У Південній Кореї розпочали процес імпічменту: що відомо станом на зараз

Воєнний стан у Південній Кореї, Південна Корея, протести Південна Корея, мітинг Південна Корея
Фото: Соцмережi | Прем'єр Південної Кореї, якому в разі імпічменту перейдуть обов'язки президента, пообіцяв служити народу до останнього

Шість партій подали законопроєкт, голосування відбудеться у п’ятницю або суботу. Однак для того, щоб провести імпічмент, опозиції потрібно заручитись підтримкою серед членів президентської партії.

3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив про запровадження воєнного стану на тлі політичної кризи та загрози імпічменту. Це спровокувало зіткнення між силовиками й протестувальниками, невдовзі надзвичайний режим скасували. 4 грудня у CNN повідомили, що шість опозиційних партій подали законопроєкт щодо імпічменту президента.

Проєкт подали до законодавчого органу Національної асамблеї о 14:40 за місцевим часом. Очікується, що він буде повідомлений на пленарному засіданні Національних зборів 5 грудня, а голосування відбудеться вже 6-7 грудня.

Процедура імпічменту в Південній Кореї

У New York Times пояснили, що в разі звільнення Юна, відповідно до конституції, його обов’язки візьме на себе прем'єр-міністр Хан Дак-су.

Як передали у CNN, південнокорейський прем’єр вже пообіцяв служити народу "до останньої миті".

"Я працюватиму з членами Кабінету міністрів до самого кінця, щоб служити людям. З цього моменту Кабінет міністрів повинен виконувати свої обов’язки, щоб забезпечити стабільність нації та повсякденне життя людей", — заявив Хан.

Голова апарату Юна та понад 10 старших секретарів президента подали у відставку. У Yonhap News повідомили, що також подав у відставку міністр оборони Кім Йон Хен.

Міністр оборони вибачився перед людьми та подав у відставку через воєнний стан

У BBC уточнили, що для досягнення імпічменту його мають підтримати щонайменше 200 членів Національної асамблеї з 300. Після цього рішення залежить від Конституційного суду. Для того, щоб президента відсторонили, шість членів ради з дев’яти мають проголосувати "за".

Якщо Юн буде підданий імпічменту, це буде не вперше для Південної Кореї. Раніше у країні вже відсторонили двох президентів — Пака Гюна Хе у 2016 та Ро Му Хьона 2004 році, останнього через два місяці відновив Конституційний суд.

У The Guardian зауважили, що опозиційні партії контролюють 192 з 300 місць у Національних зборах, тож їм потрібно заручитись підтримкою законодавців з партії Юна для ухвалення рішення про імпічмент.

Реакція НАТО

Ситуацію прокоментували у НАТО. Генеральний секретар Марк Рютте заявив, що альянс стежить за подіями у Південній Кореї, назвавши відносини з країною ключовими й залізними.

Ситуація у Сеулі

У Sky News передали, що на вулицях Сеулу стало спокійніше порівняно з подіями минулої ночі. Кілька сотень осіб зібралися на протести й святкування, відбувається страйк найбільшої профспілки Південної Кореї. Групи громадянського суспільства закликають людей виходити на вулиці ввечері. Очікується, що до заклику дослухаються приблизно 30 тисяч осіб.

У Reuters проінформували, що профспілка металургів Південної Кореї пообіцяла почати повний страйк з 11 грудня, якщо Юн не залишить посаду.

Чому Юн оголосив воєнний стан

Як йдеться в аналітиці "Бабель", президент Південної Кореї намагався приборкати опозицію, але задум обернувся провалом. Його рейтинг коливається у межах 19—30%. На його репутацію вплинули проблеми з інфляцією, наступ на свободу слова, намагання контролювати поліцію та реформа охорони здоров’я.

Президента звинувачують у схильності до авторитаризму, а його дружину — у несплаті податків, плагіаті в докторській роботі та маніпуляціях з акціями. На законопроєкт щодо розслідування можливої корупції подружжя сам Юн наклав вето.

Нагадаємо, 3 грудня під будівлею Національних зборів Південної Кореї відбувався мітинг, люди кричали гасла "Ні воєнному стану" та "Ні диктатурі Юн Сок Йоля".

Поблизу парламенту сталися сутички між поліцією та протестувальниками, на засідання вдалося дістатись 190 депутатам і вони розглянули резолюцію про скасування воєнного стану. Після цього спецпризначенці, які намагались захопити будівлю штурмом, залишили парламент.