Економіка війни: курс, ВВП та фінанси. Підсумки місяця з початку військової агресії
Економічний стан країни, що опинилась під тиском військової агресії з боку РФ, експерти оцінюють як "середньої тяжкості". ВВП падає через різке зниження виробництва та торгівлі, курс регулюється Нацбанком, нові кредити майже не видаються банками. Проте ніяких навіть натяків на дефолт, на відміну від РФ, немає.
Війна в Україні вплинула на усі сфери економіки та призвела до стагнації або ж відвертого падіння у більшості галузей країни. Підприємства зупинилися, експортні та імпортні операції уповільнюються, а подекуди і припиняються, та й новий урожай (а це для країни — валютна виручка від експорту) — теж поки що від знаком питання. Експерти зауважують — зараз вся надія, що воєнні дії не триватимуть кілька місяців, адже економіка вже втратила сотні мільярдів.
"За нашими оцінками (CASE Ukraine), втрати економіки вже сягнули більше 60% ВВП України", — каже асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Фокус дослідив, що відбувається в економіці України за підсумками першого місяця війни із РФ.
ВВП у мінусі: що втрачає Україна внаслідок військової агресії
"На ВВП впливають безпосередньо неможливість економічної активності на територіях, де ведуться активні бойові дії, включно з руйнуванням виробничих потужностей, але також зупинка активності на територіях, де є загроза поширення бойових дій (приклад — Київ). Також суттєвий вплив має втрата робочої сили через внутрішні та зовнішні потоки біженців — їх суттєва частина до початку війни працювала, але зараз не може цього робити", — розповів Фокусу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його прогнозом, падіння ВВП за березень до березня минулого року може бути не менше 30-40%.
Експерти кажуть: на жаль, воєнні дії призвели до масштабних втрат — як в інфраструктурі країни, так і у виробничих потужностях, адже окупанти обстрілюють та цілеспрямовано знищують як складські чи офісні приміщення, так і цілі підприємства (наприклад, "Азовсталь" у Маріуполі).
"Зруйнована частина виробничих потужностей у промисловості (металургія, харчопром, машинобудування — там найбільші втрати). Де не зруйновані, там призупинені. Зруйновано та частково втрачено інфраструктуру — дороги, залізниця, складські об’єкти, об’єкти енергетики. Зламані логістичні ланцюжки: блоковано порти, проблеми із вантажними перевезеннями — результат це проблема з імпортом та експортом", — каже Євген Дубогриз. Ще одна економічна проблема — невизначеність, адже бізнес не може навіть запланувати початок роботи або мінімальні інвестиції у проєкти та потужності, поки триває війна. "Від цієї невизначеності втрати, можливо, навіть більші, аніж прямі втрати від воєнних дій", — зазначає Дубогриз.
Війна призводить до скорочення підприємництва, втрати робочих місць та, звичайно, падіння ВВП. Причому кожен місяць війни буде окреслений як місяць суттєвого зниження валового внутрішнього продукту.
У березні падіння може бути до 60%. Якщо буде менше, це будуть гарні новини. Тут справді дуже важко оцінити, бо воєнні дії ведуться в окремих районах, а за 50 кілометрів від місця боїв можуть працювати підприємства. Тому це дуже грубо. Надалі, швидше за все, включатиметься ефект від перевезення певних виробництв та нарощення. Але орієнтовно я б сказав, що навіть з цим ефектом падіння буде на рівні 40-50%, поки ведуться бойові дії", — розповів Фокусу виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук.
Гривня стабільна: що на міжбанку та з курсом гривні
Офіційний курс гривні був зафіксований НБУ на рівні 24 лютого і становить 29,25 USDUAH.
"Діапазон курсу долара до гривні зафіксований на рівні 29,2549/29,5474, тобто він статичний і не змінюється. Курс євро-гривня визначається, виходячи з офіційного курсу долара, помноженого на крос-курс станом на 10:00 за київським часом часу", — пояснює заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.
На міжбанківському валютному ринку котирування не відрізняються від офіційного курсу.
"Міжбанк працює в коридорі інтервенцій НБУ — 29,2550 купує і 29,5474 продає. Тенденція котирувань дедалі ближче до рівнів продажів НБУ — 29,40-29,55 USDUAH", — говорить Антон Курінний, головний експерт департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку.
