Завтра відбудуться вибори президента Франції: основні кандидати та їхня позиція щодо України

У неділю, 10 квітня, у Франції відбудеться перший тур виборів президента, у яких візьме участь чинний голова республіки Емманюель Макрон, лідерка праворадикальної націоналістичної партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен і ще десять кандидатів. Фокус розібрався, який рівень підтримки кандидатів на пост лідера держави та що вони говорили про Україну на тлі повномасштабного вторгнення військ РФ.

Вибори президента Франції: всі кандидати

У боротьбі за президентське крісло беруть участь дванадцять політиків:

• Емманюель Макрон – чинний президент Франції, на виборах у 2017 році здобув перемогу в другому турі з 66,1% голосів;
• Наталі Арто — національна представниця троцькістської партії "Робітнича боротьба";
• Ніколя Дюпон-Еньян — депутат Національних зборів Франції, лідер націонал-консервативної партії "Вставай, Франціє";
• Яннік Жадо – член партії "Європа Екологія Зелені";
• Анн Ідальго — мер Парижа, кандидат від "Соціалістичної партії";
• Жан Лассаль — лідер партії "Будемо опиратися!" (на виборах 2017 року набрав 1,21% голосів);
• Марін Ле Пен — голова "Національного об'єднання", на виборах 2017 року вийшла в другий тур і програла там із 33,9% голосів;
• Валері Пекресс — голова регіональної ради Іль-де-Франс, переможиця праймеріз партії "Республіканці";
• Ерік Земмур — лідер партії "Реконкіста", журналіст, письменник і ультраправий консервативний націоналіст;
• Філіп Путу — політичний і профспілковий діяч;
• Фаб'єн Руссель — депутат Національних зборів Франції, лідер "Комуністичної партії";
• Жан-Люк Меланшон — голова партії "Нескорена Франція".

Вибори у Франції: основні кандидати

За даними опитувань, основне протистояння, як і у 2017 році, очікується між Макроном і Ле Пен.

Дослідження електоральних симпатій, проведене за два дні до першого туру для BFM TV, показало, що розрив між чинним президентом і главою "Нацоб'єднання" перебуває на межі статистичної похибки — 26% проти 25% — при тому, що ще 4-5 квітня французи були віддати 28% голосів Макрону та 23% Ле Пен. Третє місце, згідно з опитуванням, займає лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон із 17,5% підтримки.

Також соціологи підрахували, скільки набрали б головні претенденти на пост глави держави в другому турі, який відбудеться 24 квітня. У цьому випадку розрив між Макроном і Ле Пен також невеликий 51% проти 49% (+2). При цьому телеканал уточнив, що 21% не висловили наміру голосувати.

У свою чергу дослідження, проведене для видання Le Monde й опубліковане 8 квітня, показало, що в першому турі за Макрона готові проголосувати 26,5% виборців, Ле Пен підтримують 22,5% громадян, а Меланшон іде третім із 17,5% підтримки.

Вибори в умовах війни: позиція Макрона та Ле Пен щодо України

На вибори вплинув факт повномасштабної війни РФ проти України, що розпочалася майже півтора місяці тому. Як стверджує інститут вивчення громадської думки Ifop, 36% виборців, тобто два французи з п'яти, заявили, що війна в Україні вплине на їхній вибір. При цьому "ефект війни" найбільше вплинув саме на виборців Макрона, наголосили дослідники.

Чинний президент Франції неодноразово висловлювався на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також дипломатичного шляху вирішення війни. Відомо, що з 24 лютого Макрон щонайменше 9 разів, зокрема й на прохання українського колеги Володимира Зеленського, проводив телефонні переговори з главою держави-агресора Володимиром Путіним для врегулювання конфлікту. При цьому, кандидат на другий президентський термін прямо заявляв, що має намір продовжити підтримувати контакт із російським лідером, щоб припинити війну в Україні.

Макрон також підтримав ідею Києва щодо того, щоб Франція стала одним із гарантів безпеки України після можливого підписання відповідної угоди за підсумками війни.

Що стосується основного конкурента чинного президента Франції Марін Ле Пен, то їй у ході передвиборних перегонів довелося пояснювати свої контакти з РФ на тлі повномасштабної агресії, пише видання Guardian. Зокрема ультраправу кандидатку почали критикувати за наявність у матеріалах її кампанії фотографії з Путіним. Відомо, що Ле Пен зустрічалася з російським лідером під час кампанії 2017 року, а у 2014 році її партія, яка тоді називалася "Національний фронт", взяла в російському банку кредит у розмірі 9 млн євро на передвиборчі потреби.

"Ми не заперечуватимемо своєї позиції з питань міжнародної політики. У 2017 році нам потрібно було співпрацювати з Росією, щоб протидіяти Ісламській державі", — пояснив журналістам один із представників політсили.

При цьому Ле Пен сказала, що "частково змінила" свої погляди щодо Путіна та що зараз лідер держави-агресора "не той, ким був п'ять років тому". Також ультраправа кандидатка заявила, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало "явним порушенням міжнародного права, і це неможливо виправдовувати", однак зауважила, що основна відповідальність за вирішення кризи зараз лежить на країнах Європи, а не на Сполучених Штатах.

У свою чергу, BBC відзначило, що тоді як Макрон сконцентрувався під час своєї передвиборчої кампанії в Україні, основний фокус риторики його конкурентки був переміщений на внутрішні питання Франції — зростання цін, соціальне забезпечення та міграцію. Водночас, Ле Пен після початку повномасштабної війни виступила за прийняття французькою державою українських біженців, стверджують журналісти.

Тим не менш, Ле Пен висловлювалася проти запровадження Францією санкцій щодо РФ, які можуть нашкодити самій французькій державі, і заявила про необхідність зайняти "розсудливу позицію", оскільки "все, що відбувається в Україні, не можна розділити на чорне та біле". На прохання журналістів пояснити свою позицію щодо окупації Росією Криму ультраправа кандидатка заявила, що "референдум" там не був визнаний міжнародною спільнотою, але при цьому ніхто не виїхав із Криму, щоб просити притулку в іншій країні".