Атом під прицілом. Навіщо Росія б'є ракетами по атомних станціях України

ЗАЕС, енергодар, ситуація на заес, обстріли заес, обстріли енергодару, витік на заес, запорізька аес
Фото: Getty Images | Найскладніша ситуація склалася на ЗАЕС, яка перебуває під контролем росіян і зазнає обстрілів

Російський ракетний терор триває – 23 листопада ЗС РФ знову били по енергетичній інфраструктурі України. Удари російських терористів призводять до аварійних відключень блоків українських атомних станцій. До чого можуть призвести обстріли енергетичної інфраструктури навколо АЕС України, як розвиваються події на захопленій ЗАЕС і що стоїть за ажіотажем навколо малих модульних реакторів.

Related video

Російський ракетний тероризм не тільки знищує енергетичну інфраструктуру, а й розхитує ядерну безпеку в Україні, де на чотирьох АЕС — 15 робочих енергоблоків сумарною потужністю 13,835 ГВт. Під час варварської агресії Росії всі вони у зоні ризику. Найбільшу в Європі за сукупною потужністю Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) окупували. Інші АЕС страждають від пошкоджень енергетичної інфраструктури.

23 листопада росіяни знову цілилися по енергооб'єктах. Як повідомив у своєму телеграм-каналі народний депутат Олексій Гончаренко, на Південноукраїнській АЕС сталася аварійна зупинка енергоблоків. Голова Хмельницької ОВА Сергій Гамалій повідомив, що енергоблоки ХАЕС відключені від енергосистеми. Раніше під час російського ракетного обстрілу 15 листопада Хмельницька атомна електростанція (ХАЕС) повністю втратила доступ до електромережі і була змушена тимчасово переключитися на дизельні генератори. Про це з посиланням на інформацію від української влади заявив Рафаель Мар'яно Гроссі, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

ХАЕС, Хмельницька атомна електростанція, українські АЕС, обстріли АЕС в Україні Fullscreen
Після обстрілу 15 листопада ХАЕС пропрацювала на генераторах протягом дев'яти годин
Фото: Facebook

У МАГАТЕ пояснюють, що реакторам, навіть коли вони зупинені та не виробляють електроенергію, електроживлення потрібне для охолодження та інших важливих функцій ядерної безпеки. Тому на випадок будь-яких форс-мажорів АЕС обладнуються дизель-генераторами, які можуть забезпечувати потреби в електроенергії протягом кількох днів, доки пошкодження не усуненуть.

Згідно з повідомленням МАГАТЕ, підключення ХАЕС до електромережі повністю втратили о 18:35 15 листопада, через що довелося зупинити два реактори станції. Підключення через дві резервні лінії вдалося відновити за понад дев'ять годин. Тим часом Рівненська атомна електростанція (РАЕС) внаслідок обстрілу втратила підключення до однієї з ліній електропередач напругою 750 кВ, через що потужність знизилася, а один із чотирьох блоків автоматично відключився. Гроссі попередив: ситуація з ядерною безпекою та захищеністю в Україні може раптово погіршитися, підвищуючи ризик ядерної аварії.

Під ударом. Чим загрожує знеструмлення українських АЕС

"Вплив ракетних обстрілів на роботу АЕС досить суттєвий, але інформацію про це закрито. Наприклад, подробиці про останні події на РАЕС та ХАЕС, через які виник відчутний дефіцит електроенергії, ми дізналися лише з повідомлення МАГАТЕ", — коментує ситуацію Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій

За словами Корольчука, проблеми з підстанціями, які можуть перебувати не лише біля АЕС, а й далі за маршрутом постачання електроенергії у регіони, полягають у їх відключенні під час обстрілу, необхідності перемикання на резервні лінії, якщо вони є, та здійсненні оперативного ремонту.

Також співрозмовника Фокусу непокоїть, що енергоблоки постійно підвищують свою потужність, фактично здійснюючи маневрену діяльність, хоч і контрольовану. І якщо ХАЕС, за словами експерта, проєктувалася як єдина станція в Україні, де дозволені офіційні випробування, експерименти та тестування щодо зниження та збільшення потужності, тобто, маневреності, то на РАЕС таке не передбачалося.

Раес, Рівненська АЕС, Рівненська АЕС, АЕС в Україні, українські АЕС, обстріли АЕС в Україні Fullscreen
Для РАЕС ризики посилює її відносно невелика відстань від кордону з Білоруссю
Фото: пресс-служба Минэнерго

Відключення АЕС від мережі може мати загрозливі наслідки. Щоб уникнути їх, у разі відсутності енергоживлення блоки підключаються до генераторів. Як зазначалося вище, два блоки ХАЕС нещодавно пропрацювали так протягом дев'яти годин.

