Заглушити "мопеди". Чи вдасться Заходу зупинити постачання іранського озброєння до РФ
Зроблені в Ірані дрони-камікадзе Shahed-136, які дотепні українці за характерний гучний шум двигуна прозвали мопедами, восени 2022 року стали зброєю російського терору проти України. Фокус з'ясував, що Росія та Іран, незважаючи на санкції, співпрацюють у сфері озброєнь і чи є можливість таку взаємодію припинити.
У понеділок 17 жовтня "мопеди" атакували Київ. Один дрон-камікадзе Shahed-136 зруйнував житловий будинок у центрі столиці, де загинуло п'ять мирних жителів. Хоча в українському небі збивають до 50-70% іранських безпілотників, ворог має перевагу у кількості — запускає "мопеди" зграями. Так, у ніч проти 27 жовтня дрони-камікадзе шість разів атакували Київську область. Деякі з них не вдалося знешкодити — в одній із громад області повідомили про декілька "прильотів" по об'єктах інфраструктури.
Ймовірно, військове партнерство між Росією та Іраном не обмежиться постачанням Shahed-136. Видання The Washington Post вже повідомило, що Іран може передати Росії балістичні ракети класу "земля-земля" Fateh 110 та Zolfaghar дальністю 300 км та 700 км відповідно.
Чий "мопед"? Іран заперечує постачання зброї Росії, але у світі не вірять
Офіційний Тегеран наполягає, що не передавав Росії дрони-камікадзе. Зокрема, ЗМІ поширили слова речника МЗС Ірану Нассера Канаані, який стверджує, що Іран завжди виступав проти продовження війни і готовий вести переговори з Україною для спростування цих звинувачень. Водночас у РФ на дрони-камікадзе Shahed-136 завдають маркування "Герань-2", щоб уникнути асоціацій з іранським походженням.
Однак на Заході цьому не вірять. Як пише The New York Times, іранські безпілотники стали важливою зброєю для Росії, яка використовує їх для широких ударів по енергетичній інфраструктурі та іншим цивільним цілям. Видання додає, що Іран відправив інструкторів на окуповану територію України, щоб допомогти росіянам подолати проблеми, які виникають із безпілотниками, закупленими у Тегерані.
У вищезгаданій публікації наголошується, що зростання близькості між Іраном та Росією відбулося після того, як Москва вторглася в Україну і Кремль намагався компенсувати свою міжнародну ізоляцію. Тому повідомляється, що Британія та Європейський Союз вводять нові санкції проти Ірану щодо компанії-виробника безпілотників Shahed-136, а також трьох іранських генералів.
Водночас Reuters пише, що великі західні держави вважають використання безпілотників порушенням Резолюції Ради Безпеки ООН 2231, яка стосується обмежень ядерної програми Ірану. Уточнимо, у цьому документі, прийнятому у 2015 році, визначено графік міжнародних інспекцій виконання ядерної програми, а також є підстави для зняття санкцій ООН з Ірану.
Як повідомляє Reuters, ця резолюція 2231 містить обмеження на ракети та пов'язані з ними технології до жовтня 2023 року і може охоплювати експорт та закупівлю передових військових систем, таких як безпілотники. Тому експерти з питань санкцій із 27 країн-членів ЄС погодилися внести до списку деяких іранських генералів та виробника безпілотників Shahed.
У США також підтримали посилення санкцій проти Ірану. "Оскільки Іран продовжує брехати і заперечувати надання зброї Росії для використання в Україні, ми прагнемо працювати з союзниками та партнерами, щоб запобігти передачі небезпечної зброї Росії. Ми будемо без вагань застосовувати наші санкції та інші відповідні інструменти щодо всіх, хто причетний до цих поставок", — повідомляють на сайті Держдепартаменту США.
"Вашингтон попереджав про майбутні поставки заздалегідь, посилаючись на розвіддані, зокрема — фотодокази, — узагальнює Агія Загребельська, засновниця Ліги антитрасту. — Потім західні країни спільно озвучили свої переконання, що дрони поставляються саме Іраном і є іранською зброєю. Ізраїль активізував свої військові операції. А Франція, США та Великобританія ініціювали слухання на Раді безпеки ООН, де з доповіддю про дрони виступали експерти організації".
Однак Росія намагається заблокувати початок розслідування ООН щодо порушення Іраном резолюції 2231. Як повідомляє Reuters, посол Росії в ООН Василь Небензя звинуватив США, Велику Британію, Францію та Німеччину у порушенні Статуту ООН. За його словами, правилам організації нібито суперечать спроби впливу цих країн на генсекретаря ООН Антоніу Гутерреша за допомогою письмових прохань про початок розслідування про використання іранських безпілотників Росією. А заступник посла США в ООН Роберт Вуд звинуватив Москву, що вона витрачає час Ради Безпеки, відволікаючи увагу від своїх неприпустимих дій.
Усупереч санкціям: як Росії та Ірану вдається співпрацювати в умовах суворих обмежень
Іран донедавна був лідером за кількістю санкцій, доки його не випередила Росія. Вперше санкції проти Ірану запровадили у 1979 році після ісламської революції у відповідь на захоплення американського посольства. Після цього санкції то посилювалися, то послаблювалися.
