Байдену все одно, що тут думають люди, у нього свій головний біль — вибори до Конгресу, перед якими треба показати себе з кращого боку.
4. Поріг готовності до компромісів. Українська влада болісно сприймає будь-які розмови про компроміси, побоюючись викликати хвилю "зради". У Вашингтоні ж готові до поступок по Мінську-2, оскільки вони не несуть істотних ризиків для Штатів та їхніх життєво важливих інтересів.
5. Охоплення повістки. У США з Росією повістка дуже широка, і карт на руках вистачає найрізноманітніших. А в України це не завжди розуміють, бо наш порядок денний загалом досить вузький.

Важливо

Правила торгування. Чого хоче Росія від Заходу, і чому з Кремлем не можна домовитись

Ми з колегами ще в січні минулого року прогнозували, що зміни зовнішньої політики США призведуть до розбіжностей з Україною і буквально поквартально описували появу цих "дратівливих моментів" у відносинах двох країн.

Україна виявилася не готовою до розвороту США на Азію, а наша влада як ударні аргументи весь минулий рік використовувала старі політичні кліше та міфи з 2014-2015 років типу швидкого вступу до НАТО, зупинки "Північного потоку-2" або "драконівських" санкцій проти РФ, розраховуючи, що Байден — це Обама 2.0.

Але Байден виявився не Обамою 2.0, а Трампом 1.5, та ще й із набором ініціатив, які для нашої повістки надто далекі та глобальні.

Отже, поява розбіжностей була неминучою. Втім і трагедії я тут не бачу. Навпаки: така ситуація дозволяє нарешті вийти на відвертішу розмову з нашими партнерами і з самими собою.

Першоджерело.