"Якщо генератори не працюватимуть і не буде електроенергії з інших джерел, наступною дією має стати повна зупинка блоків — навіть не переведення їх у холодний стан, а фактично початок процесу консервації АЕС. Якщо реалізується цей песимістичний сценарій, станція фактично випаде з роботи. Тому наші енергетики до останньої можливості підтримуватимуть живлення блоків від генераторів та підвозитимуть паливо для них", — каже Корольчук. За словами експерта, переведені в холодний стан блоки можуть працювати від генераторів 10-14 днів, яких має вистачити для розв'язання питання навіть із блекаутом глобального масштабу.

"У разі відключення електроживлення від мережі включаються резервні генератори, і блок потрібно розхолоджувати. Щоб перевести його в холодний стан, знизити температуру першого контуру, який знімає тепло від ядерної реакції, потрібно 15 годин, а далі електроенергія необхідна для роботи насосів та іншого, — пояснює Ольга Кошарна, експертка з ядерної енергетики. — Проте дизель-генератори на станціях — досить старі, ще радянського виробництва, і хоча їх модернізували, немає гарантії стовідсоткової безвідмовності".

Співрозмовниця Фокусу попереджає: у разі відмови генераторів починається відлік часу до початку розплавлення активної зони реактора, що загрожує наслідками, як на Фукусімі. Особливо значний ризик виникнення такої загрозливої ситуації на ЗАЕС, яка знаходиться під контролем окупантів. У випадку з РАЕС ризики посилює її відносно невелика відстань від кордону з Білоруссю.

Нагадаємо, під час холодної зупинки ядерний реактор не генерує електроенергію. Тобто коли блоки вимушено переводять у такий режим, в енергосистемі виникає дефіцит генерації електроенергії, а не тільки пропускної спроможності електромереж, від чого Україна страждає після початку терористичних атак росіян на енергосистему в жовтні 2022 року.

"15 листопада росіяни били по вузлових трансформаторних підстанціях, через що на ХАЕС перебили всі чотири лінії зняття потужності по 750 кВ. На РАЕС перебили одну лінію 750 кВ, через що блоки ВВЕР-1000 зупинилися, а два менші реактори в сукупності давали 600 мВт.На Південноукраїнській станції також перебили одну лінію на Одесу. В результаті, через обстріл 15 листопада відразу Україна втратила 4 тис. МВт потужностей. Оскільки до початку війни українська та російська енергосистеми були синхронізовані, росіяни добре знають усі "тонкі" місця", куди потрібно завдавати ударів", — пояснює Ольга Кошарна.

На жаль, повторення таких ситуацій, як 15 листопада, надалі не можна виключати. Як зазначає Кошарна, атаки повторюються, щойно українська сторона встигає хоч якось відремонтувати пошкодження. Наприклад, ключову підстанцію, яка постачає Київ, ЗС РФ бомбили вже п'ять разів. Ремонт ускладнює те, що підстанції Україні дісталися у спадок від СРСР і аналогів обладнання в Європі не знайти. Тому прогнози продовження віялових та екстрених відключень електроенергії, зокрема і через дефіцит генерації, цілком реалістичні, як мінімум, до закінчення опалювального сезону.

віялові відключення, відключення світла, київ без світла, як працювати без світла Fullscreen
Жити та працювати в умовах постійних відключень світла українцям доведеться як мінімум до березня
Фото: Getty Images

Небезпечна окупація. Як розвивається ситуація на захопленій ЗАЕС

Найкритична ситуація склалася на ЗАЕС, яка перебуває під контролем росіян, використовується ними як військова база і зазнає обстрілів. МАГАТЕ повідомляє, що неодноразові обстріли на майданчику ЗАЕС увечері, 19 листопада, та вранці, 20 листопада, пошкодили будівлі, системи та обладнання, а деякі вибухи сталися біля реакторів.

"Знову ж таки, нам пощастило, що потенційно серйозного ядерного інциденту не сталося. Наступного разу нам може не пощастити. Ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб наступного разу такого не було", — прокоментував цю подію Рафаель Мар'яно Гроссі.

За тривожними повідомленнями ядерного регулятора стоять особисті трагедії тисяч працівників підприємства.

"Персонал станції виснажений психологічно, а для того, щоб приймати нестандартні та відповідальні рішення щодо ремонту інфраструктури, пошкоджених після обстрілів трубопроводів і кабелів, потрібна душевна рівновага, — каже Ольга Кошарна. — Окупанти змушують співробітників підписувати контракти з "Росатомом". Мені відомий прецедент, коли інженеру, який відмовився від цього, спочатку анулювали перепустку на АЕС, а через тиждень показово потягли у катівні".

Видання The Wall Street Journal у своєму недавньому матеріалі з посиланням на дані "Енергоатома" повідомляє, що понад 200 співробітників ЗАЕС затримано, і десятки вважаються зниклими безвісти. Ґрунтуючись на свідченнях очевидців, у статті розповідають, що дух деяких людей зламаний, настільки сильно їх били.

