Жара наступает. Конференция с начальником Гидрометцентра

Нинішня спека – це аномалія чи норма?

Під аномалією слід розуміти відхилення температури від середніх, нормальних величин. Якщо оцінити нинішній стан температури повітря в Україні, то це відхилення складає 5-8°, це дуже багато. Але про аномалію можна говорити, якщо порівнювати з температурою за тридцятилітній період з 1961 по 1990 рік.

Але ми повинні розуміти, що за останні 20 років ситуація з кліматом змінилася. Відбулася значна зміна температури повітря.

Яка причина нинішньої спеки і як це пов"язано з глобальним потеплінням?

Питання в атмосферних процесах. Синоптичні процеси у нас розвиваються практично однаково, що дозволяє повітрю, дуже сильно нагрітому над степовими регіонами Поволжя, поступово переміщуватися на територію України. Цей процес тривалий і досі продовжується. Над величезними районами Нижнього і Середнього Поволжя зазвичай спостерігається 40-42°. Саме з цих регіонів до нас надходить повітря. Тут і причина того, що в Україні утримується спека.

Якщо говорити більш загально, то така спека не тільки в нас – вона в багатьох регіонах Земної кулі. Зрозуміло, що глобальне потепління не може оминути Україну. Ті тенденції, що мають місце в цілому світі, характерні і для України, щоправда з деякими особливостями.

Запитання читачів. Чим загрожує Україні така зміна клімату? Чи може бути так, що на південному сході буде пустеля, а в Чернігові будуть рости банани?

В тих кліматичних змінах, що відбуваються, не обов"язково шукати тільки негативні риси. Можна мінімізувати наслідки таких глобальних дій шляхом адаптації діяльності людини, галузей економіки до кліматичних умов. Можна з цього навіть отримати користь.

Візьмемо сільське господарство. Підвищення температури і збільшення кількості засушливих явищ, особливо у степовій і лісостеповій зоні, з одного боку, впливає негативно на врожайність і валовий збір сільськогосподарських культур. Але якщо б була розроблена загальнодержавна програма, яка дозволила б адаптувати сільськогосподарське виробництво до кліматичних змін, можна було б говорити про позитиви.

Така програма конче необхідна. Оскільки змінився клімат - потрібно змінити агрокліматичне районування України і рекомендувати кожній із зон вирощувати набор тих чи інших культур, які б дали оптимальний урожай.

Чи замовляють приватні, державні, комерційні структури довгострокові прогнози погоди? Скільки це може коштувати? По комунальним службам видно, що не замовляють. Для них раптово приходить зима, неочікувано стається злива чи спека

Під довгостроковими прогнозами ми, як спеціалісти, розуміємо прогнози на період більше місяця. На жаль, ні методична, ні наукова база ніде в світі не готова до складання таких прогнозів. Національні метеослужби і експерти дають свої власні оцінки, але це прогнозом вважати не можна.

Потреба в таких прогнозах є. Замовлень могло б бути надзвичайно багато, якби національна метеослужба – Український гідрометцентр - міг забезпечити таку потребу. На жаль, прогнози, конкретизовані по території і часу, на сьогодні складаються на такий період: офіційні - на 5 діб, за потреби – до 10 діб, консультативні – до 15 діб. Далі наступає межа передбачуваності розвитку атмосферних процесів, за якою невідомо що відбувається. Ніякі математичні моделі, ніякі суперкомп"ютери за межами цього періоду нам не допомагають.

Тобто прогноз на два тижні – це межа?

Так. І вірогідність зменшується з кожним наступним днем. На першу добу вона близька до 100%, суттєве погіршення настає після 5-ї доби, а на 15-ту добу вірогідність вже становить 50 на 50 чи 55 на 45.

Але сніг і зима все одно завжди неочікувані?

