Засновник "Яндекса" опинився під санкціями ЄС: акції компанії різко обрушилися

У п'ятницю, 3 червня, набув чинності шостий пакет обмежень Євросоюзу щодо РФ, а також компаній, громадян і осіб, які діють на користь російського керівництва. До списку санкцій потрапив засновник і генеральний директор "Яндекса" Аркадій Волож. Після публікації документів про нові обмеження з боку ЄС акції компанії обвалилися, а сам її творець залишив раду директорів. Про це пише видання РБК.

У ЄС зазначили, що Волож працює в секторах економіки, які забезпечували суттєвий дохід для російської влади. Також, за даними європейських чиновників, засновник "Яндекса" матеріально підтримує російський уряд і відповідає за підтримку політики, яка дестабілізує Україну.

Акціонерами й інвесторами компанії є російські державні банки, такі як "Сбербанк" і ВТБ. Влада РФ може безпосередньо впливати на її діяльність через Фонд громадських інтересів, якому належить "золота акція" російського технологічного гіганта, йдеться в документі.

"Яндекс" також відповідає за просування державних ЗМІ та наративів у результатах пошуку, а також за зниження рейтингу та видалення контенту, який критикує Кремль, наприклад, контенту, пов'язаного з агресивною війною Росії проти України", — наголошується в обґрунтуванні санкцій проти Воложа.

Після оголошення обмежень щодо засновника "Яндекса" вартість акції компанії обвалилася — до 15:47 за київським часом цінні папери подешевшали на 5,8%, до 1500 рублів. До 16:40 падіння склало 14,17% до 1366,4 рубля.

У свою чергу Волож оголосив, що залишає раду директорів і посаду генерального директора "Яндекса", запевнивши, що "продовжить допомагати компанії та її команді". Рішення Європейської комісії бізнесмен назвав "нелогічним".

Сама компанія заявила, що "несправедливі" санкції ЄС щодо Воложа не вплине на її роботу.

"Мільйони наших користувачів продовжать шукати та знаходити інформацію, користуватися сервісами таксі та доставки товарів, їжі та ліків, дивитися кіно, слухати музику, вчитися та робити багато іншого за допомогою "Яндекса", — йдеться в заяві.

Перестановки в "Яндексі" через санкції та війну

Головною структурою "Яндекса" є нідерландська юридична особа Yandex NV — її до сьогодні очолював Аркадій Волож. Із 2014 року він відійшов від керівництва російською "дочкою" компанії — ТОВ "Яндекс". У 2017 році її генеральною директоркою стала Олена Буніна, яка у квітні, попередньо залишивши Росію, залишила свою посаду через початок повномасштабної війни РФ проти України.

У 2019 році в нідерландському Yandex NV з'явилася посада головного операційного директора, яку обійняв Тигран Худавердян, який керував до цього проєктом "Яндекс.Таксі". У середині березня компанія оголосила про його призначення на посаду гендиректора російського "Яндекса" — Худавердян мав обіймати обидві посади. Проте майже одразу після цього він потрапив під санкції ЄС і пішов із постів.

У результаті керівником російської юрособи став Артем Савіновський. Санкції щодо нього поки що запроваджені не були.

Водночас російські ЗМІ з посиланням на оточення вже колишнього гендиректора "Яндекса" Аркадія Воложа повідомляли, що російський технологічний гігант шукає, кому продати свої російські активи. Крім "Яндекс.Дзена" та "Яндекс.Новин", ідеться про пошуковий і поштовий сервіси, а також платформу "Кінопошук".

Також відомо, що у квітні було відключено один із дата-центрів "Яндекса", розташований у Фінляндії та призначений для роботи із закордонними компаніями.

Крім цього, ми повідомляли про співпрацю "Яндекса" з російським інтернет-регулятором "Роскомнаглядом". На вимогу державного органу компанія видалила з пошукової видачі посилання на видання "Медуза", "Медіазона" та "Сьогодні". Також у російській пошуковій системі зникли посилання на заборонені в РФ соціальні мережі компанії Meta — Facebook та Instagram.

17 травня ізраїльський портал Calcalist із посиланням на повідомлення із закритого корпоративного чату "Яндекса" повідомив про те, що компанія планує переїхати в Ізраїль і перевезти туди сотні IT-фахівців. Пізніше в "Яндексі" цю інформацію заперечили.