Воєнний стан у Сеулі, імпічмент і загроза від КНДР: що відомо про переворот у Південній Кореї

Юн Сок Йоль
Фото: Yonhap News | Оголошення воєнного стану у Кореї може обернутися імпічментом проти президента Юн Сок Йоля

Тривале політичне протистояння між президентом і опозицією у Південній Кореї стало каталізатором оголошення воєнного стану. Однак через запровадження особливого режиму, це має не тільки внутрішні, але й зовнішньополітичні наслідки для Сеула.

Ввечері 3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль терміново звернувся до громадян, у якому заявив про запровадження надзвичайного воєнного стану в країні. Очільник держави звинуватив опозицію в здійсненні антидержавної діяльності. За кілька годин у Сеулі з'явилися важка техніка, військові підрозділи, а також сталися сутички між силовиками та мітингувальниками. Фокус розбирався у передумовах цього рішення президента Південної Кореї, як розвивалися події протягом вечора 3 грудня і якими будуть наступні кроки влади та опозиції.

Що передувало оголошенню воєнного стану

Журналісти корейського видання Yonhap пишуть, що між чинним главою держави та його партією "Сила людей", а також опозицією з Демократичної партії протікав тривалий конфлікт. Протягом останніх місяців між політичними силами відбувалося серйозне протистояння, яке особливо загострилися після перемоги Демократичної партії на парламентських виборах. Опоненти чинного глави держави здобули 192 із 300 місць у Національній асамблеї (парламенті Кореї).

Видання Yonhap вказує, що це позбавило Юн Сок Йоля можливості просувати потрібні законопроєкти, зокрема щодо питання бюджету та фінансування низки установ. Водночас представники більшості активно продовжували не йти на поступки главі державі у питаннях фінансування, а потім ухвалювати поправки до видатків для цілої групи соціальних програм.

Глава Південної Кореї намагався ветувати нові рішення парламенту, однак ситуація продовжила загострюватися. Остаточно вона стала важкою, коли Демократична партія скоротила низку бюджетних асигнувань, які запропонував уряд і правляча партія. Згодом опозиція закликала до імпічменту членів уряду, зокрема глави урядової аудиторської агенції через скандал з дружиною президента, яку підозрюють в корупції та зловживанні владою, однак справу якої не розслідували правоохоронні органи.

У відповідь Юн Сок Йоль звинуватив опозицію у свідомому урізанні бюджету на низку ключових питань — від боротьби з наркоторгівлею до дитячої допомоги. Однак опозиція відмовлялася йти на поступки, що й відкрило прямий шлях до оголошення воєнного стану.

Юн Сок Йоль оголошує воєнний стан

Пізно ввечері 3 грудня глава держави виступив з неанонсованим зверненням до громадян країни. В ньому глава держави заявив, що запровадження воєнного стану зумовлене необхідністю "захисту країни від загроз з боку комуністичних сил КНДР" та протистояння антидержавним елементам.

У своїх аргументах Юн Сок Йоль заявляв, що опозиція перетворила країну на "наркопритулок" і причетна до безладу, який несе загрозу "громадській безпеці та життю людей". Глава держави також різко заявив, що Демократи хочуть повалити державний лад, а нація "перебуває в нестабільному стані, балансуючи на межі розпаду".

"Ми усунемо антидержавні сили та повернемо країну до нормального життя якомога швидше", — сказав президент Південної Кореї.

Рішення про запровадження воєнного стану засудили як противники президента з Демократичної партії, так і представники пропрезидентської партії. Зокрема, глава фракції "Сила людей" у Національній асамблеї Хан Дон Хунг вважає рішення президента Юна "помилкою" і додає, що його партія "зупинить це рішення разом з людьми".

Опозиціонери з Демократичної партії різко засудили такі кроки. Лідер опозиції Лі Дже Мун заявив, що такі дії президента Юна є незаконними, антиконституційними та такими, що не мають правових підстав. За словами політика, вони зроблять все, аби відкликати воєнний стан.

У відповідь на оголошення режиму воєнного стану та на заклик парламентарів, спікер парламенту Ву Вон Шик закликав депутатів зібратися для голосування щодо цього питання.

Сутички біля парламенту та резолюція про недійсність воєнного стану

Після оголошення режиму воєнного стану, начальник Генштабу армії Південної Кореї генерал Пак Ан Су став відповідальним за його реалізацію. Видання Yonhap оприлюднило текст звернення Командування армії, що в країні буде введено низку обмежень — від діяльності політичних партій і об'єднань, до цензури в ЗМІ та запровадження комендантської години. Також військові отримають право на обшуки, арешти та затримання усіх осіб, які порушать умови воєнного стану.

Згодом, як повідомляє BBC, місцеві мешканці почали знімати військову техніку в місті, а до парламенту почали підходити мітингувальники. Між ними та поліцією, які блокували вхід, сталися сутички. На місце подій почали прибувати спецпризначенці корейської армії, які намагалися проникнути до парламенту, а також перешкоди входу парламентарів до сесійної зали. Наразі про кількість постраждалих не повідомляють.

Reuters додає, що депутати парламенту намагалися потрапити на засідання сесії, і лише 70 спочатку вдалося дістатися туди. Згодом у залі засідання зібралося 190 депутатів при кворумі в 150, що дозволило розглянути питання скасування воєнного стану. Всі присутні одностайно підтримали резолюцію, яка змушує главу держави Юн Сок Йоля негайно виконати її.

Спікер парламенту Ву Вон Шик повідомив, що військові справді покинули будівлю парламенту, а резолюція про недійсність правового режиму воєнного стану стала чинною.

Реакція Міноборони

Після чого, як повідомляли корейські ЗМІ, спецпризначенці покинули приміщення парламенту, яке перед тим намагалися захопити штурмом. Однак, як пише видання The Washington Post, командування армії Південної Кореї повідомляє, що вони визнають факт скасування воєнного стану лише в тому випадку, якщо його скасує президент Юн.

Згодом корейське видання KBS повідомило, що військові отримали наказ на арешт лідера Демократичної партії Лі Дже Муна, лідера провладної партії "Сила Народу" Хан Дон Хунга та спікера парламенту Ву Вон Шика. Представники опозиційної партії заявили, що наразі силовики намагаються прокинути в офіс глави їхньої партії та затримати його.

Імпічмент Юна чи подальша криза

Наразі експерти не можуть точно сказати, яким буде подальший розвиток подій у цій ситуації. З одного боку, президент Юн має виконати рішення парламенту, однак є ризик, що чинний глава не захоче скасовувати воєнний стан. Однак тиск пропрезидентської партії та опозиції у парламенті після голосування за резолюцію про скасування воєнного стану може негативно вплинути на чинного главу держави.

The Washington Post повідомляє, що наразі мітингарі перебувають біля будівлі парламенту, не розходяться і все частіше вголос заявляють про необхідність імпічменту чинного глави держави. Для цього також є юридичні підстави, вважає опозиційний політик Чо Кук. На його думку, оголошення воєнного стану за пропозицією глави держави, має всі ознаки порушення закону та Конституції, і такі дії можна розцінювати як спробу державного перевороту або насильницького захоплення влади.

Водночас експерти кажуть, що ситуація в Південній Кореї може сильно вплинути на дії сусіда, Північної Кореї, а також на головного союзника Сеула — США. Військовий аналітик Седрік Лейтон каже, що політична нестабільність у Сеулі "може сильно підірвати стабільність в Азійсько-Тихоокеанському регіоні", вплинути на економіки країн і може "позначитися на проведення військових операцій США не лише в цьому регіоні, але в усьому світі".