Повністю уникнути негативних наслідків зимових явищ неможливо. Сильний снігопад нікуди не дінеться. Але дуже рідко ми можемо не попередити про загрозу сильного снігопаду. Ці попередження доводяться до всіх зацікавлених структур місцевих адміністрацій по всій Україні. Робиться це під розписку. Інша справа, з якими правилами і технологіями потім будуть прибирати той сніг.

Скільки раз на добу може змінюватися прогноз і чому?

В структурі української гідрометеорологічної служби є український Гідрометцентр як головний центр з питань прогнозування і обласні центри. Всі ці організації працюють в цілодобовому режимі. Це дозволяє нам моніторити ситуацію і вчасно вносити необхідні корективи. В офіційний прогноз погоди уточнення вносяться раз на добу. Прогноз на завтра і на наступні дні випускається о 13 годині, а уточнюється о 6 годині ранку наступного дня.

Чому на різних сайтах і на різних телеканалах різні прогнози?

Причин розбіжностей є кілька. Розрахунки, які гуляють в Інтернеті і потім перекочовують на телеканали, газети, FM-радіостанції, робляться великими метеослужбами, які мають можливість забезпечити прогнозування по всій Земній кулі. Єдине, що це математичний розрахунок по чисельній моделі на 7 днів, інколи на 10 днів, не більше.

А що це за служби?

Американська метеослужба, англійська метеослужба, німецька, японська, китайська і, можливо, індійська. Вони забезпечені суперпродуктивними комп"ютерними системами, які дозволяють їм обраховувати всю Земну кулю.

В України немає ні можливості це робити, ні потреби, за великим рахунком. Ми не збираємося прогнозувати по всій Земній кулі, адже нам доступні прогнози, складені національною службою США і Китаю, і їх можна використовувати, якщо є потреба.

Оскільки ці прогнози створені на основі різних моделей, без врахування фізико-географічних умов конкретного регіону, без врахування висоти над рівнем моря, впливу місцевих умов на температуру повітря й режим опадів, виникає дуже багато помилок. Прогнози суттєво відрізняються один від одного, і люди отримують більше дезінформації, ніж інформації.

Якщо вам потрібен прогноз по конкретній країні або регіону, краще зайти на сайт національної метеослужби цієї країни.

Ваш коментар щодо відповідальності синоптиків за неточні прогнози. Зокрема, нещодавно мер Лужков пропонував ввести відповідальність за неточні прогнози в Москві.

Створене в Москві Бюро погоди по місту й області фінансується урядом Москви. Але ці прогнози все одно робить структурний підрозділ Російської федеральної служби метеорології. Так чи інакше без інформаційних ресурсів національної метеослужби і без обміну інформацією між країнами неможливо скласти прогноз.

Як би ви оцінили рівень оснащеності національної метеослужби?

Якщо взяти за 10 балів оснащеність американської чи англійської метеослужби, то Україні можна поставити 3 бали, не більше. Польщу я б оцінив балів у 7, Словаччину - у 5, Румунію – в 4, Білорусь – в 3 з мінусом. Російську метеослужбу, якщо брати всю територію РФ, також у 3 з мінусом.

Метеослужба державі обходиться дешево, але потребує дуже дорогих засобів спостереження, наприклад радарних систем. Кожен радар коштує два-три-п"ять мільйонів доларів. Україні їх потрібно 10 штук. На сьогодні ми маємо лише один в аеропорту "Бориспіль". Потрібні системи прийому супутникової інформації високої роздільної здатності, які також коштують дорого. Потрібні системи автоматизації метеоспостережень на всіх 185 станціях. На сьогодні автоматизовані 30-35. Необхідне обладнання для гідрологічних спостережень на річках. За останні більш ніж 20 років українська національна служба не отримала жодної гривні з державного бюджету на придбання капітальних речей.

