Заворушення у Франції: 1300 осіб затримано, Макрон звинувачує в усьому соцмережі (фото, відео)

У Франції четвертий день по всій країні відбуваються масові заворушення через дії співробітників поліції, які забрали життя у 17-річного підлітка. Фокус зібрав усе, що відомо про інцидент.

За інформацією місцевого видання BFMTV, станом на 1 липня по всій країні було затримано понад 1300 учасників заворушень. Лише на Париж і передмістя припадає 406 затримань.

Протести у Франції: дії протестувальників

За інформацією газети le Figaro, у Марселі, де протести проходять з особливою силою, учасники заворушень розграбували місцевий склад зі зброєю і отримали доступ до гвинтівок. У Бордо було зафіксовано напад на поліцейську дільницю — учасники заворушень закинули туди димові шашки.

Загалом, протести в багатьох містах проходять однаково. Бунтівники будують барикади, підпалюють шашки, а також ідуть на сутички з поліцейськими.

Протести у Франції: реакція влади та президента

Французький уряд організував зустріч із кризовою командою, до якої увійшли представники різних відомств. Вони мають спланувати подальші дії щодо розгону протестів.

Президент Франції Емманюель Макрон був змушений відкласти свій запланований візит до Німеччини, який мав відбутися з 2 по 4 липня. Нові дати не повідомляються. Також глава держави екстрено покинув засідання Європейської ради, щоб відвідати кризове засідання.

Після повернення до Парижа Емманюель Макрон розповів, що було розгорнуто додаткові сили безпеки, щоб стримувати заворушення, а Міністерству внутрішніх справ доручили мобілізувати додаткові засоби для боротьби з протестами. Окремо глава держави заявив, що не можна експлуатувати смерть підлітка і звинуватив соціальні мережі в розпалюванні ненависті.

На його думку, французька молодь, яка брала участь у заворушеннях, сильно відірвана від реального стану справ і "живе у відеоіграх, які їх сп'янили".

Технологічним компаніям прийшов указ видаляти насильницький контент і ділитися з правоохоронними органами інформацією про протестувальників, які займаються маніпуляцією в інтернеті.

"Я очікую, що ці платформи будуть відповідальними", — йдеться в повідомленні.

При цьому, у Франції не збираються вводити надзвичайний стан, але обіцяють "жорстку реакцію від держави".

"Коли нападають на школи, мерії, поліцейські дільниці та соціальні центри, ми бачимо, що страждають саме жителі робочих кварталів. Це не просто політичні символи", — сказав голова МВС Жеральд Дарманен.

Протести у Франції: передісторія

Масові заворушення почалися вночі 28 червня під Парижем. Причиною стало те, що співробітник правоохоронних органів застрелив 17-річного хлопця, який у той час керував транспортним засобом. Підліток відмовився зупиняти автомобіль після вимоги поліцейських, унаслідок чого був убитий.

Після цього протести почали поширюватися по всій країні. За чотири дні було розгромлено десятки магазинів, щонайменше 2 тисячі автомобілів було підпалено, а ще 200 співробітників поліції дістали поранення.

Які вимоги у протестувальників — невідомо. Також немає інформації про те, як саме уряд Франції збирається вирішувати проблему.

Нагадаємо, 28 червня повідомлялося, що в Таїланді можуть стратити 5 осіб, за те, що вони перегородили дорогу лімузину королеви. Справа тягнеться ще з 2020 року, коли в країні відбувалися студентські протести і мітинги і лише зараз було винесено вирок.

15 червня повідомлялося, що в Польщі жінки вийшли на протести проти закону про аборти. Заворушення відбулися приблизно у 80 містах країни після смерті вагітної жінки, яка могла б вижити, якби їй запропонували переривання вагітності.