Україна без готівки. Чи реалістична перспектива переходу на повністю карткові розрахунки

В Офісі Президента серйозно замислилися над сценарієм переведення України на безготівкові розрахунки. За словами заступника голови ОП з економічних питань Ростислава Шурми, завдяки забороні готівки вдасться скоротити рівень тіньової економіки та побороти хабарництво в Україні. Фокус вирішив розібратися, в якому стані безготівкові розрахунки й що дотепер заважало впровадити 100%-й кешлес — перехід на карткові платежі.

Воєнні хроніки: від штурму банкоматів до помірної кешлезації

За останніми даними НБУ, кількість операцій з використанням платіжних карток, випущених українськими банками, за травень–грудень 2022 року склала 5 599,2 млн, а загальна сума операцій з використанням карток — 5 058,2 млрд грн. Це на 1,4% більше за кількістю та на 40,5% за сумою, порівняно з аналогічним періодом довоєнного 2021 року. Водночас, кількість операцій зняття готівки з карток зменшилася на 24,1%, хоча сума зросла на 15%. Частка безготівкових операцій з використанням платіжних карток становила 69% у загальній сумі операцій із платіжними картками в Україні у травні–грудні 2022 року, тоді як за аналогічний період 2021 року — 60%). Їх частка за кількістю сягала майже 93% (за травень–грудень 2021 року — 90%).

Водночас, побільшало й готівки в обігу. Так, станом на 1 січня 2023 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 716,1 млрд грн, що на 88,5 млрд грн або на 14,1% більше, ніж рік тому (на 1 січня 2022 року — 627,6 млрд грн). Шукаючи пояснення цьому, потрібно робити поправку на воєнний контекст.

"Упродовж 2022 року сума готівки в обігу суттєво коливалася — відбувалося як її зростання, так і скорочення. Така нерівномірна динаміка зумовлена повномасштабним вторгненням РФ в Україну", — повідомили в НБУ.

У перші дні повномасштабного вторгнення попит громадян на готівку суттєво зріс: українці не були впевнені, чи працюватимуть банки, чи можна буде розраховуватися платіжними картками, пояснили в Нацбанку. Після того, як змогли пересвідчитися, що сервіси працюють у звичайному режимі, вже з початку квітня 2022 року попит на готівку почав поступово зменшуватись. Однак із листопада, з масованими ракетними ударами РФ по енергетичній інфраструктурі, популярність готівки зросла. Перебої з електроенергією супроводжувались збоями в роботі деяких банкоматів, а зникнення мобільного зв’язку ускладнило функціонування pos-терміналів і розрахунків картками.

"Неможливість гарантовано сплатити платіжною карткою формує потребу мати із собою більше готівки. Все це разом впливає на бажання громадян сформувати певний запас готівки на тривалий час. Через це зростання готівки в обігу спостерігалося до кінця 2022 року", — пояснили в НБУ.

Очевидно, ці побоювання в минулому — довіра до банків у 2023 році стабільно на високому рівні, і зараз українці зберігають на рахунках і депозитах у банках більше коштів, ніж це було до війни. На 1 червня 2023 року на рахунках громадян у банках (гривня та валюта сумарно) — 946,2 млрд грн.

Скільки коштів зберігає населення в банках:

• На 01.06.2023: 607,8 млрд грн та $9,25 млрд;
• На 01.01.2023: 593,07 млрд грн та $9,3 млрд;
• На 01.01.2022: 457 млрд грн та $9,22 млрд.

Фактично йдеться про збільшення саме гривні на рахунках громадян, тим часом як кількість накопичень фізосіб в іноземній валюті протягом 2022 року зросла, а потім протягом першого півріччя 2023 року знизилась.

У побуті мешканці міст уже понад 70% усіх операцій здійснюють карткою, і понад 90% людей віком від 12 до 60 років вже звикли користуватися безготівковим розрахунком, каже Олена Дмітрієва, перша заступниця голови правління Глобус Банку.

"У нас сильно розповсюджений, навіть порівняно з деякими європейськими країнами, безготівковий розрахунок. Пенсіонери навчилися користуватися картками, а не як раніше — отримавши пенсію, одразу знімають всю суму", — наголосив економіст Андрій Длігач.

З-поміж безготівкових операцій з використанням карток найбільшими за сумою є перекази з карти на карту (48%) та розрахунки у магазинах (27,4%) та на онлайн-майданчиках (19,8%). Найчастіше українці використовують "пластик", щоб оплатити покупку — у майже 80% випадках.

Хоча ще жодна країна у світі повністю не відмовилася від готівки, та якби перед банківською системою поставили завдання заборонити готівку, то вона би впоралась, каже перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Мовляв, мають технологічні рішення на будь-який смак. Проте не кожен бізнес до цього готовий. І це — одна з причин, чому в Україні немає 100%-го кешлесу.

Дрібні не можуть, великі не хочуть: чому бізнес не перейшов повністю на безготівкові розрахунки

Ситуація з безготівковими розрахунками у сфері торгівлі насправді гірша, ніж це показує офіційна статистика, каже директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

"НБУ дає статистику з використання платіжних карток, де з урахуванням Р2Р переказів із картки на картку безготівка переважає готівку. Але є народне господарство, яке підказує, що цифри Нацбанку далекі від того, що спостерігається взагалі по економіці країни", — зазначив Карпов.

За його словами, з 1,5 млн суб’єктів господарювання різних форм від ТОВ до ФОП тільки приблизно 30% забезпечили приймання безготівки. А все тому, продовжив Карпов, що відповідне законодавство не виконується.

"Кабмін з 2012 по 2022 рік ухвалив постанову про тотальну кешлезацію торгівлі та зобов’язання приймати безготівку будь-де за будь-яких обставин усіма суб’єктами господарювання, насамперед, роздрібної торгівлі. Але навіть ця постанова не виконується. І не виконувалися вимоги закону про платіжні системи та переказ коштів, зараз закону про платіжні послуги", — зауважив Олександр Карпов і нагадав: контролювати виконання законодавства мали Державна податкова служба, а також Держспоживінспекція.

Дрібні підприємства часто не приймають безготівку через брак знань, як це зробити швидко й безболісно для бізнес-процесів, кажуть в асоціації ЄМА.

"Перша перешкода [для кешлезації] — перехід дуже малого бізнесу на легальні рейки, сплата податків, адміністрування всіх процесів, пов’язаних із взаємодією з фіскальними органами. Використання касових апаратів — якщо ти цього ніколи не робив і тобі ні в кого спитати, це перша причина, чому малий і дуже малий бізнес не хоче приймати безготівку легально. Те, що він приймає з картки на картку — в статистиці НБУ потрапляє в безготівку, але як на мене, це профанація. Це безготівка без оподаткування, без гарантій для споживача", — пояснив Карпов.

Інша ситуація з малим і середнім бізнесом — його переходу на безготівку заважає усвідомлене бажання приховувати доходи, додав експерт.

Відсутність інфраструктури та сила звички: чому кешлес не проник глибоко в суспільство

Технологічно покриття цифровими банківськими послугами сягнуло не всіх куточків країни та проникло не в усі аспекти побуту.

"Автоматизація процесів розрахунку має впроваджуватися синхронно в усіх містах, містечках, селах, та у всіх сферах побуту. Наприклад, розрахунок у маршрутках досі відбувається за "кеш". Також велика частина наших співгромадян, переважно селян, для яких є досить проблематичним реалізовувати, приміром, молоко чи сир за безготівковий розрахунок. Розуміємо, що в класичному розумінні вони не є підприємцями, ФОПами", — наголошує Олена Дмітрієва.

Хоча частина пенсіонерів уже навчилася користуватися банківськими картками, чимало з них досі отримує пенсію готівкою через "Укрпошту". Утім і серед молоді з мегаполісів є ті, хто свідомо не користується цифровими банківськими послугами, бо непокоїться за свою приватність.

"Є великий контингент осіб, які просто звикли завжди розраховуватися живими грошима. Вони не хочуть показувати де, що та у яких магазинах вони купують і на які суми", — каже експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Крім того, готівка "живить" нелегальний бізнес та схеми хабарників.

"Багато корупційних потоків йдуть у готівковий спосіб. Контрабанда і дрібна — цигарок, і масштабна — електроніки — відбувається з частковим використанням готівки", — наголосив Длігач.

Окрема тема — зарплати українців у конвертах. У країні дуже багато роботодавців сплачують на картки лише офіційну частину (6 700 грн), тоді як залишок передається або готівкою працівнику, або поповненням його приватної картки. Ця схема теж мотивує до використання готівки, фактично, збільшуючи готівкові розрахунки. Адже, отримуючи кеш, далеко не всі побіжать закидати його на свої карткові рахунки.

Силою не бути милою: чому не можна прискорити відхід від готівкових розрахунків

У питанні переходу на кешлес Україні справді є куди рости. "Якщо дивитися на приклади північно-європейських країн — Швеція, Норвегія, Данія — там є значні успіхи — понад 80% безготівки. При чому в народному господарстві, а не в тій статистиці, яку ми спостерігаємо на прикладі статистики НБУ. Україні, щоб досягти результатів Норвегії або Швеції, потрібно не менше 25 років", — каже Карпов.

Зараз відмовитися від готівки непросто через воєнні реалії, зауважила Дмітрієва. Адже досвід блекаутів змушує громадян "перестраховуватися", тримаючи певну суму готівкою.

Опитані Фокусом експерти наголошують: процес кешлезації не потрібно пришвидшувати — це станеться поступово само собою.

"Вважаю, що спочатку потрібно створити умови, за якими готівка стане не потрібна. Саме тоді перехід на кешлес буде природним, а не штучно-стресовим", — переконана Дмітрієва.

Потреба в готівці значною мірою "відпаде" з проведенням антикорупційної податкової та митної реформ, переконаний Длігач. На його думку, в України — великий потенціал еволюційним шляхом збільшити відсоток безготівкових розрахунків без примусу до кешлесу, що йде в розтіч з ідеєю економічних свобод.

"Для повного переходу в кешлес потрібно мати повну демократію, підзвітний уряд, силовиків, які не тиснуть на бізнес, та абсолютну переконаність громадянського суспільства, що в державі будується інклюзивна демократія, а не авторитократія", — резюмував економіст.