НБУ залишає Кирило Шевченко, який очолював відомство понад два роки. Новий глава Нацбанку може змінити підходи до монетарної та валютної політики.
Серед кандидатур, які могли б очолити НБУ після відходу нинішнього голови Кирила Шевченка, експерти називають почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, заступника виконавчого директора від України до МВФ Владислава Рашкована, банкіра (ексглаву "Райффайзен Банку Аваль") Володимира Лавренчука. Однак більшість експертів все ж таки схильні до думки, що пост перейде Андрію Пишному — ексглаві правління Ощадбанку. Про це пише Фокус у новій статті "Не виправдав надій. Чому пішов голова НБУ Кирило Шевченко і що тепер буде з гривнею".
Практично відразу після оголошення Шевченка про відставку з'явилися повідомлення про те, що нового голову парламент призначить уже навіть цього тижня. Народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі наголосив, що новим головою правління НБУ стане екстопменеджер Ощадбанку. "Новим Головою НБУ стане Андрій Пишний. Його кандидатуру внесуть одразу після голосування відставки Шевченка найближчим часом. Призначення відбудеться теж вже цього тижня. Підказка: у день голосування бюджету в першому читанні", — написав Ярослав Железняк.
Так чи інакше, хто б не став новим головою НБУ, йому точно доведеться провести ротацію всередині Нацбанку — кожен глава відомства завжди сам призначає своїх заступників і керівників ключових підрозділів. А ось, чи переглянуть політику НБУ у напрямку монетарної та валютної сфер, поки однозначних даних немає.
"Думаю, що кінця війни змін суттєвих не буде, хоча можуть бути певні зміни в деяких напрямках залежно від того, хто стане новим головою, наприклад — активніша "друк" грошей, фінансування дефіциту бюджету, або, наприклад, активніша боротьба і прикриття певних точок витоку валюти із системи, які відомі і регулятору, і всьому ринку, чи активніша позиція у питанні банків, де власниками є підсанкційні особи, і мова про цілу низку банків, хоча це, ймовірніше, має бути насамперед політичне рішення на рівні всієї країни, чого досі не зроблено на восьмий місяць активної фази війни", — каже аналітик фінансових ринків Іван Угляниця.
На його думку, говорячи про валютний курс, є ймовірність, що до кінця війни не буде змін у політиці у цьому напрямі. "Новий глава може, навпаки, навіть бути консервативнішим з погляду репрайсингу курсу, тобто ослаблення курсу до реальнішого через політичні ризики для себе", — вважає Угляниця.
Керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин каже, що зараз чинна валютна політика показує свою ефективність. "Її зміну можна відсунути, поки не зміняться умови. Проте не можна виключати перспективи ще одного зсуву фіксованого курсу міжбанку в разі виходу готівкового ринку в баланс", — каже Андрій Шевчишин.
Асоційований експерт CASE Україна Євгеній Дубогриз упевнений, що кардинальних рішень від нового голови НБУ найближчим часом чекати не варто. "З рішень щодо монетарної політики єдине, що може змінитися, це підхід до формування курсу, повернення до плаваючого курсу. Але навіть це навряд чи станеться до кінця року", — зазначає експерт. На думку Дубогриза, зміна керівництва в Нацбанку навряд чи призведе до змін у домовленостях України з МВФ.
Як повідомлялося, глава НБУ Кирило Шевченко подав заяву про відставку, а експерти вважають, що це рішення продиктоване бажанням Офісу президента змінити керівника центробанку.
Нагадаємо, Національний банк України ухвалив цілу низку нових правил, які мають допомогти банкам ліквідувати дефіцит готівкової валюти в касах.
Як раніше писав Фокус, зростання готівкового курсу в Україні до позначки 43-44 UAH/USD пов'язане з обмеженими можливостями збалансованого попиту, прагненням громадян перевести готівкову гривню, що у них є, в долари, а також з побоюваннями щодо посилення воєнних дій та продовження активної фази війни не лише до кінця року, а й далі у 2023 році.