Економіка війни: курс, ВВП та фінанси. Підсумки місяця з початку військової агресії

Війна в Україні вплинула на усі сфери економіки та призвела до стагнації або ж відвертого падіння у більшості галузей країни. Підприємства зупинилися, експортні та імпортні операції уповільнюються, а подекуди і припиняються, та й новий урожай (а це для країни — валютна виручка від експорту) — теж поки що від знаком питання. Експерти зауважують — зараз вся надія, що воєнні дії не триватимуть кілька місяців, адже економіка вже втратила сотні мільярдів.

"За нашими оцінками (CASE Ukraine), втрати економіки вже сягнули більше 60% ВВП України", — каже асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Фокус дослідив, що відбувається в економіці України за підсумками першого місяця війни із РФ.

ВВП у мінусі: що втрачає Україна внаслідок військової агресії

"На ВВП впливають безпосередньо неможливість економічної активності на територіях, де ведуться активні бойові дії, включно з руйнуванням виробничих потужностей, але також зупинка активності на територіях, де є загроза поширення бойових дій (приклад — Київ). Також суттєвий вплив має втрата робочої сили через внутрішні та зовнішні потоки біженців — їх суттєва частина до початку війни працювала, але зараз не може цього робити", — розповів Фокусу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його прогнозом, падіння ВВП за березень до березня минулого року може бути не менше 30-40%.

Експерти кажуть: на жаль, воєнні дії призвели до масштабних втрат — як в інфраструктурі країни, так і у виробничих потужностях, адже окупанти обстрілюють та цілеспрямовано знищують як складські чи офісні приміщення, так і цілі підприємства (наприклад, "Азовсталь" у Маріуполі).

"Зруйнована частина виробничих потужностей у промисловості (металургія, харчопром, машинобудування — там найбільші втрати). Де не зруйновані, там призупинені. Зруйновано та частково втрачено інфраструктуру — дороги, залізниця, складські об’єкти, об’єкти енергетики. Зламані логістичні ланцюжки: блоковано порти, проблеми із вантажними перевезеннями — результат це проблема з імпортом та експортом", — каже Євген Дубогриз. Ще одна економічна проблема — невизначеність, адже бізнес не може навіть запланувати початок роботи або мінімальні інвестиції у проєкти та потужності, поки триває війна. "Від цієї невизначеності втрати, можливо, навіть більші, аніж прямі втрати від воєнних дій", — зазначає Дубогриз.

У березні падіння може бути до 60%. Якщо буде менше, це будуть гарні новини. Тут справді дуже важко оцінити, бо воєнні дії ведуться в окремих районах, а за 50 кілометрів від місця боїв можуть працювати підприємства. Тому це дуже грубо. Надалі, швидше за все, включатиметься ефект від перевезення певних виробництв та нарощення. Але орієнтовно я б сказав, що навіть з цим ефектом падіння буде на рівні 40-50%, поки ведуться бойові дії", — розповів Фокусу виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук.

Гривня стабільна: що на міжбанку та з курсом гривні

Офіційний курс гривні був зафіксований НБУ на рівні 24 лютого і становить 29,25 USDUAH.

"Діапазон курсу долара до гривні зафіксований на рівні 29,2549/29,5474, тобто він статичний і не змінюється. Курс євро-гривня визначається, виходячи з офіційного курсу долара, помноженого на крос-курс станом на 10:00 за київським часом часу", — пояснює заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.

На міжбанківському валютному ринку котирування не відрізняються від офіційного курсу.

"Міжбанк працює в коридорі інтервенцій НБУ — 29,2550 купує і 29,5474 продає. Тенденція котирувань дедалі ближче до рівнів продажів НБУ — 29,40-29,55 USDUAH", — говорить Антон Курінний, головний експерт департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку.

