Закупівля дронів та підтримка ветеранів: з яким держбюджетом відбиватимемо агресію РФ у 2024
Днями уряд вніс до ВРУ проєкт держбюджету на наступний рік. Його дохідна частина (загальний і спеціальний фонди) становить 1,7 трлн грн, а витратна — майже вдвічі більша — 3,3 трлн грн. Основні пріоритети — оборона та соціальна сфера. Як і в попередні роки великої війни, Україна у забезпеченні видатків покладатиметься на зовнішню підтримку країн-партнерок та міжнародних організацій.
15 вересня Кабінет міністрів затвердив та передав на розгляд у Раду проєкт держбюджету на 2024 рік. У своєму зверненні до українців напередодні президент Володимир Зеленський зазначив, що пріоритет №1 у кошторисі — оборона і безпека. Ці кошти зокрема спрямують на виробництво та закупівлю зброї, "яка досягатиме всіх необхідних для України цілей". Фокус з'ясував, які доходи передбачені у державному бюджеті на 2024 рік, на що уряд пропонує спрямувати кошти платників податків та наскільки реалістичним буде виконання бюджету.
Низька інфляція, дорогий долар: які макропоказники в новому держбюджеті
Розрахунки у бюджеті базуються на макропоказниках, отриманих Мінфіном від Мінекономіки. У проєкті державного бюджету-2024 номінальний ВВП становитиме 7,8 трлн грн, його зростання прогнозується на рівні 5%. Головний кошторис країни складено з урахуванням середньорічного курсу 41,4 грн/дол. Уряд очікує, що споживча інфляція 2024-го сповільниться до 10,8% на кінець року, номінальна середньомісячна зарплата становитиме 21 852 грн, а рівень безробіття знизиться з 18,8% у 2023-му до 13,4% наступного року.
А ще у 2024 році уряд закладає дворазове підвищення мінімальної зарплати: 7100 — з 1 січня та 8000 грн — з 1 квітня. Разом з тим, підвищено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 12,8% — до 2 920 грн.
Макропрогноз, що використаний при підготовці проєкту бюджету-2024, є реалістичним, кажуть у Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки.
"У макропрогноз закладений досить оптимістичний показник номінального ВВП на 2024 рік — 7,8 трлн грн, що на 22,8% вище від очікуваного у 2023", — зауважили в Центрі KSE.
Серед новацій головного кошторису країни на 2024 рік — впровадження інституту помічника ветерана, соціальний супровід військовослужбовців, а також застосунок "Мрія" для дистанційного навчання. Бюджет-2024 укладено з дефіцитом 20,4% ВВП. Його покриватимуть за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень.
Дрони, ветерани, соцдопомога: на що витрачатимуться гроші з держбюджету-2024
Уряд планує профінансувати витрати в наступному році на 3,3 трлн грн. Як і в цьогорічному, так і в бюджеті на наступний рік левова частка коштів піде на фінансування безпеки й оборони. На цю сферу планують витратити 1,69 трлн грн або 21,6% ВВП. Також у пріоритеті соцзахист. У Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки звертають увагу на те, що майже 60% видатків сконцентровано у трьох міністерствах:
- Міноборони — 1,164 трлн грн (-5,6% або -68 млрд грн до плану зі змінами-2023);
- МВС — 324 млрд грн (+5,1% або +16 млрд грн до плану зі змінами-2023);
- Мінсоцполітики — 470 млрд грн (+5,1% або +23 млрд грн до плану зі змінами-2023).
У проєкті бюджету передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, а саме на виробництво зброї, у 7 разів — до 55,8 млрд грн, а також закупівлю дронів — 48,1 млрд грн.
Якщо війна затягнеться, видатки на безпеку й оборону протягом 2024 року будуть переглядатися, так само, як і цьогоріч
Утім, ці видатки не остаточні, кажуть фахівці.
"Проєкт бюджету загалом передбачає, що витрати у 2024 році будуть приблизно такими ж, як і поточного року. Таке ж припущення закладається й у частині видатків на оборону та національну безпеку. Очевидно, якщо російська війна проти України суттєво затягнеться, то видатки бюджету, принаймні на оборонний сектор, будуть повторно переглядатися, як це відбувається протягом поточного року", — зауважив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Кошти на соцзахист зокрема спрямують на:
- соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (особи з інвалідністю з дитинства, постраждалі від аварії на ЧАЕС, ВПО) — 88,7 млрд грн;
- субсидії — 49,9 млрд грн;
- соцзахист дітей та сім’ї — 27,6 млрд грн;
- соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю — 5,9 млрд грн.