Як зазначає Агія Загребельська, санкції стосувалися майже всіх сфер, окрім гуманітарних, і їхній особливо гострий режим діяв, коли у 2018 році президент США Дональд Трамп вийшов із ядерної угоди. Цей крок Трамп пояснив тим, що угода працювала на користь лише однієї країни і її не варто було укладати. Тоді під забороною опинилися:
- продаж Ірану готівкових доларів
- торгівля золотом та дорогоцінними металами
- угоди в іранській валюті
- будь-які дії з іранським держборгом
- розрахунки з центробанком Ірану
- доступ Ірану до його валюти на іноземних рахунках
Однак санкції не охолодили войовничі настрої Ірану. " Санкційний режим обмежив можливості оборонної програми Ірану та загальмував її розвиток, але не знищив. Іран купував необхідні складові на чорному ринку, виховав фахівців із озброєння і, користуючись підтримкою Пекіна, продовжував виробництво зброї", — коментує Агія Загребельська.
Те, що іранська сторона не визнає постачання зброї Росії, співрозмовниця Фокусу пояснює тим, що це суперечить вищезгаданій резолюції 2015 року. І, як наголошує Загребельська, Тегеран порушує резолюцію ООН не вперше — Іран постачав озброєння хуситам у Ємені, ХАМАС та іншим іранським проксі (терористичним угрупованням), а надалі воно використовувалося для атак на Ізраїль, Саудівську Аравію, Ірак та Ліван.
У цій ситуації виникає питання, яким чином країна, проти якої діють жорсткі фінансові санкції, і яка входить до чорного списку FATF (групи з розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей), може роками постачати зброю та отримувати оплату за неї.
Агія Загребельська пояснює цей феномен тим, що Іран відпрацював багато різних альтернативних форм оплати — від використання валют країн, які не дотримуються тиску санкцій, закінчуючи криптовалютами. При цьому для перевезення вантажів застосовується іранський транспорт або логістичні можливості покупців.
"По-перше, є система, яка нам добре знайома з 90-х років — бартер або взаємозаліки. По-друге, крім долара США є інші валюти, а крім SWIFT діє кілька десятків систем обліку та проведення платежів, які не можуть контролювати в США — наприклад, китайська система, що активно працює в південно-східній Азії. І, по-третє, криптовалюти також можна використовувати без контролю з боку країн, які застосовують санкції", — продовжує Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future .
До речі, у березні 2022 року російські ЗМІ повідомляли, що Іран та Росія працюють над об'єднанням систем передачі фінансових повідомлень в обхід SWIFT. Від цієї міжнародної платіжної системи через вторгнення РФ в Україну відключили низку російських банків, а Іран повністю позбавили SWIFT у 2012 році через спроби застосування ядерних технологій у військових цілях.
"Країни використовують багато механізмів для уникнення санкцій, — підсумовує політолог Віктор Таран. — Наприклад, для обходу нафтового ембарго Росії, яке Захід вводить з грудня 2022 року, вже готується сірий танкерний флот. А знайти варіанти сірих схем розрахунків двом тоталітарним державам, де немає контролю бюджету, зовсім не становить великої складності. Тут можуть використовуватися і готівка, і криптовалюти та ін.".
Також залишається відкритим питання про те, як Іран, перебуваючи під санкціями, отримує доступ до технологій та деталей для комплектування, які необхідні для виробництва хоча б тих самих "мопедів". Однак, як пояснює Амелін, електроніку та інші заборонені товари треті країни, оминаючи контроль США, можуть ввозити до Ірану як сірий імпорт чи контрабанду. Зазвичай вартість такого сірого імпорту на 15-20% вища, ніж у легальних постачань.
Санкціями по "мопедах". Чи має Захід важелі впливу на Іран
Опитані Фокусом експерти по-різному оцінюють ефективність санкцій як засобу протидії постачанню іранської зброї Росії.
"Іран навчився ефективно обходити санкції через країни третього світу, тому необхідне підключення вторинних санкцій. Вони мають стосуватися як постачальників та партнерів, так і третіх країн, які допомагають обходити санкції Ірану та Росії", — зазначив Анатолій Амелін.
Однак проблема, на думку деяких експертів, має глибокий геополітичний підтекст.
"На жаль, жодні санкції не зупинять постачання РФ іранської зброї. Тобто, цей процес можна уповільнити та ускладнити, але не зупинити в середньостроковій перспективі. Адже поки Китай підтримує Іран та Росію, постачання зброї триватиме", — вважає Агія Загребельська. Зупинити їх, на думку співрозмовниці Фокусу, може хіба що перемога іранських протестувальників, оскільки народ Ірану не підтримує такої військової співпраці з Росією, яка виступає виключно позицією іранського режиму.
Нагадаємо, масові протести охопили Іран з кінця вересня 2022 через смерть 22-річної Махси Аміні, яку побили представники поліції за "неправильне носіння хіджабу".
З іншого боку, опитані експерти не очікують на швидку реакцію від колективного Заходу.
"Зараз необхідно довести, що постачання Росії іранського озброєння справді відбувалися і які порушення при цьому допустив Іран. Адже на Заході діє верховенство права і навіть маючи справу з тиранами, терористами та диктаторами там намагаються дотримуватися правового процесу та спиратися на доказову базу. Відповідно, погана новина для України полягає в тому, що реакція Заходу не буде блискавичною", — продовжує Віктор Таран.
Але співрозмовник Фокусу запевняє, що у більш віддаленій перспективі тут спрацює принцип незворотності та процес уже запущений. І хоча, за словами Тарана, попереду ще багато питань, дискусій та обговорень, рано чи пізно справа закінчиться жорстким покаранням причетних — як мінімум, велика [ядерна] угода, на яку розраховує Іран, буде поставлена на паузу.
Однак поки що Україні навряд чи варто розраховувати на якнайшвидший порятунок від нальотів "мопедів" завдяки посиленню санкційного тиску на Іран. Тобто вирішення питання лежить у військовій площині, а санкції можуть лише поступово ускладнювати життя агресору та його партнерам.