Запаморочення від томосу. Київ вартий автокефальної меси

Томос, грецьке слово, ще зовсім недавно відоме лише відмінникам теологічних факультетів духовних семінарій, раптом з"явилося на нашому геополітичному небі, мов комета Галлея. Хтось розглядає його, як вісника добрих змін, інший бачить в ньому знамено вселенської катастрофи.

Без сумніву, автокефалія української церкви жорстокий удар по Москві й амбіціях народу-богоносця (до речі – це означення запустив в обіг Ф. Достоєвський вустами одного з персонажів роману "Бесы").

Добре відоме звернення-декларація старця Спасо-Єлізарового монастиря Філофея до царя Василія ІІІ. "Храни и внимай благочестивый царь, тому, что все христианские царства сошлись в одно твое, что два Рима пали, а третий стоит, а четвертому не бывать. И твое христианское царство другим не сменится…".

Ця сентенція, що лаконічно формулює злиття церкви і держави у великодержавних амбіціях, датується початком XVI століття. Але це не є офіційний документ з гербовою печаткою. А от Другий Рим, це не просто народна символічна назва Константинополя – Римський сенат свого часу проголосував за те, щоб місто на берегах Босфору офіційно, як столиця Східної Римської імперії, називалось Новим Римом.

Не виключаю, правда, можливості, що російська Державна Дума, в гарячці провалу на православному фронті, проголосує за перейменування Москви в Третьеримск-Четвертомунебыватск…

Paris vaut bien une messe. Париж вартий меси. Цю фразу приписують лідеру французьких протестантів-гугенотів Генріху Наварському, який, щоб зайняти французький престол, перейшов у католицтво. Що не зробиш заради влади і грошей!

Їм теж не надто цікаво виручку церковної каси регулярно переправляти в Москву. Цинічне гасло американського Дикого Заходу "Техас мають право грабувати лише техасці" цілком придатне і для такого богоугодного бізнесу, як торгівля свічками, іконами та святою водою.

І все ж я боюся, що запаморочення від томосу штовхне нашу самостійну церкву на дії не надто корисні нашій державі й громадянам: втручання в справи уряду і парламенту, внесення змін в Конституцію і закони України, боротьбу з так званими "сектантами", вимогу ввести Закон Божий в шкільну обов"язкову програму…

Cтруктура та діяльність православної, чи як її називають в світі, ортодоксальної церкви, не пройшла через горнило реформації і залишається в стані консервації чи не з часів імператора Юстиніана. Непорушним є культ святих мощів, чудодійних ікон, мережа чоловічих та жіночих монастирів, які почали забирати з релігійної карти Європи ще в період нідерландської революції, резонно аргументуючи, що "ті, хто не бажає працювати, живуть за дамбою!".

Не треба забувати, що церква є ефективним бізнесовим проектом, на кшталт безмитної мережі Duty Free. І податки церква, звісно, ніколи не платить. І навіть вважає це чи не смертним гріхом. Промовиста статистика. Києво-Печерська лавра на початку ХХ століття на кожній з 14 вулиць Печерська тримала шинки, в яких продавалось за рік до 10 000 відер (відро – офіційна міра в Російській імперії – 12,299409 л) горілки. І це в невелелюдному губернському Києві! Вкрав. Випив. Покаявся. Чудовий бізнес! Втім, і зараз неінформовані прочани часом хрестяться і б"ють поклони на прилаврські ресторани…

І ще трошки пересторог. В "Своде Законов Российской Империи" є цілий ряд статей, які в ряд кримінальних злочинів зараховували:

- богохульство,тобто дії, які "ображають" Бога, святих і т. п.;

- блюзнірство, те ж саме стосовно церковних обрядів;

- святотатство, тобто крадіжку церковного майна;

- перешкоджання богослужінню;

- "совращение" православного в інше християнське віросповідання або в нехристиянську віру.

Посміхатись не треба – в нашого північно-східного сусіда значна частина цих законів не лише відновлена, а й введена в дію…

А так вітаю, з майбутньою автокефалією!

Тільки не треба забувати, що більшість європейських революцій, мала значну антицерковну складову. Король міг часом залишитись без шеляга в скарбниці. Церква не бідніла ніколи! Народ це інколи дратує. Навіть якщо він православний.

Все материалы автора можно почитать здесь