Армія дронів. Чи зможе Україна невдовзі створити власне виробництво безпілотників

Ще до повномасштабного російського вторгнення в Україні активно розвивалося виробництво дронів, які, зокрема, використовувалися у сільському господарстві. Тепер виробники БПЛА, передусім, фокусуються на потребах оборони, а розробки українських інженерів широко використовуються на фронті.

Наприклад, компанія AeroDrone, яка раніше виробляла сільськогосподарські дрони, розпочала виробництво безпілотників для ЗСУ. А українська компанія UA Dynamics в 2023 році планує виготовити для ЗСУ понад 150 нових безпілотників Punisher. Їх виробництво розпочали у 2016 році. Й звісно, надання цим і іншим виробникам підтримки та певних пільг виглядає цілком логічним кроком, враховуючи високий рівень потреб ЗСУ у такій техніці.

Фокус на податках. Які пільги пропонуються виробникам БПЛА в Україні

"Наразі більшість ініціатив для підтримки виробництва дронів стосуються зменшення податкового навантаження, що дозволяє підвищити інвестиційну привабливість проектів в сфері defense tech в напрямку робототехніки. Зміни, що були реалізовані раніше, передбачали звільнення від оподаткування імпорту готової продукції, а поточні ініціативи стосуються саме підтримки виробництва і ремонту дронів", — розповідає Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт в сфері безпілотних технологій та робототехніки.

Уточнимо, співрозмовник Фокусу має на увазі зміни до Податкового та Митного кодексів України, які передбачені законами №2906-IX та №2907-IX від 6 лютого 2022 року. В цих документах йдеться про звільнення від мита та ПДВ до 1 січня 2024 року наступного імпортного обладнання:

• безпілотні літальні апарати (БПЛА);
• оптичні і коліматорні приціли (коліматори);
• приціли нічного бачення або тепловізійні приціли;
• тепловізійні біноклі і монокуляри приладів нічного бачення.

А зараз, щоб стимулювати саме виробництво дронів в Україні, пропонується звільнити від оподаткування ПДВ та ввізним митом складові та устаткування для безпілотних систем. Подібні зміни передбачені в нових законопроектах №9275 та №9276, які на початку місяця надішли до Верховної Ради й ухвалені парламентом 29 травня.

Марія Терещенко, юристка ЮФ "Анте", уточнює, що відповідно до цих ініціатив скористатися пільгами зможуть фізичні особи-підприємці та юридичні особи, а доволі широкий перелік товарів, на які розповсюджуватимуться пільги, від кріплень і фурнітури до приладів та апаратури для автоматичного керування, буде наведений у Митному кодексі України зі вказанням кодів згідно з УКТ ЗЕД.

Проте, опитані Фокусом експерти не впевнені, що у імпортерів не виникне непорозумінь на митниці, як це вже було з пільговим ввезенням генераторів і електрообладнання в розпал російського енергетичного тероризму.

"Під час митного оформлення митний орган може визнати, що товар не належить до переліку звільнених від оподаткування і прийняти рішення про необхідність сплати мита та ПДВ, — попереджає Марія Терещенко. — Через це строк ввезення може значно збільшитися, оскільки імпортеру доведеться надавати митному органу обґрунтування належності товарів до звільнених від оподаткування, чекати на розгляд або звертатися до суду".

Профільні експерти оцінюють запропоновані нововведення неоднозначно. Валерій Яковенко наголошує, що будь-які ініціативи стосовно полегшення ведення бізнесу й зниження рівня необхідних капітальних інвестицій в запуск нових проектів чи розширення модельного ряду є гарними. Але, на думку співрозмовника Фокусу, запропонований механізм заскладний, через що є ризик, що малі підприємства чи стартапи не зможуть скористатися пільгами, про що детальніше піде мова нижче.

Як зазначає Кирило Новіков, авіаексперт, директор благодійного фонду "Допомога Львівському оборонному кластеру", реальними плюсами ініціативи є те, що вітчизняні виробники зможуть економити від 7% до 15% в кінцевій вартості продукту при виробництв, і ця залежність не є лінійною.

Проте співрозмовник Фокусу попереджає й про можливий зворотний ефект у вигляді просування під обгорткою вітчизняного виробництва випуску повних копій китайських дронів, які будуть просто збиратися в Україні.

"Складання продукції — теж виробництво, що передбачає робочі місця і сплату податків до місцевої та державної казни. Але мінусом може бути те, що далі крупновузлового складання справа не піде. Ба більше, дані законопроєкти можуть зупинити вітчизняний R&D напрям в розробці ударних БПЛА, бо в Україні дешевше буде зібрати дрона, аніж розробити його з нуля. Відповідно, виграватимуть підприємства, орієнтовані на отримання прибутку, а не на розвиток галузі та наближення перемоги", — вважає Кирило Новіков.

Отримав пільгу — готуйся до перевірки. Як і перед ким мають звітувати імпортери комплектуючих для дронів

Варто підкреслити, що отримання податкових пільг накладає на виробників дронів певні обов’язки. Марія Терещенко попереджає, що імпортер повинен вчасно подавати митниці квартальну звітність у довільній формі про цільове використання і залишки товарів, ввезених за пільговими ставками.

На думку Валерія Яковенка, така додаткова щоквартальна звітність легко виконується великими виробниками, але на практиці є недосяжною для підприємств, де працює лише 5-10 інженерів. Саме тому маленькі компанії навряд чи зможуть цією пільгою скористатися, або ж ризикують через неуважність до деталей привернути до себе увагу перевіряючих.

Як пояснює Марія Терещенко, цільове використання товарів, ввезених за пільговими ставками, разом перевірятимуть податківці та митники, а несвоєчасне подання або неподання звіту митниці призведе до відмови в подальшому митному оформленні товарів з застосуванням пільги і буде вважатися підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. При цьому, як уточнює співрозмовниця Фокусу, якщо митники чи податківці визнають нецільовим використання товарів, ввезених за пільговими ставками, імпортера зобов’яжуть сплатити не лише суму ПДВ та ввізного мита, а й донарахують пеню.

"Законопроєкти не містять критеріїв для визнання використання нецільовим, що дає державним органам доволі широке поле для тлумачення, яке не завжди може бути на користь імпортера, — попереджає Марія Терещенко. — Зокрема, чи буде вважатися нецільовим використання комплектуючих для виробництва дронів, що не використовуватимуться для потреб оборони України — відкрите питання, що буде вирішене виключно на практиці".

Та все ж, з урахуванням вищенаведених зауваженнь й застереженнь, співрозмовники Фокусу вважають ініціативу корисною і своєчасною.

"Законопроєкти створюють передумови для потужної підтримки безпілотної індустрії, але в поточній редакції приховують ризик, що стартапи у сфері мілітарі не отримають підтримки. Тим не менш, документ однозначно має більше переваг, ніж потенційних недоліків, котрі хотілося б відкоригувати", — наголошує Валерій Яковенко.

"Це не перший приклад в історії вітчизняної промисловості, коли держава не пропонує прямих інвестицій чи гарантій. Але триває війна, а тому податкові пільги для будь-якого бізнесу — вагома причина ставати сильнішими та стійкими до ситуації в країні. А запобіжником [від зловживань] є тимчасовість даних пільг", — продовжує Кирило Новіков.

При цьому співрозмовник Фокусу впевнений, що перемога у війні не означатиме стагнацію галузі, бо Україна дійсно може стати високотехнологічним гравцем в галузі БПЛА, що вже довели наші успіхи на фронті.