Не виходить із бункера: Путін боїться замаху, держперевороту і прильоту дрона, — ЗМІ

"Кремль у стані підвищеної тривоги", — зазначає видання "Важные истории", у розпорядженні якого опинився звіт розвідки однієї з європейських країн. Журналісти впевнені в його достовірності, оскільки частину відомостей, що містяться в ньому, вони змогли підтвердити в незалежний спосіб, а передало його джерело, яке заслуговує на довіру і обіймає високу посаду в одній із країн Європи.

У звіті йдеться про те, що з початку березня 2026 року Кремль і Володимир Путін особисто стурбовані витоком чутливої інформації, а також ризиком змови або спроби держперевороту.

Путін не виходить із бункера — лідер Кремля боїться Шойгу

Зокрема, він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти. І у зв'язку з цим Федеральна служба охорони (ФСО), основним завданням якої є забезпечення фізичного захисту вищих посадових осіб російської держави, значно посилила заходи безпеки навколо Володимира Путіна:

• в адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірки, включно з повним оглядом співробітниками ФСО;
• ФСО істотно скоротила список місць, які регулярно відвідує президент; ні він, ні його сім'я більше не бувають у своїх звичних резиденціях у Підмосков'ї та на Валдаї;
• від початку війни в Україні Путін часто ховається в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї, де може працювати тижнями, тоді як російські ЗМІ продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали;
• цього року не було організовано жодної поїздки на військову інфраструктуру, на відміну від частих візитів у 2025 році;
• в окремих районах Москви періодично відключаються комунікаційні мережі;
• співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж Москви-річки, готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
• ФСО тепер контролює і погоджує будь-які інформаційні або медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ (мабуть, ідеться про анонси поїздок Путіна і його участі в різних заходах. — Р. А.);
• співробітникам, які працюють поруч із Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами; вони зобов'язані використовувати пристрої без доступу в інтернет;
• цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом — вони пересуваються винятково на транспорті ФСО; у будинках кухарів, фотографів і охоронців встановлено системи спостереження.

Примітно, але боїться Путін свого колишнього міністра оборони. Сергія Шойгу розглядають як потенційний фактор дестабілізації і саме він у Птуїна "асоціюється з ризиком спроби держперевороту".

Арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування.

У РФ назрів конфлікт між силовиками та армією

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Володимиру Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації. Однак Путін вважав за краще провести вужчу нараду, яка відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому самому місці, де відбулося вбивство Сарварова.

Під час цієї наради представники силових структур, так звані силовики, перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи гарантування безпеки, що проявилися у світлі атак українських спецслужб. Підкресливши, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ, Валерій Герасимов різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх. Начальник Генштабу також поскаржився на брак людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу і привернув увагу Путіна до цього питання.

На що директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков заявив, що неможливо попередити і запобігти атакам і переклав провину на міністра оборони РФ Андрія Бєлоусова, який не створив підрозділ, що займався б захистом вищих керівників.

Директор Росгвардії Віктор Золотов, у свою чергу, нагадав, що наявні в його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів Міністерства оборони. Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.

Путін у підсумку вирішив перенаправити Федеральну службу охорони на захист російських генералів. Раніше ФСО захищала тільки Валерія Герасимова.

Список генералів, на яких було поширено захист ФСО:

• генерал-полковник Микола Богдановський, перший заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Олексій Кім, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Рудський, начальник Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-полковник Віктор Позніхір, перший заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-лейтенант Станіслав Гаджимагомедов, начальник Національного центру управління обороною (НЦУО РФ);
• адмірал Ігор Костюков, начальник Головного розвідувального управління (ГРУ);
• генерал-полковник Володимир Зарудницький, начальник Військової академії Генерального штабу;
• генерал-полковник Олександр Чайко;
• генерал-полковник Михайло Мізінцев.

Деякі відомості з цього звіту підтверджуються незалежними джерелами. Наприклад, про те, що за масштабними відключеннями інтернету в Москві стоїть саме ФСО, а не ФСБ, як про це писали ЗМІ.

Одразу кілька джерел "Важных историй" також підтверджують і зрослий страх Путіна через змову або спробу перевороту. Про це свідчать не тільки посилені заходи безпеки навколо Кремля та інших місць, де буває російський президент, а й деякі непрямі ознаки.

Наприклад, чинний співробітник ФСБ розповідав, що його підрозділу стало набагато важче отримувати дозвіл на прослуховування в рамках неполітичних кримінальних справ, тому що "всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади".

Про крайній ступінь страху Путіна перед замахом або змовою побічно свідчить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Красній площі.

Нагадаємо, у Кремлі вирішили не скасовувати парад на Красній площі, але істотно урізали програму. На Красній площі не буде танків та іншої техніки, а також авіації.

У ніч на 4 травня дрони також долетіли до знаменитої висотки на Мосфільмовській у Москві за шість км від Кремля.