Зрозуміло, що без державної підтримки нічого не зміниться. Навіть якщо ми будемо брати тисячі доларів за кожний прогноз, це не вирішить ситуацію. А саме в такому напрямку нас весь час штовхають, зменшуючи бюджетне фінансування і заставляючи заробляти більше грошей. Це суперечить самому духу метеорологічної служби, яка має служити людям і державі і отримувати умови і гарантії оплати праці за свою службу.

Кілька запитань щодо народних прикмет. Чи можна їм довіряти, і якщо так, то яким? Чи часто вони справджуються? Чи зважаєте ви на народні прикмети при складанні прогнозу?

Народну прикмету не можна назвати науково обґрунтованим підходом. Ми не можемо використовувати народні прикмети. Слід розуміти, що за 200 років багато що змінилося, особливо за останні 20 років. Тому закономірності, помічені нашими прадідами, сьогодні працювати не можуть. Саме тому орієнтуватися на народні прикмети при достроковому прогнозуванні сьогодні немає ніякої необхідності.

Запитання читачів. Чи правда, що глобальне потепління – це міф і спекуляції, а щоби в цього вірили, існували спеціальні станції, які підігрівали атмосферу?

Це дещо фантастичні речі.

Потепління – це підвищення температури, яке фіксується метеостанціями. Якщо взяти станції по всій Земній кулі і порівняти дані 1961-1990 років і нові дані, то побачимо стрімке зростання температури. Тобто потепління і підвищення температури – доведений факт.

Але це не може бути наслідком якихось станцій, що підігрівають атмосферу. Тому що для співставного впливу потрібно буде повісити ще одне Сонце навпроти існуючого. Які станції здатні на це? Зрозуміло, що ніякі.

Це може бути наслідком діяльності людини?

Остання низка злив і повеней в Європі пов"язана з глобальним потеплінням?

Запитання читача. Чи могли вплинути на клімат випробування великого адронного колайдера?

Я метеоролог і не можу оцінювати, наскільки це могло вплинути. Але я більш ніж певен, що до створення цього колайдера були величезні наукові сили, які обов"язково спочатку оцінили майбутній вплив роботи колайдера на людство, на Землю, на погоду. Саме тому я думаю, що це скоріше надумане питання.

Але ж до досліджень ядерної енергії теж були залучені найкращі наукові сили, а скінчилося все Хіросімою.

Тоді застосування було політичним рішенням. В даному випадку політика ні при чому.

Чи загрожує світу і зокрема Україні дефіцит питної води внаслідок глобального потепління?

Думаю що ні. Вода, що проходить через територію України, формується в річкових басейнах Росії, Білорусі. Там суттєвих змін в кількості опадів і в температурному режимі не відмічається. Водність Дніпра змінюється в сторону збільшення, а не зменшення. Також ми бачимо збільшення водності карпатських річок, Десни, Сіверського Донця.

Тому я думаю, що найближчим часом ця проблема кардинально не постане, а потрібно говорити про якість споживаної води. Україна – одна з небагатьох країн, що споживає поверхневі води. Поверхневі води не завжди чисті, і промислові викиди не сприяють їх чистоті. Тому треба говорити про якість, яка може погіршуватися саме через збільшення кількості днів з дуже високими температурами повітря.

Ви говорили, що спека протримається до початку серпня. Прогноз не змінився?

Чи існують технології управління кліматом? Наприклад, інколи ми чуємо повідомлення з Росії, що там знову будуть розганяти літаками хмари, щоб не було дощу на параді.

Слід розділяти технології впливу на погоду в конкретному місці в конкретний час і технології впливу на клімат. Кіотський і Монреальський протокол, які вводили квоти на викиди парникових газів, направлені на те, щоб отримати можливість впливати на майбутні зміни клімату.

Що стосується впливу на конкретні погодні умови, то, звичайно, такі речі проводяться. Але в Україні це виняток. На День Перемоги наші військові щось пробували застосувати. У цьому не було ніякої необхідності, але за наказом міністра оборони вони виконали свою задачу.

