Розділи
Матеріали

Бюро завітало. Чого чекати бізнесу від Бюро економічної безпеки

Марія Бабенко
Фото: Getty Images | БЕБ стане єдиним правоохоронним органом із боротьби з економічною злочинністю

Запланований у вересні запуск Бюро економічної безпеки відклали на листопад. Що стоїть за створенням цієї структури і чого чекати бізнесу від низки нових безглуздих держорганів?

"Маски-шоу" — так образно охрестили українські ЗМІ набіги силовиків, які приховують свої обличчя, на офіси компаній. Такі непрохані гості з автоматами наперевіс приходять з різних структур.

"В Україні Податкова міліція, Служба безпеки і Національна поліція ведуть досудові розслідування у сфері економіки одних і тих же подій, але за різними статтями правопорушень. Ці органи об'єднані спільним інтересом і часом разом проводять слідчі дії, створюючи подвійний тиск на бізнес. Коли кожним випадком буде займатися один орган, а не "збірна гвардія", тиск на підприємців деякою мірою зменшиться", — описує суть проблеми Ігор Млечко, партнер ЮК ASAGROUP.

Для її вирішення після Революції гідності гостро постало питання про впровадження замість Податкової міліції і підрозділів із боротьби з економічними злочинами в структурах МВС та СБУ єдиного правоохоронного органу, що спеціалізується на економічній безпеці. Однак давно назріла реформа гальмувалася, а силовики продовжували кошмарити підприємців. Часто за такими виставами стояли інтереси потужного бізнес-гравця.

"БЕБ створювали під гаслом звільнення економіки України від неправомірного тиску, корупції і зловживань"

Оксана Продан, голова Всеукраїнського об'єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця"

Великі зміни. Навіщо Україні Бюро економічної безпеки

Тепер же в Україні створили Бюро економічної безпеки (БЕБ). За результатами конкурсу першим його директором Кабмін призначив Вадима Мельника, який до цього очолював Державну фіскальну службу (ДФС) і пропрацював на різних посадах у Податковій міліції понад 15 років.

Під керівництвом Мельника БЕБ мало запрацювати 25 вересня 2021 року, але запуск відклали на листопад. Після початку роботи БЕБ своє існування припинить ДФС. А ось раніше виведені з неї Державна податкова служба (ДПС) і Державна митна служба (ДМС) продовжать роботу. Зі свого боку БЕБ стане єдиним правоохоронним органом із боротьби з економічною злочинністю.

Завдання БЕБ можуть бути ефективно виконані тільки в разі політичної незаангажованості. Важливо, щоб співробітники бюро працювали сумлінно і неупереджено.

"В Україні нарешті ліквідують податкову міліцію та унеможливлять проведення розслідувань у сфері економіки підрозділами СБУ. Це усуне суперечності, пов'язані з дублюванням функцій з розслідування економічних злочинів", — говорить Олександр Озеров, адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine.

БЕБ і бізнес: благі наміри і тривожне очікування

З початком роботи БЕБ бізнес сподівається на завершення епохи маскараду та ігор без правил. З іншого боку, багато хто побоюється, що новий орган успадкує від попередників репресивні механізми. За спостереженнями Ігоря Млечко, бізнес швидше знаходиться в режимі тривожного очікування, ніж у передчутті розвантаження від необґрунтованого тиску правоохоронців.

На Старті Глава БЕБ Вадим Мельник каже, що його структура запрацює в листопаді

Формально, спираючись на закон про БЕБ, його запуск — виключно благе починання. За словами Оксани Продан, голови Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця", БЕБ створювали під гаслом звільнення економіки України від неправомірного тиску, корупції і зловживань. Як зазначає Олександр Телешецький, адвокат, партнер АО "Лещенко, Дорошенко і партнери", влада декларує, що основною функцією БЕБ стане аналітична, а не силова робота. Тобто бюро буде збирати, обробляти, аналізувати і координувати інформацію, пов'язану з фінансовими потоками в державі, і вживати заходів щодо детінізації економіки, боротьби з відмиванням грошей і нечесної оптимізації податків.

За словами Олександра Озерова, законодавці за допомогою БЕБ пропонують боротися зі зловживаннями у сфері економіки не стільки шляхом кримінальних переслідувань, скільки за рахунок оцінки ризиків та загроз економічній безпеці держави та пошуку способів їх мінімізації.

Але Ігор Млечко прогнозує, що в діяльності БЕБ домінуватиме саме правоохоронна функція, тоді як аналітична та інформаційна робота стануть допоміжними. Тобто декларованого зміщення акцентів може і не відбутися.

Аналітика, контроль і покарання. У чому різниця між БЕБ і податковою міліцією

Для досягнення поставлених перед бюро цілей у нього є найширший арсенал можливостей.

"БЕБ порівняно з Податковою міліцією матиме доступ до більшого обсягу аналітичних даних і більш широкого кола повноважень в отриманні інформації. Якщо Податкова міліція проводила розслідування за сімома основними статтями Кримінального кодексу і сімома додатковими, то БЕБ розслідуватиме порушення 21-ої основної статті КК і восьми додаткових", — говорить Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректор компанії "Е.С. Консалтинг".

