Перевірять, чи сподобається: у Німеччині проведуть експеримент із 4-денним робочим тижнем

У Німеччині започаткували проєкт, який має на меті визначити корисність 4-денного робочого тижня. Водночас орієнтуватимуться на досвід Великої Британії та Іспанії, де вже проводили такі експерименти. В Україні ж три чверті підприємців готові до змін, навіть не експериментуючи. Про те, як втілюють проєкт у Німеччині, йдеться в статті порталу RND.

У статті вказується, що проєкт буде масштабним. Зокрема, у вересні почали збирати заявки від компаній, які хотіли б до нього долучитися. Згідно з планом, у проєкті візьмуть участь 50 німецьких фірм, які працюють у різних галузях і мають різні розміри.

Над втіленням працює одна з найбільших консалтингових компаній Німеччини Intraprenör. Вона діятиме, враховуючи досвід країн, де такі експерименти вже проводили: у Великій Британії, Іспанії, США, Австралії, Ісландії, Нідерландах.

На етапі планування — з вересня 2023 року по початок 2024 року — компанії-учасниці індивідуально готуватимуться до експерименту. Перехід на 4-денний робочий тиждень буде поступовим, планують дослідники: почнеться в лютому 2024 року та триватиме шість місяців — до серпня 2024 року. Люди, наголошують експериментатори, і далі отримуватимуть заробітну плату у звичному розмірі.

Протягом цього часу будуть поступово переходити до роботи за новим графіком і визначатимуть, чи люди працюють продуктивніше, ніж під час традиційного 5-денного режиму — результат оцінюватимуть науковці.

4-денний робочий тиждень: деталі

Зазначимо, 4-денний робочий тиждень — це глобальна ініціатива, усі деталі якої розміщено на спеціальному сайті. Зокрема, там вказують на такі очікувані позитивні результати:

• збільшення прибутку на 36%;
• зменшення кількості охочих звільнитися — на 42%;
• зменшення вигорання в 68% працівників;
• зростання працездатності в 54% працівників;
• охочіше до роботи долучалися таланти — на 63%.

Також описано концепцію подібного режиму роботи: вона описується числами 100-80-100. Послідовність чисел розшифровується так: збереження 100% зарплати за 80% робочого часу та 100% продуктивності.

Проблемні питання зменшення робочого тижня

Аналітики виділили кілька ключових питань, на які очікують отримати відповідь:

• чи зросте продуктивність праці в разі зменшення кількості робочого часу;
• чи можна новий графік використати для наймання кваліфікованих робітників, які хотіли б мати зручний режим роботи;
• чи зможуть собі це дозволити невеликі компанії, в яких і так не вистачає робочих рук.

Водночас аналітики впевнені, що подібна новація зробить компанії привабливішими для працівників і зменшить шкідливі викиди в атмосферу (бо люди менше їздитимуть на роботу).

Велика Британія одна з перших випробувала 4-денний робочий тиждень — про результати експерименту писав Фокус. У дослідженні взяли участь 61 компанія та 2900 працівників. Після завершення проєкту зазначили, що не хочуть повертатися до 5-денного робочого тижня.

Іспанія також долучилася до проєкту, до того ж концепцію підтримав уряд країни. Зокрема, у 2021 році було виділено спеціальне фінансування на вивчення новацій: вважають, що це "ідея, час якої настав".

В Україні експеримент із переходом на 4-денний робочий тиждень не проводили. 71% підприємців зазначили в опитуванні: зможуть змінити процеси в компаніях так, щоб люди працювали менше, отримали таку ж зарплатню, а клієнти отримували той же обсяг послуг, що й раніше.

Нагадуємо, в Інституті вивчення майбутнього підкреслили, що внаслідок війни в Україні залишилося близько 29 млн осіб. Також аналітики прогнозують, що більш як 8 млн українців не повернуться з-за кордону. Водночас у 2020 році Держстат оцінював кількість громадян України в 41,6 млн осіб: бачимо зменшення на третину.