Збройовий плутоній та атомна програма. Навіщо Китаю 6,5 тонни російського урану

Розвідці США стало відомо про те, що Росія передала Китаю 6,5 тонни урану для запуску реактора CFR-600 на острові Чанбяо, повідомляє Bloomberg.

Ще в грудні, коли китайські та американські дипломати заявили, що провели конструктивні переговори щодо зниження воєнної напруженості, з'ясувалося, що російські інженери доставили величезну партію ядерного палива на віддалений острів лише за 220 кілометрів від північного узбережжя Тайваню.

У Пентагоні стверджують, що 6477 кг урану, які держкорпорація "Росатом" поставила Китаю 12 грудня, будуть використані в атомній програмі, яка може дестабілізувати воєєний баланс в Азії, де зростає напруженість навколо Тайваню, і вплинути на контроль над Південнокитайським морем.

Ядерний арсенал Китаю та перспективи нових перегонів озброєнь

Реактор швидкого розмноження — це одна з ядерних установок, за якими найбільше стежать у світі. Представники американської розвідки прогнозують, що коли CFR-600 почне працювати (а це станеться вже цього року), він вироблятиме плутоній збройової якості, який може допомогти Пекіну збільшити свої запаси боєголовок у чотири рази (з 400 до 1500) протягом наступних 12 років. У результаті Китай зрівняється за потужністю з ядерними арсеналами, розгорнутими на даний час у США та Росії.

"Цілком можливо, що ця програма має суто громадянський характер. Але мене хвилює те, що Китай перестав повідомляти про свої запаси цивільного та розділеного плутонію. Це не невідкладна проблема, але це, безумовно, поганий знак", — зазначає ядерний аналітик із Женевського інституту досліджень у галузі роззброєння ООН Павло Подвиг.

Очевидно, що Китай отримує свій зиск від підтримки РФ, вважає експерт з контролю над озброєннями Ханна Нотте. На її думку, ризик для Китаю полягає в тому, що США можуть розширити власні арсенали у відповідь на нарощування запасів Китаєм.

Відповідь Китаю на звинувачення США

У Китаї занепокоєння США називають надуманим. Представники МЗС КНР заявили, що країна "суворо виконала свої зобов'язання щодо ядерного нерозповсюдження" і добровільно передавала "частину цивільної ядерної діяльності" Міжнародному агентству з атомної енергії. Представник Міністерства оборони КНР Тан Кефей заявив на брифінгу 23 лютого, що США неодноразово ставили китайську ядерну загрозу як привід для розширення свого стратегічного арсеналу.

Як передає The Japan Times, високі можливості Китаю з розширення арсеналу атомної зброї пов'язані з тим, що останній договір, що обмежує стратегічні запаси США і Росії, знаходиться на межі краху на тлі зростаючої конфронтації через війну в Україні.

21 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив, що Росія припиняє свою участь у новій угоді щодо СНО-3. Зі свого боку президент США Джо Байден назвав це рішення "великою помилкою".

Під час відеоконференції 30 грудня Путін сказав лідеру КНР Сі Цзіньпіну, що оборонна та воєнно-технічна співпраця "займає особливе місце" у їхніх відносинах.

У лютому стало відомо, що президент Китаю Сі Цзіньпін збирається відвідати Москву, щоб зустрітися з Путіним і обговорити мирні переговори щодо України протягом найближчих місяців.