Співрозмовниця Фокуса підкреслює, що детективи БЕБ аналізуватимуть ризики вчинення правопорушень в економічній сфері на основі інформації з багатьох джерел. Серед них — Держфінмоніторинг, який акумулює відомості про банківські операції і рахунки компаній та СПД. "Якщо виконувати цю роботу професійно, можна розкрити багато гучних економічних злочинів. Тиск збільшитися не повинен, але спостерігати за українцями будуть на якісно вищому рівні", — припускає Томашевська.

Зі свого боку Оксана Продан у зв'язку із закладеними в профільному законі надширокими повноваженнями БЕБ побоюється підвищення тиску на бізнес. За її словами, бізнес про це попереджав ще під час розгляду законопроєкту, але депутати врахували не всі зауваження. "Ми звертали увагу на недоліки власне концепції законопроєкту. По-перше, не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів має розслідувати бюро, застосовуються досить широкі формулювання, які можна по-різному трактувати. По-друге, чисельність співробітників БЕБ необґрунтовано висока [до 4 тис. осіб] ", — продовжує Анна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації.

Ефективність БЕБ багато в чому залежить від принциповості та професіоналізму керівників відомства. "З огляду на великі повноваження і можливості органу, важливо, щоб БЕБ абстрагувалося від політики, чого часто не вистачає правоохоронцям, і зосередилося на сумлінному і неупередженому виконанні завдань, поставлених законом", — вважає Телешецький.

Утім, саме людський фактор може звести нанівець всі позначені в законі благі починання. "Новий орган здебільшого сформують з-поміж чинних представників силових структур. Тому ні новий закон, ні нова назва, ні нові декларативні принципи і завдання не зможуть змінити людський складник — звички, напрацьований досвід і підходи, які закладені в представників правоохоронної системи", — попереджає Ігор Млечко.

Тобто існує великий ризик, що від зміни вивіски відомства його суть не зміниться. Анна Дерев'янко резюмує, що призначення керівником бюро людини з апарату ДФС лише підтверджує ці підозри.

Розмножуються комісії. Чому бізнес погано інформований про тих, хто повинен йому допомагати?

БЕБ — далеко не єдина держструктура, що впливає на економіку, яка починає свою діяльність або реорганізується цьогоріч. Зокрема, в травні уряд створив Офіс із розвитку підприємництва й експорту на базі Офісу з просування експорту України, який Мінекономрозвитку заснувало в 2015 році для сприяння виведенню української продукції на зовнішні ринки.

Замість оптимізації та налагодженої роботи вже наявних підрозділів, Кабмін розмножує нові, в ефективності яких є сумніви.

Загалом діяльність цієї структури економісти оцінюють позитивно. На думку Олександри Томашевської, Мінекономрозвитку давно і досить ефективно працює в напрямку підтримки експортерів, але процес гальмує інертність бізнесу.

"Думаю, багато українських підприємців поняття не мають про існування такої підтримки, тоді як участь у заходах із міжнародними партнерами розширює можливості заявити про себе на міжнародній арені", — каже співрозмовниця Фокуса.

Оксана Продан звертає увагу на те, що крім Офісу з розвитку підприємництва та експорту в Україні працюють й інші держустанови зі схожими назвами: Державна регуляторна служба, Офіс розвитку малого та середнього підприємництва, Український Фонд підтримки підприємництва, Рада підприємців при Кабміні, Український фонд стартапів, Фонд розвитку підприємництва, Український державний фонд підтримки фермерських господарств, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа і ще 17 бюджетних програм.

"Бізнес далеко не про всі з них знає і часто втомлюється шукати серед цих структур відповідального або уповноваженого і йде до адвокатів", — робить висновок Продан.

Очевидно, з точки зору влади, державних структур, що впливають на бізнес, все ще недостатньо. Адже в 2021 році за рішенням Кабміну створили Міжвідомчу робочу групу з питань дерегуляції господарської діяльності та Міжвідомчу робочу групу щодо детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції. Останню очолив Олексій Любченко, перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки, ексглава ДПС. Крім того, за розпорядженням президента Володимира Зеленського запустилася Робоча група з питань інноваційного розвитку економіки.

Подібні дії опитані Фокусом експерти оцінюють скептично. На думку Олександри Томашевської, це свідчення бюрократизації держави.

"Велика кількість державних і дорадчих структур, що створюються і працюють незалежно одна від одної, а часом — і від здорового глузду, можна об'єднати під назвою "безсистемна система", — продовжує Оксана Продан. За словами співрозмовниці Фокуса, така "безсистемна система" витрачає гроші платників податків на своє утримання (оренду приміщень, зарплати), неефективно використовує донорську допомогу, заплутує бізнес, відволікає активістів, забираючи їхні ресурси, і нічого не дає натомість. Підсумком такої діяльності заради діяльності стає не вирішення проблем бізнесу, а тотальне розчарування цієї активної частини суспільства.