Також уряд на виплату пенсій, надбавок і на покриття дефіциту Пенсійного фонду закладає 271,9 млрд гривень. У кошторисі на наступний рік уперше передбачено кошти на розвиток соціальних послуг (соціальний супровід військовослужбовців) на 1,02 млрд грн.
Разом з тим, на реалізацію ветеранських програм та заходів у проєкті держбюджету передбачено 13,6 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у цьому році. Кошторис серед іншого передбачає створення Інституту помічника ветерана — 3,8 млрд грн, а також пілотний проєкт щодо зубопротезування — 749 млн грн.
Видатки на охорону здоров’я зростуть, порівняно з цьогорічним кошторисом, на 13,7% до 201,9 млрд грн. У межах програми медичних гарантій передбачено запровадження послуги з репродуктивних технологій з бюджетом в 1,5 млрд грн. Крім того, 1,59 млрд грн уряд пропонує витратити на створення мережі центрів високоточної діагностики раку.
У 2024-му уряд планує двічі підвищити "мінімалку": до 7100 грн з 1 січня та до 8000 грн з 1 квітня
На освіту Кабмін пропонує наступного року витратити 178,8 млрд грн — включно з підвищенням заробітної плати вчителям на 18%. У проєкті бюджету 142,5 млн грн уряд пропонує виділити на освітній застосунок "Мрія", "який допоможе отримати рівний доступ українських учнів… до знань з будь-якого куточка світу". Звісно, ця потреба виникла через велику кількість біженців, серед яких — діти-учні тепер вже іноземних шкіл.
Не залишать поза увагою і підприємців. Зокрема, уряд профінансує Фонд розвитку підприємництва на 18 млрд грн, створення індустріальних парків — на 1 млрд грн, реалізацію інвестиційних проєктів — на 3 млрд грн.
Водночас у проєкті бюджету майже не передбачено капітальні видатки та видатки на будівництво. У відновленні інфраструктури у 2024-му Україна покладатиметься на конфісковані кошти РФ, а також за сприяння ЄС реалізовуватиме програму "Підтримка швидкого відновлення України" (3,2 млрд грн).
На погашення боргів наступного року держава витратить 606,5 млрд грн, в тому числі 184,9 млрд грн на виплату за зовнішнім боргом.
Податки і не тільки: чим наповнюватимуть держбюджет-2024
Доходи загального фонду державного бюджету складуть 1,7 трлн грн, що на 25,6% більше, ніж у 2023-му. Згідно з документом, податкові надходження дадуть сумарно 1,54 трлн грн — на 28,6% більше, ніж цьогоріч. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, жодного підвищення податків не передбачається. Натомість ставку зроблено на вилучення з місцевих бюджетів 93,7 млрд грн військового ПДФО (невдовзі Фокус опублікує статтю щодо того, як саме таке реформування відобразиться на доходах місцевих бюджетів та їх витратах на будівництво доріг).
Наступного року уряд сподівається зібрати з податку на доходи фізосіб 313 млрд грн, а з податку на прибуток підприємств — 173,5 млрд грн. Завдяки акцизу з вироблених в Україні підакцизних товарів, очікують отримати 98,8 млрд грн, а ввізному миту — 44,4 млрд грн. Крім того, з ПДВ з ввезених товарів планують стягнути 455,5 млрд грн, а з вироблених — 297,8 млрд грн.
Разом з тим, НБУ у 2024-му має перерахувати до бюджету 17,7 млрд грн. Ще 4 млрд грн уряд прогнозує отримати за рахунок приватизації державного майна — таке завдання поставили перед Фондом держмайна.
Енергоресурси, інфраструктура, обстріли, вибори в США: які ризики щодо майбутнього виконання бюджету
Попри реалістичний сценарій, на якому базується проєкт кошторису, є ризики невиконання дохідної частини.
"Інтенсивне продовження війни може призвести до недосягнення оптимістичного макроекономічного прогнозу через зниження економічної активності бізнесу, падіння виробництва товарів, зниження рівня торгівлі, а це в свою чергу — до зниження показників створення додаткової вартості, до зростання інфляції вище прогнозованого показника (13,8%). Що, у свою чергу, вплине на податкові надходження (податок на прибуток підприємств, ПДВ), обсяг яких може бути менший ніж прогнозується", — пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки.
