Відновлення – за кошти агресора. Які ідеї озвучили і до чого дійшли лідери на форумі в Давосі

Всесвітній економічний форум, який відбувся з 17 по 20 січня, називають безпрецедентним щодо підтримки України. Наприклад, The Washington Post пише про "приголомшливий настрій" щодо підтримки і про те, що в Давосі, "схоже, проявилася ширша єдність Заходу".

"Саме місто було розташоване до України", — пише The Washington Post.

Журналісти наголошують і на тому, що свою тверду підтримку Києву пообіцяли не лише політичні лідери, а й "багато великих корпоративних шишок".

Ключовими моментами Давосу-2023 для України, на думку The Washington Post, стали такі меседжі:

• Слова генерального директора найбільшої у світі компанії з управління активами BlackRock Ларрі Фінка, який розмірковував про плани координації проєкту фінансування реконструкції України обсягом мільярди доларів.
• Обговорення повоєнного майбутнього України гендиректором одного з найбільших інвестбанків Goldman Sachs Девідом Соломоном.
• Кілька європейських лідерів, включаючи прем'єр-міністерку Фінляндії Санну Марін, наголосили, що їхні уряди надаватимуть повну підтримку Україні "стільки, скільки потрібно". А представники двопартійної делегації Конгресу США приєдналися до цієї заяви.

Україна та повоєнне відновлення: як у Давосі обговорювали майбутнє

Війна з Росією все ще продовжується, але вже мало хто сумнівається у її поразці. Тому в Україні все частіше говорять про повоєнне майбутнє і про те, якою має бути країна після війни. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль упевнений, що масштабний проєкт післявоєнного відновлення стане драйвером не лише швидкого зростання країни, а й новим стимулом для європейської економіки.

"Наша країна пропонує велике інвестиційне меню в різних галузях. Оборонна промисловість, аграрний сектор, ІТ, відновлювана енергетика, видобуток та зберігання газу, аутсорсинг програмного забезпечення, видобуток та перероблення титану та інших корисних копалин, розвиток логістики, будівництво. Це лише невелика кількість галузей, які стануть основою економіки майбутнього в Україні", — розповів голова українського уряду учасникам економічного форуму у Давосі.

Тим часом Україна разом із партнерами продовжує шукати можливості для розвитку бізнесу та припливу інвестицій. Так, за словами міністерки економіки Юлії Свириденко, для цього розглядають різні механізми, зокрема страхування воєнних ризиків міжнародними інституціями.

"Це — головна річ, яка має бути на столі зараз. Щоб переконати український бізнес продовжувати працювати і переконати іноземний прийти в Україну та розпочати бізнес. Це дозволить інвестувати в Україну під час війни", — наголосила Свириденко.

Саме міжнародні приватні інвестиції, на думку Юлії Свириденко, можуть стати підґрунтям для майбутнього відновлення України. Ставку вже зроблено на кілька галузей, які, на думку українських чиновників, впливатимуть на економічне відновлення країни:

• мілітарі-тех (високотехнологічне озброєння);
• металургія, гірнича промисловість та машинобудування;
• сільське господарство та харчова промисловість;
• ІТ-галузь.

До відновлення зруйнованої війною економіки, окрім західних інвестицій, Україна хоче залучити громадян, які виїхали з країни одразу після повномасштабного вторгнення Росії. Такими планами зокрема поділилася з учасниками форуму міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона нагадала, що для українських громадян за кордоном головне питання — пошук роботи. Втім, із цією ж проблемою стикаються й внутрішньо переміщені особи.

"У нас є 7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, для яких питання праці надзвичайно актуальне. Під час війни та занепаду економіки важливо допомогти людям, змушеним залишити свої будинки, жити гідно. Для цього намагаємось заохотити українців осідати тут і бути економічно активними. Ще 4,6 мільйона наших громадян минулого року залишили Україну. Ми цінуємо відкритість сусідніх країн, які прихистили їх. Тимчасовий захист, наданий українцям, допоміг їм бути економічно активними у ці трагічні часи", — поділилася Юлія Свириденко.

