Що з курсом долара? Хто виграє від курсу 36,6 USDUAH і коли зупиниться курсове ралі

У звичайних економічних умовах девальвація національної валюти вигідна експортерам, оскільки вони отримують можливість реалізовувати валютну виручку за вигіднішим курсом. Відповідно, у періоди помітного зміцнення гривні експортоорієнтований бізнес традиційно висловлює невдоволення політикою Нацбанку.

Проте за часів війни в українській економіці склалася нестандартна ситуація. Нацбанк від плаваючого курсоутворення перейшов до фіксації курсу, і з початку війни до 21 липня 2022 року офіційний курс був на позначці 29,25 USDUAH. Відповідно, експортери були змушені продавати свій валютний виторг за такою ціною.

Майже, як хотіли: IT-сектор чекає плаваючий курс долара та зняття обмежень

Таке ручне керування валютним курсом викликало гучне обурення в українському IT-секторі, оскільки через значну різницю між офіційним та готівковим курсами представники галузі під час конвертації валюти втрачали до чверті своїх доходів.

Богдан Бондаренко, фінансовий експерт IT-компанії SoftServe, каже, що серед багатьох фахівців IT-галузі виділялося невдоволення курсовою політикою НБУ, і дехто реально розглядав можливість релокації в іншу країну, де $100 дорівнює $100. Відповідно, прийняті зміни, тобто фіксація курсу долара на новому рівні 36,6 USDUAH, наслідки чого вже детально аналізував Фокус, позитивно вплинуть на IT-сектор. Фахівці нарешті зможуть конвертувати зароблені кошти за справедливою вартістю.

Однак полегшення може бути тимчасовим. Адже оператори галузі мають небезпідставні побоювання, що готівковий курс долара знову піде у відрив від офіційного.

"Розрив між офіційним і ринковим курсами суттєво зменшився, проте ми всі очікуємо повернення до плаваючого курсоутворення, — коментує Богдан Бондаренко. — Надалі оцінка ситуації залежить від того, як поводитиметься готівковий ринок: чи відновиться різниця в 25% між курсами, чи, навпаки, відбудеться стабілізація, чи відсоткові ставки за банківськими депозитами та державними цінними паперами корелюватимуть із тим, що відбувається на валютному ринку тощо”.

Попри облікову ставку НБУ 25% та очікування інфляції 30% за підсумками року, поки ставки за депозитами у банках становлять 4-15% річних. Тим часом готівковий курс стрімко росте і станом на 28 липня впевнено тестує позначку в 40-41,5 USDUAH (курс продажу).

Інші зміни у валютному регулюванні, окрім фіксації офіційного курсу на новому рівні, в IT-секторі оцінюють не надто позитивно.

"Встановлені ліміти на здійснення операцій за кордоном за картками, емітованими українськими банками, не сприяють нормальній життєдіяльності українців, які вимушено перебувають за межами нашої держави, — коментує Бондаренко. — Оренда квартири, харчування, волонтерство, підтримка своїх сімей — все це практично неможливо втиснути у встановлені ліміти". Раніше Фокус пояснював, чому з гривневих карток за кордоном дозволили знімати лише 12,5 тис. грн на тиждень.

Такі дії регулятора, на думку експерта, мотивуватимуть українців знаходити інші способи отримання коштів за кордоном, наприклад через працевлаштування в місцевих компаніях.

Потрібен виторг: аграрії сподіваються на відновлення експорту

У коментарі для Фокусу Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital, зазначав, що однією з передумов наближення офіційного обмінного курсу гривні до ринкового рівня є перспективи поновлення аграрного експорту через українські морські порти.

Однак поки ситуація з відновленням експорту залишається невизначеною, хоч і оголошено, що перший корабель з українським зерном вийде в акваторію Чорного моря 29 липня. Тим часом аграрії не бачать для себе великого позитиву у фіксації курсу на новому рівні 36,6 USDUAH.