Інтенсивність воєнних дій можуть знизити ділову активність і призвести до падіння податкових надходжень, застерігають фахівці
Разом з тим, продовжують аналітики, найбільшим зовнішнім ризиком, який може призвести до недосягнення цілей за доходами-2024, є підвищення цін на імпортонезамінні для України товари — енергоресурси, паливо-мастильну продукцію.
Наступного року уряд очікує запозичити майже 2,2 трлн грн, зокрема 1,77 трлн грн на зовнішньому ринку. Очевидно, Україні складно протистояти ворогу без фінансування ззовні. Хоча багато хто й сподівається, що більшість залучень становитимуть гранти — гроші, які не потрібно повертати з відсотками.
"Всю суть проєкту бюджету-2024 ілюструє той факт, що прогнозовані витрати на оборону перевищують дохідну частину бюджету. Україна залишається заручником жахливої війни, яку почала країна-агресор. У поточних складних обставинах економіка України немає ніякої можливості згенерувати достатній обсяг доходів реального сектору, щоб податки забезпечили виконання видаткової частини державного бюджету. У підсумку, Україна дуже потребує фінансової та військової допомоги від всього цивілізованого світу, щоб вистояти у своїй боротьбі проти країни-окупанта", — зауважив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Він звертає увагу на те, що, за приблизними оцінками, необхідність у зовнішньому фінансуванні для України в 2024 році становитиме 40 млрд доларів. "Якщо всі 40 млрд доларів будуть отримані у вигляді позик, то загальний державний борг України досягне майже 180 млрд доларів, що у відносному вираженні буде дорівнювати річному ВВП країни", — застеріг експерт.
Старт виборчого процесу в США може позначитися на затримці затвердження позик та грантів для України
"Найпомітніший ризик у частині зовнішнього фондування — це початок виборчого циклу в США та пов’язана з цим затримка з затвердженням позик чи грантів. Фондування від ЄС, найбільш імовірно, надходитиме приблизно в таких же обсягах, як і цьогоріч – 1,5 млрд євро щомісяця", — додав голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
У Київській школі економіки вважають, що ситуація із запозиченнями контрольована, адже "більшу частину боргу – 43 млрд дол. (80%) планується залучити від міжнародних партнерів, із якими Мінфін активно працює і, відповідно, закладає ті оцінки, щодо яких є попередні домовленості". Утім, поки що доступ до міжнародних ринків капіталу залишається закритим.
"У 2024 році закінчується дворічний строк відстрочки виплат за облігаціями зовнішніх державних позик, згідно з умовами реструктуризації у серпні 2022, а також за державними деривативами (ВВП-варантами), за якими інвестори погодилися на відсутність виплат у 2023 році. Тому, як виняток, на 2024 рік у законопроєкті передбачена можливість збільшення державних запозичень Мінфіном понад обсяги, встановлені в бюджеті, для забезпечення потенційних правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж", — зауважили у Центрі KSE.
Загалом у 2024 році нарощування боргу планується тільки за рахунок зовнішніх запозичень — державні внутрішні запозичення у 2024 році здійснюватимуться тільки з метою забезпечення платежів з погашення ОВДП. Ймовірно, це обґрунтовується очікуваннями високої вартості внутрішнього боргу (19,0%), припустили в KSE.
Утім використати ОВДП для внутрішніх запозичень у разі потреби буде нескладно.
У наступному році уряд здійснюватиме внутрішні запозичення виключно з метою погашення вже випущених ОВДП
"У 2023 році відбулася активізація внутрішнього ринку, завдяки підвищенню ставок, і мотиваційним заходам НБУ для банків придбавати ОВДП. За 8 місяців 2023 року уряд на внутрішньому ринку залучив близько 360 млрд грн від розміщення ОВДП, що на на 100 млрд грн більше ніж виплатив за погашеннями. Банки збільшили свій портфель на 73 млрд грн, а фізичні та юридичні особи — на 33 млрд грн разом з початку року. Варто очікувати, що фактори, які сприяли активізації залучення інвесторів, будуть присутні і в 2024 році, тому можна розраховувати не тільки на 100% rollover боргу, але навіть і на збільшення портфеля власників ОВДП, якщо Мінфін побачить в цьому потребу", — резюмували в Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки.