Усі гроші — на озброєння: як планують фінансувати оборону у 2024 році
Проєкт державного бюджету на наступний рік, внесений Кабміном у Верховну Раду, передбачає дохідну частину на 1,7 трлн грн. Це практично дорівнює всім витратам на безпеку й оборону. Опитані Фокусом експерти вважають, що цих грошей може не вистачити і головний кошторис країни протягом 2024-го ще не раз переглядатимуть.
Найбільша стаття витрат у проєкті держбюджету-2024, підготовленому урядом, — безпека й оборона. На цю сферу планують витратити 1,69 трлн грн або 21,6% ВВП, тоді як уся його дохідна частина становить 1,7 трлн грн. Про це пише Фокус у новій статті "Закупівля дронів та підтримка ветеранів: з яким держбюджетом відбиватимемо агресію РФ у 2024".
Згідно з проєктом держбюджету-2024, на Міноборони спрямують 1,164 трлн грн. Зокрема на:
- забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів, медичне забезпечення — 883 млрд грн;
- розвиток, закупівлю, ремонт військової техніки — 265,4 млрд грн;
- будівництво житла для ЗСУ — 100,7 млн грн.
У Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки зазначили, що витрати на Міноборони відповідають показникам за січень-серпень 2023 року, тож "при збереженні тенденцій 2023 року, продовженні активних військових дій до кінця 2024 року та за відсутності додаткового фінансування бюджет Міноборони знову потребуватиме перегляду восени 2024 року".
На інші силові відомства уряд пропонує Раді виділити такі суми:
- Нацгвардії — 104,3 млрд грн;
- ДСНС — 43,1 млрд грн;
- Нацполіції — 90 млрд грн;
- НАБУ — 1,9 млрд грн;
- ДБР — 3,7 млрд грн.
Крім того, 1,5 млрд грн спрямують Міністерству цифрової трансформації на підтримку інноваційних проєктів для сектору безпеки й оборони (BRAVE 1). Загалом у проєкті бюджету передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, а саме на виробництво зброї, у 7 разів — до 55,8 млрд грн, а також закупівлю дронів — 48,1 млрд грн.
Існують як зовнішні, так і внутрішні ризики невиконання дохідної частини бюджету-2024. Зокрема, падіння ділової активності через активізацію бойових дій, а також подорожчання енергоресурсів.
"Україна залишається заручником жахливої війни, яку почала країна-агресор. У поточних складних обставинах економіка України немає ніякої можливості згенерувати достатній обсяг доходів реального сектору, щоб податки забезпечили виконання видаткової частини державного бюджету", — прокоментував директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Оскільки фінансувати воєнні потреби Україна може тільки власними коштами — зовнішні запозичення на це спрямовувати не дозволено, дуже важливо, аби прогноз за доходами вдалося виконати. Між тим існують певні ризики.
"Інтенсивне продовження війни може призвести до недосягнення оптимістичного макроекономічного прогнозу через зниження економічної активності бізнесу, падіння виробництва товарів, зниження рівня торгівлі, а це зокрема — до зниження показників створення додаткової вартості, до зростання інфляції вище прогнозованого показника (13,8%). Що, також, вплине на податкові надходження (податок на прибуток підприємств, ПДВ), обсяг яких може бути менший ніж прогнозується", — зауважили у Центрі KSE.
Найбільшим зовнішнім ризиком є підвищення цін на товари, від імпорту яких дуже залежна Україна — енергоресурси, паливо-мастильну продукцію.
Нагадаємо, у 2024 році індексація пенсійних нарахувань відбудеться за новим механізмом. Зокрема, наступного року проіндексують усі пенсії без винятку; впровадять коєфіцієнти й бали для справедливої індексації нарахувань, незалежно від часу виходу на пенсію. Також в уряді планують підвищення середньої пенсії до 6 тисяч гривень.
Також Фокус писав, що у проєкті бюджету на 2024 рік найбільше збільшено фінансування Бюро економічної безпеки — на 62,6% до 818 тисяч гривень, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України — на 55,9% до 12 165 885 гривень, МВС — на 25,7% до 387 669 822 гривні.