Патріарх Кирило в 70-х роках був агентом КДБ у Швейцарії, — ЗМІ

Патріарх Російської православної церкви Кирило, у світі Володимир Гундяєв, у 1970-х був радянським шпигуном, який щільно співпрацював із КДБ та працював у Швейцарії. Про це, посилаючись на розсекречені архіви спецслужб, повідомляє швейцарська газета Sonntags Zeitung. Журналісти видання опублікували великий матеріал про Гундяєва, в якому розповіли про його швейцарських друзів і про те, як він пов'язаний із цією країною.

У матеріалі йдеться, що псевдонімом священнослужителя було прізвисько "Михайлов". Його шпигунська діяльність здійснювалася з 1969 по 1989 рр., після чого він повернувся в СРСР і почав швидко рости в церковній ієрархії. В РПЦ від коментарів відмовилися. У Всесвітній раді церков заявили, що не мають інформації з цього приводу.

Журналісти Sonntags Zeitung ознайомилися з досьє на патріарха Кирила, підготовленого тоді федеральною поліцією. Як представнику Всесвітньої ради церков у Женеві Кирилу було доручено збирати інформацію про інших членів Ради та позитивно впливати на позицію США та НАТО щодо Радянського Союзу.

Патріарх Кирило відвідав Швейцарію 43 рази, зазначають у виданні. Проте племінник Кирила стверджує, що патріарх був не агентом КДБ, а перебував "під суворим контролем КДБ". Але це аж ніяк не "зменшувало щирості його прихильності до екуменічної роботи з іншими церквами".

Нині племінник патріарха керує церквою Різдва Пресвятої Богородиці у Женеві. Після початку війни в Україні невідомі залишили на її дверях російський воєнний символ "Z" та антивоєнні гасла.

Патріарх Кирило, як відомо, повністю підтримує політику російського президента Володимира Путіна, благословляв солдат і командирів у Москві перед відправленням в Україну й знову і знову попереджає про згубний вплив Заходу.

"Кирило завжди прагнув підлаштовуватися під політику уряду. Й особливо сьогодні підтримка церкви для держави є особливо важливою", — каже російський журналіст і церковний експерт Сергій Бичков. Через підтримку війни в Україні патріарх Кирило перебуває під санкціями України, Великої Британії, Канади. Однак не ЄС та не Швейцарії.

Й особливу любов Володимир Гундяєв відчуває саме до Швейцарії. У 2019 році він особисто говорив про те, що "з усіх країн світу я, мабуть, найчастіше бував у Швейцарії".

43 поїздки він здійснив, щоб, як він сам зізнався, "краще дізнатися про життя народу", також Гундяєв зазначав, що в нього "ще багато друзів у Швейцарії".

Швейцарські журналісти зазначають, що хоч у 1970-х Радянський Союз і був атеїстичною державою, але репресії проти церкви ослабли. І 24-річному священику Кирилу Гундяєву дозволили переїхати у Женеву, щоб представляти російських православних на Всесвітній раді церков.

Незважаючи на те, що він приїхав із Москви як офіційний представник, він швидко завоював довіру російських емігрантів.

"Він був дуже самовпевненим, честолюбним і мав гучний голос", — згадує уродженець Женеви, який познайомився з ним у той час.

"У нього була блискуча інтелектуальна освіта. Він умів себе подати та вмів імпровізувати", — каже Антуан Нів'єр, професор російської культури Лотарингського університету.

З брошури про Російську Православну Церкву у Швейцарії: Тодішній єпископ Кирило в оточенні парафіян у Женеві, 1970-ті рр.

Колишній консул при посольстві СРСР у Женеві та офіцер КДБ Вадим Мельников у своїх мемуарах писав про Кирила, що він був гарний та улюбленцем жінок.

"Він був високий, молодий і завжди у гарному настрої. До нього тяглися люди", — писав Мельников.

Також він описував Гундяєва, як веселу людину, котра любила вечірки з коньяком та шампанським, а також любителя прогулянок у горах. За словами Мельникова, Гундяєв їздив білому седані BMW. У 1974 році Кирило та Мельников потрапили на цій машині в аварію. За словами Мельникова, BMW з Кирилом за кермом занесло на перевалі й авто врізалося у ліхтарний стовп. Ця аварія привернула надто багато уваги громадськості, пише Мельников. Незабаром після цього він і Кирило покинули Швейцарію.

З оприлюднених пізніше радянських файлів історики та російські журналісти зробили висновок, що Кирило також працював на КДБ у Женеві під псевдонімом "Михайлов". Він повинен був збирати інформацію про членів Всесвітньої Ради Церков і впливати на їхнє ставлення до Радянського Союзу.

Швейцарська федеральна поліція це підтверджує.

"Монсеньйор Кирило", як він названий у картотеці, працював на КДБ. З липня 1969 року по лютий 1989 рр. у картотеці Кирила було загалом 37 записів, більшість з яких стосуються лише його заяв на отримання візи та в'їзду до Швейцарії. Проте двічі зазначається, що священик перебуває у списку радянських чиновників, "щодо яких було вжито заходів". Яких заходів було вжито, не пояснюється.

"Нам сказали: побоюйтеся цих священиків, бо вони агенти КДБ. У розмовах із Кирилом у мене завжди було відчуття, що він шукає інформацію. Він був дуже дружелюбний, але ставив багато запитань про вигнання та духовенство", — каже чоловік із Женеви, який побажав залишитися невідомим.

Німецький богослов Герхард Безьєр пише у книзі, що КДБ хотіло вплинути на Всесвітню раду церков у 1970-х та 1980-х роках, щоб він утримувався від критики обмежень свободи віросповідання в СРСР, а натомість критикував США та їхніх союзників.

Повернувшись в СРСР, Гундяєв швидко піднявся в православній ієрархії. Але як член Виконавчого комітету Всесвітньої ради церков, він продовжував повертатися до Швейцарії з 1975 року. Втім, займався він не лише роботою. Кирило дуже любив гірські лижі.

Одним зі швейцарських друзів патріарха Кирила, про яких він говорить, є родина Саворетті, котра мешкає у величезній квартирі з видом на Женевське озеро. У 1960-х роках уродженець Італії П'єро Саворетті відкрив радянський ринок для Fiat. Тепер його вдова Ніна розповідає журналістам Sonntags Zeitung, що познайомилася з Кирилом у Женеві на початку 1980-х. Саворетті також має квартиру в Курмайорі, в італійській долині Аоста, де Кирило часто зупинявся, приїжджаючи покататися на лижах.

Один із синів промисловця Саоворетті жив у Москві, але виїхав, коли його звинуватили у розкраданні 20 мільйонів євро з російських банків. Його брат у давньому інтерв'ю італійським ЗМІ говорив, що той працював на Кирила та "займався деякими речами".

В останні роки російські ЗМІ неодноразово писали про швейцарський шале, що належить Кирилу. Доказів цього знайти неможливо. Ніна Саворетті каже, що це брехня.

За її словами, патріарх Кирило "людина дуже культурна, начитана, цінує італійське Відродження", але у Швейцарії у нього нерухомості немає.

"Не такий уже він і багатий. Щоразу, коли ми йшли в ресторан, він уважно стежив за витратами. Зазвичай ми запрошували його, тому що в нього не було грошей", — згадує Ніна.

Племінник патріарха Кирила у Женеві також запевняє, що в його дядька "немає ні нерухомості, ні рахунку в банку у Швейцарії".

Утім, швейцарська нерухомість якось пов'язана з Кирилом: поряд із маленькою церковкою в Женевському передмісті Шен-Бужері, де служить племінник Гундяєва, є вілла, яка була куплена Російською православною церквою у 1987 році з благословення та за допомогою радянського режиму. Сьогодні тут мешкає племінник Кирила.

Після розпаду СРСР православна церква пережила відродження на початку 1990-х років. Їй терміново потрібні гроші, щоби відновити свою інфраструктуру, повністю зруйновану комуністами. Тому нова російська держава надає їй торговельні привілеї: церкві дозволено ввозити сигарети та вивозити морепродукти та дорогоцінні камені, залишаючи собі прибуток.

Торгівля нафтою ще прибутковіша, і церква здійснює її через Швейцарію. Тодішній патріарх Алексій II літав у Женеву приватним літаком у 1990-х роках і продавав виділені урядом нафтові квоти, каже колишній офіцер швейцарської федеральної поліції.

Він зазначає, що Алексій також працював у КДБ. І в Женеві його супроводжував загадковий російський бізнесмен Віталій К. Його описують, як "блондина з холодністю, як у Путіна. Він мало говорив, і то лише російською, з перекладачем. Ймовірно, він був близьким до секретних служб".

У 1998 році швейцарська влада розпочала розслідування стосовно церковного бізнесмена Віталія К. Вони підозрювали його у відмиванні грошей і заблокували мільйони на його рахунках. Через шість років кримінальну справу було припинено. Переважно через "відсутність співпраці між російською владою", повідомили у прокуратурі Женеви. На той час таємничий Віталій уже виїхав зі Швейцарії, залишивши багато неоплачених рахунків.

Немає жодних доказів того, що нинішній патріарх Кирило був причетний до женевських нафтових угод. Проте з 1989 по 2008 рік він відповідав за зовнішні зв'язки Російської Православної Церкви та був дуже близьким до Патріарха Алексія II. Йому також було дозволено відкрити рахунок у великому швейцарському банку, де іноді знаходилося кілька сотень тисяч франків. Стверджується, що кошти пішли на витрати Всесвітньої ради церков.

Після свого обрання патріархом у 2009 році Кирило Гундяєв перестав приховувати статки. Він живе в офіційній резиденції в Підмосков'ї, володіє дачею на престижній московській Рубльовці та нерухомістю під Санкт-Петербургом, реконструкція якої коштувала російській державі приблизно 40 мільйонів швейцарських франків.

Коли Кирило хоче відпочити, він вирушає на узбережжя Чорного моря, де Церква має палац, який вона називає "Духовно-просвітницьким центром". Жителям сусідніх сіл заборонено ловити рибу та вмикати гучну музику, коли патріарх перебуває у резиденції. Також відома його любов до дорогих швейцарських годинників.

Після анексії Криму в 2014 році патріарх Кирило продовжував підтримувати тісні зв'язки зі Швейцарією. У грудні 2016 року приїжджає до Цюриха проповідувати в Російській православній церкві Воскресіння Христового.

У 2018 році Кирило виступив перед Радою Федерації РФ і повідомив, що щойно приїхав зі Швейцарії, закликавши російських олігархів "не показувати своє багатство" за прикладом швейцарських багатіїв. А у 2019 році він часто приїжджав у цю країну лікуватися. Після вторгнення в Україну ЗС РФ патріарх Кирило перестав говорити про свою любов до Швейцарії.

Натомість Володимир Гундяєв заявив, що священики повинні вміти підібрати потрібні слова, щоб переконати російських солдат у доцільності загибелі "на війні із Заходом". Також він вважає, що кожна парафія РПЦ має допомагати росіянам, які перебувають на передовій в Україні. Парафіянам він порадив збирати речі, продукти та гроші.