"Якщо дивитися в межах макроекономічної логіки, це позитивний момент, тому що ми стаємо конкурентнішими на світовому ринку. Але цей механізм працює, якщо виробник справді може експортувати, — коментує Георг фон Нолкен, генеральний директор "Контінентал Фармерз Груп". — Але зараз зміна курсу не матиме для агробізнесу відчутного позитивного ефекту через відсутність можливості збільшити обсяг експорту".

Тобто, якщо рух вантажів морем не відновиться, то новий курс не врятує аграріїв від збитків, адже реалізувати врожай буде проблематично.

Експерт додає, що зміна курсу, навпаки, може негативно вплинути на агрокомпанії, що кредитуються у валюті. Тобто валютні борги компаній у гривневому еквіваленті збільшилися на 25%, тоді як можливості отримати валютну виручку суттєво обмежені.

Які прогнози щодо курсу долара дають аналітики й на які кроки йде НБУ

Поки експерти вкрай обережно говорять про можливі коливання валютного курсу. Проте багато хто схиляється до того, що на гривню тиснутимуть негативні фактори.

Як раніше зазначила в коментарі Фокусу Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій "Юнекс Банку", в умовах логістичних проблем та обмеженого експорту на міжбанківському валютному ринку попит на інвалюту перевищує пропозицію. Тобто девальваційний тиск на гривню зберігається і на якій відмітці стабілізується курс, сказати складно.

"Шокова терапія на валютному ринку має сподобатися експортерам і Мінфіну, решта всіх учасників не в захваті. Перші дні курсу 36,6 показали наростаючі диспропорції між офіційним безготівковим ринком і ринком готівкової валюти. Якщо на міжбанку утворився профіцит валюти і НБУ почав поповнювати резерви, то на готівковому ринку ми спостерігали стрибок до 41,0. За схемою роботи міжбанку до війни таке просто було б неможливо, оскільки банки швидко змінювали свою безготівкову валюту на готівку і закривали попит на ринку", — пояснив у своєму блозі член Ради НБУ, фінансовий експерт Віталій Шапран. Він вважає, що якірний курс 36,6 визначено помилково.

"Знову ми маємо справу з організованим для споживачів шоком. Якщо було бажання здійснити девальвацію, то курс мав йти до готівки поступово, кроками по 3-5%. Сам НБУ до війни проводив дослідження, в якому, за статистичними даними, доведено, що ціни при незначній девальвації не реагують на курс, якщо курс долара зростає на 5%, то більшість імпортерів просто жертвують своїм доходом, особливо за тими товарними позиціями, де вони мають маржу на рівні 30-50% і вище. Стрибок на 25% обов'язково позначиться на інфляції, але, звісно, зменшить споживання імпорту”.

Віталій Шапран упевнений, що кращим і не шоковим рішенням була поступова девальвація офіційного курсу в міру виникнення труднощів.

"Але зроблено все навпаки: в умовах високої ймовірності розблокування портів та зростання експорту на $10-15 млрд здійснили девальвацію. Де-факто це був тактичний провал регулятора, напередодні рішення якого очікування населення крутилися в діапазоні 33-34 грн за долар, і не були виправдані. Реакцію ми побачили за тиждень у формі подолання позначки 40 на готівковому ринку", — зазначив Шапран. Він наголосив: виправити ситуацію реально: слід провести інтервенцію на готівковому ринку та під відкриття портів та перерахування чергової допомоги від ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних партнерів повернутися до довоєнного режиму роботи валютного ринку.

Тим часом у Нацбанку думають над тим, як наситити готівковими доларами ринок, щоб збити ажіотаж у роздріб та, відповідно, повернути готівковий курс до позначки хоча б 38 USDUAH.

27 липня в НБУ повідомили, що Національний банк України дозволив банкам продавати у готівковому сегменті валютного ринку половину купленої у громадян з 13 квітня 2022 року безготівкової валюти додатково до продажу придбаної з цієї ж дати готівкової валюти (постанова НБУ №159).

"Відповідне рішення має збільшити пропозицію у готівковому сегменті валютного ринку та поряд з іншими позначитися на послабленні девальваційного тиску. Водночас додатковий тиск на міжнародні резерви НБУ внаслідок використання банками цього дозволу буде помірним та контрольованим", — йдеться у повідомленні НБУ.