Ручне управління ринком газу спричинить гіперстрибок тарифів

Фото: Из открытых источников

З минулого року в Україні запрацював ринок газу. У всякому випадку про свідчить Закон України "Про ринок природного газу". Формально був скасований режим ПСО — спеціальний обов"язок постачати газ споживачам та тепло комунальним підприємствам за ціною визначеною НКРЕПУ та урядом. Але після того, як вільне плавання тарифів почало здіймати суспільні хвилювання, Президент України вплинув на утворення системи річних фіксованих контрактів.

Постачальники газу зобов"язалися надавати річні тарифи, що не зовсім відповідає принципам гнучкого ринку. Адже вартість газу постійно змінюється, і якщо уклавши такий річний тариф зі споживачем компанія заздалегідь не забезпечила свої сховища газом, тоді доведеться докуповувати, але вже за тією вартістю, яку пропонує ринок.

Саме так вчинила "Нафтогаз Україна". Формуючи річний тариф Нафтогаз відштовхувалася від актуального стану ринку. А з огляду на те, що минулоріч вартість блакитного палива подекуди падала нижче 5,5-6 тис грн/м3, то був запропонований фіксований тариф на рік — 7,96 грн/м3. Після цього за логікою компанія мала б захеджувати потрібний об"єм газу на ринку. Це певний захист від цінових ризиків.

Але "Нафтогаз" цього не зробила. І наразі сподівається лише на той газ, що є у сховищах. Офіційно біля 18 млрд м/3. Не забуваємо, що у сховищах не весь газ належить НАКу. Велика його частина — це запаси приватних компаній. А отже, якщо палива не вистачить до 30 квітня 2022, коли закінчується дія річного тарифу, то доведеться купувати його на ринку за високою вартістю. А це багатомільярдні збитки, які загальмують розвиток газодобувної індустрії.

Про що не знають українці?

Маючи доступ до дешевого українського газу від "Укргазвидобування", який у собівартості вартує (у різних джерелах) від 1 до 2,6 грн за м3, державний постачальник по-перше, водночас володіє інструментами для демпінгу, а по-друге, залишає за собою статус беззаперечний монополіста.

Якщо спрощувати, то монополізація газового ринку призводить до того, що населення підпадає під залежність однієї компанії. Якщо компанія стикається з кризою, то це має прямий вплив на галузь та всю економіку України.

Може виникнути питання до того, що "Нафтогаз" в принципі багато років є природним монополістом, і коллапсу не сталося. Дійсно, тому що до впровадження відкритого ринку його діяльність регулювала НКРЕКПУ та уряд. Наразі таких важелів більше немає. І якщо у минулому році громадяни не відчули суттєвих змін, тому що на ринку відбувався ціновий штиль, то у цьому році ринок накрила нестабільність. А влада законодавчо більше не має права управляти цінами та гарантувати громадянам енергетичну безпеку

Кабмін: вартість газу для населення та ТКЕ не зміниться — до 30 квітня 2022

Щоб заспокоїти українців Уряд невпинно розповідає, що вартість газу ніяк не зміниться. Але це тимчасово. Бо з 30 квітня 2022 року "Нафтогаз" перегляне тарифи і буде формувати їх з огляду на ринкову кон"юнктуру та ціни.

Середньозважена ринкова вартість на газ на УЕБ на жовтень становить 28.596 грн за одну тис м3 газу. З огляду на події на зовнішньому ринку немає вагомих причин думати, що вартість повернеться до попередніх показників. А отже, є висока вірогідність що нові річні контракти підростуть у вартості на 300%. І споживачі побачать далекі від популістських та заспокійливих тарифів у платежах за газ.

Fullscreen

А це за ланцюговою реакцію додасть динаміки зростанню боргів та надлишковому навантаженню на держбюджет.

Судовий позов: український газ за доступною ціною

В липні 2021-го проти такої ситуації на ринку виступили столичні тепловики. "Київтеплоенерго" подала судовий позов на ДП "Укргазвидобування" з вимогою підписати пряму угоду на постачання газу. Після звернення з прямою комерційною пропозицією київських тепловиків перенаправили до "Нафтогаз-Трейдінг". Корпоративний устрій НАКу не передбачає саме такої, прямої форми контрактів на постачання. І логічно, що Київтеплоенерго отримала відмову. На сьогодні суд зобов"язав "Укргазвидобування" надати всю інформацію щодо собівартості. І це вже є певним досягненням.

Тому що наразі "Нафтогаз-Трейдінг" відкрито спеклює вартістю. Газ, який у собівартості коштує до 2,6 грн/м3 реалізується за ціною 7,42-12 грн.

Інтерес українських громадян у доступності. І державні компанії мають таку доступність гарантувати.

Вибір без вибору — ТКЕ повністю залежать від "Нафтогазу"

Для ТКЕ, після 20 травня 2021 року також діють свої особливі ринкові правила. Теплокоммунальні компанії отримують паливо за фіксованою вартістю тільки у випадку підписання жорсткого контракту. І проблема у тому, що такі контрактні зобов"язання у даному вигляді неможливі до виконання на 100%.

Адже передбачають штрафи за недобір газу, припиняють свою дію за відсутність стовідсоткової передоплати. В разі заборгованості нараховується пеня, не на суму боргу, а суму контракту.

У наявному фінансово-технічному стані українські ТКЕ просто не готові до того, щоб бути ефективними, як бізнес-структури. Адже не мають у своїй основі ефективного комерційного компоненту.

По-перше, підприємства ТКЕ ніколи не були прибутковими, і до запровадження ринку газу отримували паливо за ПСО (спеціальним обов"язком). По-друге, незважаючи на багатомільярдні борги опалення все одно гарантовано постачалося, адже влада виконувала соціальні обов"язки і субсидувала такі підприємства і населення, що не в змозі сплачувати повний тариф.

Вартість газу на соціальні потреби не має перевищувати 4 грн

Наразі за борги слідує вимкнення. Немає грошей — немає газу. Фіктивно, теплоенергетичні підприємства мають можливість обирати постачальника газу з представлених на ринку. Але за фактом, з огляду на те, що приватні газопостачальні компанії не мають комерційної можливості демпінгувати, "Нафтогаз" залишився чи не єдиним доступним агентом, який активно проштовхує трирічні контракти. Чи є це вільним ринком? Сумнівно.

27 серпня Президент підписав Закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Він передбачає процес реструктуризації боргів ТКЕ, Облгазів, Газзбутів перед "Нафтогаз Україна". Наразі вони перевищують 100 млрд грн.

Але цього замало, щоб стабілізувати ситуацію. Немає сенсу постійно вирішувати системні проблеми на етапі, коли вони перетворюються на загальнонаціональне кризове явище. Необхідні механізми, які будуть виключати ефект накопичення боргів, т як такий. За минулорічного підвищення тарифів на теплову енергію на 20% споживачі, що мають заборгованість зросли у кількісному показнику до 47%. Цього року вони будуть зростати у геометричній прогресії. А з 30 квітня, після перегляду річних тарифів на газ українці можуть зіштовхнутися з тарифним гіперстрибком. Щоб цього не сталося в Україні потрібно застосовувати протекціоністські міри — гарантії доступу українців до національних ресурсів за фіксованою вартістю.

Український газ, за видобутку по вартості до 2,6 грн має направлятися на потреби громадян. Це не означає повернення до регуляції ринку. Це буде означати — державну протекцію та захист національних інтересів.

Ярослав Омельченко