Уроки блекауту. Як Україна пройшла перший блекаут і що буде з відключеннями

Терористичний обстріл росіянами об'єктів української енергетичної інфраструктури 23 листопада призвів до серйозних пошкоджень електромереж, унаслідок чого більшість споживачів були на тривалий період позбавлені постачання електроенергії.

У Києві для багатьох жителів блекаут затягнувся на добу і навіть довше, а в інших містах і селах електропостачання не було від 12 до 74 годин. Проте вже через тиждень після атаки ситуація з електроенергією стала в рази кращою: десь повернулися графіки, коли можна побачити час відключень, а десь хоч і є аварійні відключення, але все одно по 6-12 годин на добу споживачі отримують електроенергію. У НЕК "Укренерго" пояснюють — енергетикам вдалося стабілізувати систему й тепер дефіцит становить 27%.

"Виробники електроенергії забезпечують 73% споживання електроенергії в Україні. Дефіцит потужності становить 27%. Поступово росте потужність генерації, що дозволить дещо знизити дефіцит в енергосистемі", — йдеться в повідомленні "Укренерго" від 30 листопада.

Відключились навіть АЕС. Що таке блекаут і як його пройшла Україна

Ракетні удари ЗС РФ призвели до пошкоджень на підстанціях, високовольтних лініях, а також деяких об'єктах генерації (виробників електроенергії). До масованої атаки 23 листопада енергетикам вдалося впоратися з більшістю пошкоджень, які росіяни завдали по підстанціях і трансформаторах раніше — під час ракетних атак у жовтні та листопаді. Тоді не йшлося про повноцінне відновлення пошкоджених об'єктів, але оперативні ремонти дозволяли передбачити для споживачів графіки відключень. Але обстріли 23 листопада похитнули і так складну ситуацію з пропускною спроможністю енергомереж, і на споживачів обрушилися вже не планові графіки (віялові відключення, або стабілізаційні), а аварійні відключення — ніхто не знав точно, коли конкретний будинок, вулицю, населений пункт підключать до електропостачання.

"До 23 листопада "Укренерго" виходило на завершення поточного ремонту, використовуючи ті ресурси, що були в наявності. Планові відключення були і вони залишалися б і далі, якби не обстріл 23 листопада. Відключень споживачів було б точно менше, а десь вже й постійно була б електроенергія. Але 23 листопада ударів було завдано по низці важливих об'єктів, і ці удари завдали непоправної шкоди, тепер не все можна буде відремонтувати. Тоді раніше привезеним обладнанням закривали питання ремонтів, а зараз для багатьох об'єктах уже потрібна повна заміна обладнання", — пояснив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Він вважає, що блекаут, який стався після атаки 23 листопада, був контрольованим.

"Електроенергію частково все ж таки подавали в систему, було ухвалено рішення відключити всі три АЕС, і це правильно з точки зору безпеки системи й атомних станцій", — говорить Юрій Корольчук.

Енергетики доклали максимум зусиль, якщо не надзусиль, щоб стабілізувати систему за умов тієї кількості пошкоджень, які виникли на енергооб'єктах унаслідок атаки 23 листопада. Проте апокаліпсису не трапилося — блекаут не затягнувся на тижні. І хоча ситуація, як і раніше, непроста, вже 25-26 листопада світло повернулося у більшість українських будинків і квартир.

"Я вважаю, що ми блекаут пройшли досить добре, сценарій його реалізації був максимально м'яким. Фактично система була об'єднана і стала керованою за 12-14 годин. Щоб розуміти: у 2003 році був блекаут у Північній Америці, там 40 млн осіб залишилися без енергозабезпечення, тоді систему піднімали 4 дні. Тож 12-14 годин — позитивний результат", — вважає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Що відбувається з енергосистемою та коли можуть повернути графіки відключень

Сьогодні в енергосистемі зберігається дефіцит потужності, тобто, мережі не можуть пропустити (транспортувати) необхідний споживачам обсяг електроенергії. Як було зазначено, 30 листопада рівень дефіциту становив 27%. Юрій Корольчук каже, що зрештою знадобилося 3-5 днів, щоб відновити постачання електропостачання в країні та підключити до системи атомні електростанції. Цей термін міг би бути меншим. Однак у процесі підключення об'єктів до електропостачання випливли неприємні нюанси.

"З'явилися проблеми, зокрема, у Київській області — там мають бути трансформатори для будинків, і, наприклад, має бути на обладнанні 10 тисяч домогосподарств, а підключили раніше 20 тисяч. І це проблема, яка зараз "вилізла". І коли почалися відключення всіх АЕС, неможливо було відрегулювати напругу, що призвело до виходу з ладу трансформаторів "на місцях" — тобто обладнання, яке не постраждало безпосередньо від обстрілу", — коментує Юрій Корольчук. Інакше кажучи, хаотична забудова з не менш хаотичним підключенням новобудов до електропостачання тепер "вилізли боком".

За його словами, іншою не менш важливою проблемою, яка відіграла негативну роль у відновленні системи, став поганий стан мереж. Раніше вже неодноразово зазначалося, що енергомережі потребують модернізації, а тепер зношені ділянки мереж зіграли поганий жарт — зросла аварійність на таких ділянках, оскільки ракетні удари розхитали енергосистему. Це спричинило ще більшу потребу в аварійних відключеннях.