Банкіри зазначають: логіка визначення курсу продажу долару та євро однакова — це курс купівлі + 1%. "Національний банк України щодня виступає маркетмейкером, підтримуючи двостороннє котирування по долару-гривні та євро-гривні. Банки можуть купувати під критичний імпорт та під пластикові картки (для клієнтів-фізосіб, — Фокус) і продавати "з позиції" або за дорученням клієнта", — розповів Фокусу Максим Цимбал.

Загальний обсяг торгівлі іноземною валютою на міжбанку під час війни суттєво знизився.

"Обсяги до війни були десь $0,8–1 млрд на день, зараз — $200-300 млн на день", — підкреслив Курінний. Оскільки дозволена купівля валюти для критичного імпорту, то більшість угод — це валюта для постачання в Україну нафти, палива, вугілля, товарів для оборони, лікарських засобів, деяких видів продовольчих товарів. Перелік товарів критичного імпорту Кабмін затвердив ще 24 лютого постановою №153.

Подалі від прірви: як уряд та Нацбанк рятують економіку

Падіння економіки могло б поглибитись, але уряд, парламент та НБУ активно сприяли продовженню економічних процесів в Україні попри спроби агресора зруйнувати країну. Перш за все, важливо було отримати підтримку партнерів — фінансування від МВФ, ЄБРР та Світового банку, гроші від урядів країн-партнерів, грантові кошти за програмами USAID та інших.

"Це приплив грошей у країну, якими ми можемо фінансувати соціальні потреби та армію, враховуючи, що податкові надходження сильно впали", — зазначив Євген Дубогриз. За його словами, важливим кроком стала програма "Є-підтримка", а також скасування перевірок для бізнесу. "Загалом дії влади — це позитивний приклад антикризового менеджменту. Якщо під час економічного зростання було багато неоднозначних кроків з боку влади, то під час війни, навпаки, більшість ініціатив дуже позитивними та своєчасними", — каже Євген Дубогриз.

На думку Гліба Вишлінського, надзвичайно важливими були рішення НБУ щодо обмежень фінансових операцій, ухвалені в перший день війни — вони підтримали фінансову стабільність та стійкість банківської системи.

"Слід відзначити готовність Нацбанку до такого розвитку подій — схоже, що повний пакет необхідних рішень був напрацьований завчасно", — вважає експерт.

Вкрай важливими для воєнного часу стали і рішення щодо зниження податків, зокрема скасування акцизу на автомобільне пальне, прийняті парламентом 15 березня (законопроєкт №7137-д).

Інфляція та борги: ціни зростають, а по держборгу Мінфін платить

Інфляція в лютому 2022 року прискорилась — за лютий у місячному вимірі ціни зросли на 1,6%, а згідно з даними НБУ, в річному вимірі ціни зросли на 10,7%. Причина — зростання цін на продукти харчування та пальне, що відбувалося через військове вторгнення та надмірний попит.

Фінанси країни поки що не потребують різких рішень, як, наприклад, реструктуризація державного боргу. Експерти впевнені — зараз ресурсів, щоб розраховуватися за позиками, у країни достатньо.

"В умовах коли ми майже повністю залежимо від міжнародних кредитів та грантів і коли наша підтримка у світі на такому високому рівні немає сенсу робити дефолт та реструктуризацію. Тим паче, що виплати за нашими боргами далеко не критичні", — підкреслив Дмитро Боярчук. За даними Міністерства фінансів, станом на 1 березня загальний обсяг запланованих у 2022 році виплат за державним боргом у 2022 році (зовнішній плюс внутрішній, переведений у долари за офіційним курсом НБУ на 24.03.2022) складає $19,4 млрд., найбільший платіж за зовнішнім боргом має відбутися у вересні — $1,74 млрд.

"До вересня Мінфін або може домовитися з кредиторами про зміну умов, або ж отримати від офіційних кредиторів та донорів достатні кошти, щоб розрахуватися за боргами або викупити їх за ринковою ціною", — зазначив Гліб Вишлінський.

Нагадаємо, міжнародні установи виділили Україні фінансову допомогу близько $4,5 млрд.