Ігор Мурашов, директор ЗАЕС, ЗАЕС, енергодар, ситуація на заес, обстріли заес, обстріли енергодару, витік на заес, запорізька аес Fullscreen
Генерального директора ЗАЕС Ігоря Мурашова затримали окупанти і звільнили зокрема завдяки зусиллям голови МАГАТЕ Рафаеля Гроссі

З іншого боку, над персоналом відповідальність за колабораціонізм в Україні. Адже в НАЕК "Енергоатом" закликають інформувати про можливі випадки державної зради, колабораціонізму та підписання заяв, угод та контрактів з фейковим АТ "Експлуатуюча організація Запорізької АЕС" або іншим підприємством "Росатома".

Нагадаємо, зараз енергоблоки на ЗАЕС в окупованому Енергодарі перебувають у холодному стані, тобто не виробляють електроенергію. Останній енергоблок зупинили 11 вересня. Неодноразово енергоживлення під час відключень мережі доводилося підтримувати з допомогою генераторів. Повернути станцію під контроль України — це й урятувати її співробітників від страшного існування під дулом автоматів, і повернути в енергомережу України електроенергію — шість блоків ЗАЕС потужністю 6 ГВт.

"Якщо ЗАЕС повернеться під контроль України, спочатку туди зайде армія, спецслужби, і лише після цього можна буде говорити про відновлення роботи. І поки немає підстав сумніватися в тому, що станція запрацює в енергосистемі України", — каже Юрій Корольчук.

Повітряні замки. Чому малі модульні реактори зараз не допоможуть

Наразі українські ЗМІ активно обговорюють створення в Україні інноваційної енергетичної системи на базі малих модульних реакторів. Уповноважений президента США з питань клімату Джон Керрі та міністр енергетики України Герман Галущенко вже анонсували відповідний пілотний проєкт, про що повідомляє пресслужба Державного департаменту США. Однак, хоч би як хотілося побачити в цьому проєкті панацею для розв'язання енергетичних проблем, йдеться про далеку перспективу.

Малий модульний реактор, ММР Fullscreen
Малі модульні реактори – перспективна технологія майбутнього
Фото: BBC

"Це теорія у прямому розумінні слова. Є наукові розробки в цьому напрямку, але поки це сирий "паперовий" продукт. Нам фактично пропонується включитися в процес дослідження, розробки та співробітництва для виходу на виробництво. І відкритим залишається питання, чи буде частина цього виробництва в Україні, чи ми виступатимемо лише у ролі майданчика для облаштування цих установок", — коментує Юрій Корольчук.

Тобто малі модульні реактори, на думку Корольчука, не змінять ситуацію в Україні ні зараз, ні через 1-3 роки. Корольчук також сумнівається у доцільності заміни сотнями малих модульних реакторів потужністю 100-150 кВт робочих в Україні 15 енергоблоків, які набагато легше балансувати та адмініструвати, ніж, скажімо, 150 малих.

"Для того, щоб такі починання реалізовувати, потрібно мати затверджену урядом програму розвитку галузі, яка має вписуватися в енергетичну стратегію України. Програму з атомної енергетики мали затвердити ще 2020 року, але цього не зроблено. А через війну з Росією зараз необхідна вже інша стратегія", — коментує Ольга Кошарна.

Уточнимо, що розробку довгострокової програми розвитку атомної енергетики України в межах реалізації "Енергетичної стратегії України на період до 2035 року" передбачав указ президента України №406/2020. Також Кошарна попереджає, що у світі малі модульні реактори ще не запущені в експлуатацію, а за українським законодавством можна використовувати лише референтні технології.

Проте опитані Фокусом експерти сходяться на думці, що цими перспективними технологіями, у будь-якому випадку, потрібно займатися. На думку Корольчука, малі реактори можна використовувати як маневрену генерацію.

"Це дуже перспективний напрямок. Україні варто створити спільне підприємство та максимально локалізувати виробництво малих модульних реакторів, щоб зробити хаб для їх продажу до Індії, Китаю, країн Близького сходу та ін. Для розвитку варто розглядати різні варіанти таких проєктів та обирати кращі" — продовжує Ольга Кошарна.

Співрозмовниця Фокусу нагадує: для розвитку цього напряму "Енергоатом", а також Державний центр ядерної та радіаційної безпеки у 2019 році підписали меморандум із Holtec International про створення консорціуму з вивчення та впровадження в Україні технології малих модульних реакторів SMR-160. Проте пізніше з'явилася ініціатива добудови четвертого енергоблоку Хмельницької АЕС та ще чотирьох енергоблоків інших атомних електростанцій України, а НАЕК "Енергоатом" та американська компанія Westinghouse підписали меморандум про співпрацю.

Важливо
Невразлива для російських ракет. Яку міні-АЕС США хочуть збудувати в Україні
Невразлива для російських ракет. Яку міні-АЕС США хочуть збудувати в Україні