Окрім проблем з енергомережами, є і проблема генерації — в Україні менше виробляється електроенергії, чим потрібно. Це пов'язано, зокрема, з виходом на ремонт низки блоків ТЕС і ТЕЦ — частково деякі станції та мережі біля них були пошкоджені внаслідок ракетних ударів.

"Технічно проблема в тому, що зараз лише повертаються в систему атомні електростанції, які були відключені автоматикою, і це потребує часу. Ми страждаємо не лише через брак транспортних шляхів для передавання електроенергії, а й через брак генерації. Це ускладнює і керування системою, і оперування. Дефіцит у системі є — він стабільно становить приблизно 20% плюс-мінус. Він має тенденції до зниження. Багато пошкоджених станцій, не працюють пристрої видавання електроенергії, пошкоджено підстанції, які складно відновити швидко, потрібного обладнання майже немає. Поки що те, що дарується чи купується, за кількістю цього недостатньо, щоб покрити наявні проблеми", — пояснив Олександр Харченко.

Повернути графіки відключень енергетики можуть поки що не всім, лише в тих регіонах, де а) є можливість без ризику для системи давати електроенергію споживачам; б) немає серйозних пошкоджень підстанцій і ліній електропередач. На жаль, для Києва та Харкова обидва пункти поки що залишаються недоступними.

"Важливо нівелювати загрозу блекауту для найуразливіших — Харкова та Києва. Харків — тому що це місто знаходиться під регулярними обстрілами росіян. А Київ завжди був енергодефіцитним, адже під нього і будувалася ЧАЕС, і сьогодні він залежить від зовнішнього енергоживлення, а можливості такого енергоживлення зараз обмежені", — каже Олександр Харченко.

Енергетикам надзвичайно важлива наявність необхідного обладнання. І хоча багато країн-партнерів уже оголосили про допомогу у відновленні енергетики країни, деякі енергооб'єкти швидко відновити не вдасться — на виробництво обладнання може піти щонайменше 3-6 місяців.

"Звичайно, ми хотіли б мати електрику в максимально комфортному режимі, а не в режимі жорсткого виживання. Частина обладнання в країну поставлятиметься — а там на виготовлення 3-4 місяці плюс на встановлення потрібен час. Тож ситуація з обладнанням складна", — зазначає Олександр Харченко. За його словами, Україна потребує високовольтного обладнання, щоб відновити високовольтні мережі та їх роботу, але не менш важливо отримати мобільну генерацію — модульні електростанції, турбінні чи газопоршневі.

"Такі станції можуть бути запобіжниками блекауту для великих міст, до них можна підключити об'єкти критичної інфраструктури — насоси водоканалів, каналізації, станції теплозабезпечення. Я активно веду переговори з різними країнами-донорами про постачання мобільних станцій. Станція на 30 МВт коштує 17-20 млн дол. Вона перевозиться вантажним траком. Таких станцій є достатньо, їх за два тижні можна доставити в країну — вони можуть приїхати з Норвегії, Швейцарії, можуть з Єгипту, там їх теж достатньо", — пояснив експерт.

Якщо знову атака. Чи готова Україна до наступного блекауту

В Україні активно йдуть розмови про нові атаки росіян, які готуються, на енергоінфраструктуру України. Нещодавно глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Росія може завдати нових масованих ракетних ударів по українській інфраструктурі, внаслідок чого країна може поринути в нові блекаути. Деякі експерти вважають, що з кожним новим блекаутом енергетикам буде все складніше оперативно відновити роботу енергосистеми.

"Якщо нові масовані атаки повторяться, то кількість потрібних для відновлення системи днів ростиме. І ми побачимо знову відключення всіх АЕС", — попереджає Юрій Корольчук.

Утім, ніхто з опитаних Фокусом експертів у сфері енергетики не прогнозує повного апокаліпсису в разі нового блекауту — відключення більшості споживачів на 7-10 днів і більше. Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі Фокусу зазначив, що дефіцит у системі зберігатиметься навіть за умови відсутності нових серйозних ушкоджень, але навіть якщо дефіцит зросте до 50%, тривалих відключень споживачів усе одно не буде.

Якщо не буде нових великих пошкоджень об'єктів енергоінфраструктури, то взимку дефіцит може становити здебільшого приблизно 25%. Залежно від погодних умов та інших факторів, але дефіцит буде. Якщо будуть потужні удари, то вже дефіцит може рости до понад 50% потреб. І відключення споживачів може бути від 12 годин до 2-3 діб. Це вже можна прогнозувати, оскільки ми знаємо, як працюють ра*истські війська. Двічі на місяць може бути дефіцит вище 50% і може тривати до 3 діб. Цей сценарій може бути до кінця лютого", — вважає Володимир Омельченко.

Олександр Харченко впевнений, що збільшення необхідного для відновлення системи після блекауту терміну не відбудеться. Тобто, в разі нової атаки ЗС РФ та нового блекауту енергетики зможуть відновити електропостачання на 12-16 годин.

"Умов для збільшення терміну, потрібного на відновлення після блекауту, я не бачу. Той стан, у якому сьогодні знаходиться енергосистема, дозволяє вважати, що протягом 12-16 годин ми зможемо відновити цілісність системи та розпочати її об'єднання. Якщо блекаут буде, він буде схожим на нинішній. Може бути гіршим, але для цього має бути дуже масована атака і дуже багато факторів мають одночасно скластися несприятливо", — резюмував Олександр Харченко.