Випробування зимою. Коли українці дізнаються ціну реформ від Нафтогазу
Можна дуже довго розповідати про "реформи в Нафтогазі", але їхню реальну цінність для країни ми "помацаємо" лише з першими морозами — в умовах зниження транзиту російського газу і зростання котирувань на енергоресурс на європейських хабах.
Очищення кризою. Точніше — морозом.
У середні століття, інквізиція очищала вогнем. Зараз, "газова інквізиція" очищатиме українську економіку та населення морозом і тарифами.
Можна дуже довго розповідати про "реформи в Нафтогазі", але їхню реальну цінність для країни ми "помацаємо" лише в умовах зниження транзиту російського газу і зростання котирувань на енергоресурс на європейських хабах.
Саме зараз багато хто розуміє, що справжня реформа — це:
а) нарощування видобутку власного газу;
б) створення на базі нашої ГТС і підземних сховищ східно-європейського газового хабу, як національного бенчмарка (орієнтиру за ціною) і майданчики для хеджування газових портфелів промислових споживачів.
Це те, що зробили в Польщі та Туреччині, хоча шанси цих країн на хабовий статус були в рази меншими, ніж у нас.
Може, тому, що їхні функціонери отримували в рази меншу зарплату, ніж в українському Нафтогазі?
Саме про ці два напрямки (зростання видобутку і хаб) всі останні роки і бив на сполох у своїх статтях.
З'ясувалося, що "реформи" Нафтогазу добре працюють в умовах, коли можна влітку закачати в сховища дешевий газ, а взимку продати споживачеві дорогий.
Плюс російські три мільярди доларів за транзит, які цілий рік балансують фінансовий потік, забезпечуючи виплату космічних зарплат, бонусів і реалізацію програми 20/20 із нарощування газовидобутку, яка була успішно провалена.
Ціна "реформ" Нафтогазу — це потворний анбандлінг зі створення "незалежного оператора" ГТС, потужності якого не цікаві нікому: ні шкідливому Газпрому, ні няшним європейським операторам.
Ціна "реформ" Нафтогазу — це 1,4 млрд м. куб., списаних на технологічні втрати.
Нафтогаз запалив майже всесвітній олімпійський факел, спаливши у "факелах" свердловин 0,5 млрд кубів.
Ціна "реформ" — це і схеми з віртуальним реверсом газу з Європи.
Як ви думаєте, чому так злетіли наші можновладці з приводу угорського транзиту на 4 млрд м. куб., які підуть в обхід України?
У загальній структурі транзиту, втрата для нас кількох сотень мільйонів доларів на рік. Очевидно не критично.
Справа в тому, що останнім часом, віртуальний реверс в Україну, значною мірою, перемістився зі Словаччини в Угорщину (70-80% обсягів).
Закриття цього напрямку, означає, що схема з віртуальним реверсом накривається мідним тазом і заробляти на фірмах-"прокладках" у Люксембурзі та Швейцарії вже не вийде.
Тож прийдешня "газова інквізиція" буде на благо.
Поки ми не закриємо віртуальний реверс, ми ніколи не дізнаємося, скільки ж газу насправді видобувається в Україні та який наш справжній дефіцит, а не "паперовий". Реальний дефіцит можна побачити за показниками реального реверсу. А віртуальний реверс — він існує лише на папері, фізично газ із Європи в Україну не йде.
Поки ми не закриємо віртуальний реверс, ми не зрозуміємо, наскільки залежимо від імпорту та в яких параметрах потрібно наростити власний газовий видобуток.
Ми не складемо реалістичний енергетичний баланс економіки. І ми не зможемо "обнулити" "реформи" Нафтогазу, які ґрунтувалися на російських грошах із транзиту, дешевих зовнішніх цінах і високих внутрішніх.
Тобто на факторах, які залишаються в минулому, крім високих внутрішніх цін.
Гримаса історії: ряджені у вишиванки "патріоти-реформатори", які пишуть на білбордах "хай палає", отримували зарплату мало не за газпромівськими касовими ордерами — з'ясувалося, що без російських мільярдів і фізичного транзиту російського газу, "реформи" не працюють, профілі не формуються, Cash Flow міліє....
Хоча, може, "реформи" у них не тієї системи.
Уже давно можна зробити спостереження: щойно десь нарощується "патріотичний чад" — чекай там або кидок, або потрапляння всіх громадян країни на гроші.
Ну і дві таблички з технологічних втрат як громадське звинувачення "реформ".