Вони розпиляли, якщо це можна назвати розпилянням, вуглекислоту в вигляді порошку, яка є одним з провокаторів випадіння дощу. Є інші реагенти, наприклад, йодисте срібло. Але цей реагент надзвичайно дорогий, тому він застосовується рідше.

Росіяни використовують ці технології значно частіше. Ці технології розроблені в Росії і колишньому СРСР. В Україні вони перестали застосовуватися, а в Росії створено підприємство, яке робить такі речі на замовлення. Але ефективність такого впливу ніким не доведена.

Але ми повинні чітко розуміти, що втручання в атмосферні процеси небажане. Ми не знаємо про наслідки, ми не можемо їх прорахувати. Такі експерименти можна здійснювати тільки на дуже обмежених територіях і дуже обмежений час. На величезних територіях такого робити не потрібно, оскільки та ж вуглекислота істотно підвищить кислотність опадів. А це вже надзвичайно шкідливо для рослин, для людей, для інфраструктури. У інших реагентів будуть свої негативні наслідки. На рівні наукових досліджень такі речі, можливо, й треба робити, але на промисловому рівні вони надзвичайно небажані.

Останнім часом образ кліматичної катастрофи став елементом масової культури. Приклад - фільми "2012" і "Післязавтра". Чи можливі подібні сценарії насправді – зміна клімату протягом кількох тижнів?

Клімат не може мінятися протягом кількох тижнів, оскільки під кліматом розуміють багаторічний режим погоди. Інша справа, що за тижні може виникнути велика кількість катастрофічних явищ, як, наприклад, повені за рахунок випадіння величезної кількості опадів. Такі речі я допускаю.

Для південної частини США не виключено зростання щорічної кількості торнадо. В інших регіонах теж можливі прояви, які можна назвати катастрофічними. Але спрогнозувати, що вони будуть завтра-післязавтра чи через рік-два, на жаль, ніхто не може.

Тобто катастрофічні зміни клімату можливі не на глобальному, а на локальному рівні?
Можливі катастрофічні прояви конкретних погодних умов в результаті зміни клімату.

А якщо говорити про інші катастрофічні ситуації, що можуть спричинити зміни клімату і описані в фільмах, – зіткнення з астероїдом, зміна сонячної активності?

Така ймовірність існує завжди. Були випадки, коли на Земну кулю падали метеорити і це призводило до кліматичних змін. Виверження вулканів може також спричинити суттєві зміни, причому на тривалий період. Зміна нахилу земної осі також можлива за рахунок тих чи інших космічних факторів.

З"явилась інформація, що внаслідок спеки, що встановилася, посилилося танення льоду в Арктиці.

Інтенсивність танення льодовиків не можна оцінити одномоментно – лише за якийсь період. Я не згоден давати оцінку, що вже почали танути льодовики. Тенденція до танення є, але це відслідковується протягом десятиліть.

А чи є впливом глобального потепління те, що зараз в Латинській Америці небачені холоди до -25°, гинуть люди?

Глобальне потепління означає підвищення середньої річної температури. В Україні за останні 20 років вона постійно вище від норми, і є тенденція до зростання. Але на фоні загального потепління зимового періоду не виключені різкі похолодання.

Похолодання не може тривати дуже великий період. Тенденція все одно до підвищення температур.

Тобто глобальне потепління не звільняє від різкої зміни температур взимку?

Не звільняє від сильних похолодань на межі рекордних значень. Але середня температура зимового періоду все одно буде більшою за норму.

Чи треба Україні боротися з глобальним потеплінням, чи треба пристосовуватися?

Скоріш за все треба робити і те, і інше. Боротися треба цивілізованими методами, знаючи причини цього процесу. Так борються шляхом зменшення викидів парникових газів. Адаптуватися однозначно потрібно, і чим швидше уряди всіх країн зрозуміють необхідність таких дій, тим менше негативних наслідків ми матимемо в майбутньому.