У Китаї випустилися рекордні 12 мільйонів студентів: більшість залишиться без роботи

Щороку мільйони випускників у КНР опиняються на й без того перенасиченому китайському ринку праці. Ситуація для нинішнього покоління, яке поповнило постійно зростаючу кількість претендентів, що змагаються за недостатню кількість вакансій, мабуть, є найпохмурішою за всю історію, зазначає The Guardian.

Жасмін, 22-річна дівчина, яка вивчала бухгалтерський облік у Шанхаї, входить до числа рекордних 12,7 мільйонів випускників вишів цього року — на 480 000 більше, ніж у 2025 році. Вона розраховувала знайти роботу одразу після закінчення університету, розіслала близько 150 резюме лише в червні, але так і не знайшла роботу.

"Це виявилося набагато складніше, ніж я собі уявляла. Нестача вакансій — одна з проблем, а конкуренція дуже висока, особливо за роботу з вихідними та належним соціальним страхуванням", — каже дівчина.

У Китаї більшість випускників залишаються безробітними

У Китаї рівень безробіття серед молоді віком від 16 до 24 років становить 15,6 %, що можна порівняти з 16,2 % у Великій Британії та 15,1 % у ЄС, проте ринок праці країни особливо несприятливий для випускників, які намагаються адаптуватися до стрімких змін, що відбуваються у другій за величиною економіці світу.

У Китаї дедалі більше нещодавніх випускників, які здобули освіту в галузі гуманітарних наук, мистецтв та мов, виявляють, що попит на їхні навички є незначним. Тим часом китайські університети швидко переглядають свої навчальні програми у відповідь на прагнення КНР стати світовим лідером у низці високотехнологічних галузей. І масово виключають із програм "застарілі" спеціальності.

З 2022 року щороку понад 10 мільйонів молодих китайців здобувають вищу освіту, і ця цифра продовжує зростати. Масштаб ситуації ускладнює становище влади, якій щороку доводиться шукати гідну роботу для фахівців, чисельність яких еквівалентна населенню невеликої європейської країни.

Проблема зайнятості молоді в Китаї залишається актуальною з 2020 року і, за словами дослідника з Economist Intelligence Unit (EIU), який побажав залишитися анонімним, "не зазнала суттєвого поліпшення". За словами дослідника, спочатку ця тенденція була спричинена переходом Китаю до "моделі зростання, заснованої на продуктивності та виробництві", з акцентом на високотехнологічні галузі, такі як електромобілі, акумулятори, напівпровідники та робототехніка.

"У міру зміни економічної ситуації виникла невідповідність між навичками, якими володіють випускники, та навичками, що користуються попитом на ринку праці", — каже дослідник, додаючи, що останнім часом ця проблема поглибилася через "трансформаційний вплив" штучного інтелекту.

"Робочі місця початкового рівня часто легше автоматизувати або замінити, що робить молодих працівників особливо вразливими. Навіть випускники з досвідом роботи у сфері ІТ-послуг зазначають, що деякі завдання початкового рівня дедалі частіше автоматизуються за допомогою штучного інтелекту", — каже експерт.

У Китаї просто скасовують сотні спеціальностей у університетах

Цікаво, що вища освіта в Китаї керується централізовано. Коли Пекін визначає стратегічний напрям, його миттєво втілюють у сотнях університетів.

Протягом десятиліть вища освіта в Китаї була насамперед орієнтована на доступність. Наступний етап має бути присвячений якості та актуальності.

У відповідь на вказівки Пекіна щодо того, що освітні програми мають краще відповідати вимогам ринку праці, китайські університети у період з 2021 по 2025 рік скоротили 12 200 програм бакалаврату, переважно у сфері мистецтва та гуманітарних наук, і водночас запровадили 10 200 програм у нових галузях.

Ситуацію на ринку праці додатково ускладнює уповільнення економіки Китаю: Пекін скоригував цільовий показник зростання ВВП до найнижчого рівня з 1991 року – у діапазоні від 4,5% до 5% – оскільки країна стикається з агресивними глобальними митами, слабким внутрішнім споживанням та скороченням і швидким старінням населення.

Останніми роками Китай не оприлюднював загальнонаціональну статистику щодо показників працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, а це означає, що справжні масштаби проблеми залишаються невідомими.

Кількість безробітних китайців уже сягає десятків мільйонів

Експерти вважають, що лише у 2026 році безробітними стануть майже 20 млн молодих китайців.

Неформальні опитування, проведені нещодавніми випускниками у китайській версії TikTok — Xiaohongshu, в яких вони запитують своїх однолітків про їхній трудовий статус, малюють похмуру картину. В одному з опитувань, проведеному в червні випускником 2025 року, взяли участь понад 14 000 респондентів, з яких понад 10 000 заявили, що досі не мають роботи. Інше опитування показало, що 3317 із 4637 респондентів обрали як варіант, що описує їхню ситуацію, "безробітний з моменту закінчення навчання, який почувається розгубленим і не має мети в житті".

За цими цифрами ховається хвиля відчаю, яка стає дедалі очевиднішою навіть на китайських платформах соціальних мереж, що піддаються суворій цензурі, де фраза "закінчення навчання означає безробіття" стала поширеним лейтмотивом. "Хто-небудь, будь ласка, врятуйте мене! Я більше так не можу", — нещодавно написала 26-річна випускниця про свої марні пошуки роботи.

Випускники часто стикаються з вибором між напруженою роботою та довгими робочими годинами у приватному секторі, де 12-годинні робочі дні та зміни у вихідні є звичним явищем, та менш оплачуваною, але стабільною роботою в надзвичайно конкурентній державній службі Китаю. Фань, 22-річний випускник Сичуаньського університету, який минулого місяця отримав диплом у галузі гуманітарних наук, каже, що дуже мало робочих місць, які пропонують регулярний графік роботи та довгострокову стабільність.

"Для більшості з нас пошук роботи або сам вихід на роботу — це дуже стресова подія. Якщо ви працюєте у великій компанії, то будете хвилюватися через можливе звільнення. Також на вас постійно чинитимуть тиск. Якщо ви працюєте в державному секторі — то вас турбуватиме низька зарплата", — поскаржився Фань.

Наразі дедалі більше осіб із вищою освітою переходять на гнучкий графік роботи, наприклад, стають водіями-кур’єрами або блогерами.

Нагадаємо, раніше на вакансію пастуха в Китаї відгукнулися сотні претендентів.

Також у Китаї стратили продюсера популярного серіалу "Задача трьох тіл", який отруїв ігрового магната та мільярдера Лінь Цзі.