Розділи
Матеріали

Не останній: експерти розповіли, чи чекати на нові гучні банкрутства після Мегабанку

Марія Бабенко
Банки під час війни — у зоні ризику

Через три місяці з моменту російського вторгнення в Україну один банк вже залишає ринок. Чи варто українцям боятися нового банкопаду?

До харківського Мегабанку 3 червня зайшла тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Напередодні Нацбанк визнав фінустанову неплатоспроможною. Як з'ясував Фокус у своїй статті "Мега — банкрут. Чому впав Мегабанк і скільки отримають вкладники банку", проблеми фінустанови не були пов'язані з війною та накопичувалися роками.

Однак не можна виключати ризик погіршення ситуації під впливом війни в інших банках, що може призвести до визнання їх неплатоспроможними та запровадження тимчасової адміністрації ФГВФО.

Як зазначив у коментарі Фокусу Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, кілька банків, особливо тих, хто активно був присутній серед найбільш постраждалих під час повномасштабної агресії Росії регіонах, справді вразливі та можуть мати проблеми з ліквідністю.

"Нацбанк зараз не карає банки за порушення нормативів. Але має право виводити банки з ринку у разі "картотеки" (невиконаних платіжних доручень на сленгу банкірів) та невиконання зобов'язань перед вкладниками, наприклад, через неповернення депозитів", — зазначає Дубогриз.

Тобто, на думку експерта, якщо банки матимуть збитки та проблеми з капіталом, НБУ, швидше за все, даватиме їм час на відновлення, але до тих, хто затримуватиме платежі або не повертатиме депозити, НБУ навряд чи ставитиметься толерантно, оскільки це питання довіри до банківського сектору. Нагадаємо, останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння регулятора у випадку з Мегабанком, стала саме так звана картотека та неповернення депозитів вкладникам.

"На жаль, під час війни неплатоспроможні банки ще будуть, як будуть вони і після війни через завдану шкоду", — попереджає Євген Дубогриз.

Алексей Харитонов, юрист АО ILF уточнює, що ризик банкрутства банків переважно пов'язаний з погіршенням якості кредитних портфелів фінустанов. Раніше Фокус писав, що заборгованість за кредитами обслуговують від 20 до 65% клієнтів банків.

"Ризик для банків пояснюється тим, що війна впливає на рівень довіри громадян до банківської системи, — продовжує Харитонов. — Для підвищення довіри та забезпечення фінансової стабільності запровадили низку змін, пов'язаних з наданням кредитів рефінансування та запровадження 100% гарантії щодо банківських вкладів".

Як запевняють у НБУ, на сьогодні банківська система працює стабільно та здатна витримати поточну кризу. Зокрема, Нацбанк повідомляє, що серед учасників опитування про системні ризики фінансового сектора (керівників банків та фінкомпаній) за травень 2022 року, 94% оцінили рівень ризику в галузі як високий або дуже високий, і одночасно зазначили, що стійкість сектора до значних негативних подій майже не змінилася порівняно з кінцем 2021 року.

Євген Дубогриз, розвиваючи тему ризику банкрутства банків, додає, що найбільшим банкам неплатоспроможність зараз і до кінця року не загрожує, оскільки є запас міцності, приплив коштів населення і бізнесу, і немає проблем з ліквідністю — здатністю платити і повертати гроші клієнтам.

У секторі загалом Дубогриз також не бачить проблем. Тобто замість банкопаду як той, що стався в 2014-2015 роках Україні, швидше, загрожує втрата деяких фінустанов.

Микола Ліхачов, партнер ЮФ Eterna Law, підтверджує, що найбільша банківська криза в Україні вже пройшла. "У перші тижні війни була помітна деяка паніка серед населення і відтік коштів з фінустанов, однак останнім часом ситуація стабілізувалася, — коментує Ліхачов. — Понад те, нещодавно НБУ ухвалив рішення про збільшення облікової ставки з 10% до 25% річних, що призведе до підвищення ставок за депозитами, тому тенденція збільшення вкладів фізосіб може лише посилитись.

Раніше Фокус писав про деталі гарантування вкладів у воєнний час. Також Фокус прогнозував зростання ставок за депозитами.