Влада України впевнена, що без людей, які виїхали з України, говорити про успішне відновлення країни буде надзвичайно складно. Якщо зараз українці дуже сприяють вирішенню структурної нестачі робочої сили деяким європейським країнам, допомагаючи їм розвивати економіку, то головне завдання у майбутньому — створити такі умови, щоб усі громадяни, що виїхали, повернулися додому і допомагали розвивати українську економіку, створюючи нові робочі місця тут.

Звідки гроші? Як фінансуватимуть відновлення України

Одним із ключових заходів у межах Всесвітнього економічного форуму була Конференція з відновлення України "З Лугано — до Лондона". Нагадаємо, 4-5 липня 2022 року у швейцарському Лугано відбулася перша конференція з відновлення України, в межах якої Україна представила План з відновлення та розвитку.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що, навіть попри безперервні бойові дії, наша країна продовжує активно працювати і виконувати взяті на себе зобов'язання. Вже влітку 2023 року, на конференції в Лондоні, Україна хоче почути про чіткі визначення джерел фінансування, завдяки яким відбуватиметься повоєнне відновлення.

"Основне відшкодування збитків має відбуватися за кошти агресора. Для притягнення Росії до відповідальності за злочини важливо виробити відповідні механізми міжнародного права. Розраховуємо, що разом із партнерами чітко зафіксуємо положення про те, завдяки яким ресурсам має відбуватися довгострокове відновлення", — зазначив глава уряду.

Наприклад, сама Україна пропонує чотири основні джерела фінансування у межах Плану відновлення:

• конфісковані російські кошти в Україні та світі;
• гроші міжнародних партнерів, зокрема міжнародних фінансових організацій;
• кошти з державного бюджету України;
• гроші донорів та приватного сектору.

Трохи раніше Денис Шмигаль повідомляв, що загальна сума коштів на відновлення України, джерела надходження яких вже зрозумілі, сягає 110 млрд грн.

"Загальна сума на відновлення з уже зрозумілих нам джерел становить близько 110 млрд грн. Усього ж цього року розраховуємо отримати $17 млрд, або 680 млрд грн на першочергове відновлення пошкодженого та зруйнованого майна", — підсумував прем'єр.

Підтримка Європи не припиниться: про що заявила у Давосі президентка Єврокомісії

Україна може розраховувати на підтримку ЄС стільки, скільки потрібно. За словами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Європа готова допомогти у розв'язанні не лише актуальних питань, а й підтримати довгострокові плани відновлення України.

"З одного боку, ми збираємо необхідні інвестиції для реконструкції, з іншого — робимо потрібні реформи, щоб рухатися вперед, щоб Україна стала членом ЄС. Україна вартує того, щоб отримати стільки підтримки, скільки можливо. Зокрема, потрібні як державні, так і приватні інвестиції”, — сказала фон дер Ляєн.

Водночас у ЄС розуміють, що повну відповідальність за руйнування в Україні несе лише Росія — і агресор має нести за це відповідальність.

"Ми ввели жорсткіші санкції, ніж будь-коли до цього, через які російська економіка зазнаватиме регрес протягом десятиліття. Її індустрія страждає без сучасних і критичних технологій. Безкарності за російські злочини не буде", — наголосила президент Єврокомісії.

Раніше Фокус писав, що ЄС і партнери з "Великої сімки" заморозили близько 300 млрд євро ($311 млрд) резервів російського Центробанку, а, крім цього, 19 млрд євро активів російських бізнесменів, які перебувають під санкціями.

Як повідомлялося, опитані Фокусом експерти сумніваються, що процес передачі Україні конфіскованих мільярдів буде швидким. Зокрема, економіст Віталій Шапран прогнозує, що більшу частину коштів від США Україна 2023 року отримає у формі військової допомоги.

Нагадаємо, за даними Bloomberg, Німеччина готова використати заморожені російські активи для допомоги Україні. Однак це станеться, якщо вирішаться всі юридичні питання, а союзники наслідують її приклад.