Банкіри зазначають: логіка визначення курсу продажу долару та євро однакова — це курс купівлі + 1%. "Національний банк України щодня виступає маркетмейкером, підтримуючи двостороннє котирування по долару-гривні та євро-гривні. Банки можуть купувати під критичний імпорт та під пластикові картки (для клієнтів-фізосіб, — Фокус) і продавати "з позиції" або за дорученням клієнта", — розповів Фокусу Максим Цимбал.
Загальний обсяг торгівлі іноземною валютою на міжбанку під час війни суттєво знизився.
"Обсяги до війни були десь $0,8–1 млрд на день, зараз — $200-300 млн на день", — підкреслив Курінний. Оскільки дозволена купівля валюти для критичного імпорту, то більшість угод — це валюта для постачання в Україну нафти, палива, вугілля, товарів для оборони, лікарських засобів, деяких видів продовольчих товарів. Перелік товарів критичного імпорту Кабмін затвердив ще 24 лютого постановою №153.
Подалі від прірви: як уряд та Нацбанк рятують економіку
Падіння економіки могло б поглибитись, але уряд, парламент та НБУ активно сприяли продовженню економічних процесів в Україні попри спроби агресора зруйнувати країну. Перш за все, важливо було отримати підтримку партнерів — фінансування від МВФ, ЄБРР та Світового банку, гроші від урядів країн-партнерів, грантові кошти за програмами USAID та інших.
"Це приплив грошей у країну, якими ми можемо фінансувати соціальні потреби та армію, враховуючи, що податкові надходження сильно впали", — зазначив Євген Дубогриз. За його словами, важливим кроком стала програма "Є-підтримка", а також скасування перевірок для бізнесу. "Загалом дії влади — це позитивний приклад антикризового менеджменту. Якщо під час економічного зростання було багато неоднозначних кроків з боку влади, то під час війни, навпаки, більшість ініціатив дуже позитивними та своєчасними", — каже Євген Дубогриз.
На думку Гліба Вишлінського, надзвичайно важливими були рішення НБУ щодо обмежень фінансових операцій, ухвалені в перший день війни — вони підтримали фінансову стабільність та стійкість банківської системи.
"Слід відзначити готовність Нацбанку до такого розвитку подій — схоже, що повний пакет необхідних рішень був напрацьований завчасно", — вважає експерт.
Вкрай важливими для воєнного часу стали і рішення щодо зниження податків, зокрема скасування акцизу на автомобільне пальне, прийняті парламентом 15 березня (законопроєкт №7137-д).
Інфляція та борги: ціни зростають, а по держборгу Мінфін платить
Інфляція в лютому 2022 року прискорилась — за лютий у місячному вимірі ціни зросли на 1,6%, а згідно з даними НБУ, в річному вимірі ціни зросли на 10,7%. Причина — зростання цін на продукти харчування та пальне, що відбувалося через військове вторгнення та надмірний попит.
Фінанси країни поки що не потребують різких рішень, як, наприклад, реструктуризація державного боргу. Експерти впевнені — зараз ресурсів, щоб розраховуватися за позиками, у країни достатньо.
"В умовах коли ми майже повністю залежимо від міжнародних кредитів та грантів і коли наша підтримка у світі на такому високому рівні немає сенсу робити дефолт та реструктуризацію. Тим паче, що виплати за нашими боргами далеко не критичні", — підкреслив Дмитро Боярчук. За даними Міністерства фінансів, станом на 1 березня загальний обсяг запланованих у 2022 році виплат за державним боргом у 2022 році (зовнішній плюс внутрішній, переведений у долари за офіційним курсом НБУ на 24.03.2022) складає $19,4 млрд., найбільший платіж за зовнішнім боргом має відбутися у вересні — $1,74 млрд.
"До вересня Мінфін або може домовитися з кредиторами про зміну умов, або ж отримати від офіційних кредиторів та донорів достатні кошти, щоб розрахуватися за боргами або викупити їх за ринковою ціною", — зазначив Гліб Вишлінський.
Нагадаємо, міжнародні установи виділили Україні фінансову допомогу близько $4,5 млрд.