Пенсії для військових. В Україні планують збільшити виплати захисникам

Питання пенсій військовослужбовців регулює Закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ухвалений ще у 1992 році. Як відомо, такі категорії осіб можуть виходити на пенсію раніше, з огляду на вислугу років. Порядок обчислення вислуги років прописаний у постанові КМУ від 17 липня 1992 р. № 393. Згідно з нею, зокрема, до вислуги років зараховуються:

• військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії та ін;
• служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки та ін.;
• час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним.

Постанова передбачає, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових підставах — один місяць служби за три. Нещодавно у Раді зареєстрували законопроєкт №9680, який пропонує внести зміни до згаданого закону щодо зарахування до вислуги років деяких видів служби в період дії воєнного стану (особливого періоду) та часу перебування у полоні на пільгових умовах.

Нова пенсія: що саме парламентарі пропонують зробити з виплатами військовим

"Перебування військовослужбовців тривалий час в польових умовах за відсутності будь-яких комфортних умов існування та у казармах… і надто тривалі терміни відриву від родин можуть призводити до прискореного зношування організм, швидкого погіршення загального стану здоров’я через стрес, непередбачуваність, зміну харчування, порушений графік сну, навантаження тощо", — йдеться у пояснювальній записці до проєкту №9680.

За словами автора законопроєкту Олексія Гончаренка, "вислуга років і у тих, хто служить у військових підрозділах в польових умовах або в казармах 24 години 7 днів на тиждень, і у тих, хто працює на цивільних підприємствах в тилу 8 годин 5 днів на тиждень, проживаючи у себе вдома, є однаковою без пільгових умов. Це є порушенням ст. 24 та ч. 2 ст. 64 Конституції, а також загальних принципів справедливості та рівності перед законом".

Законопроєкт пана Гончаренка пропонує передбачити, що військовослужбовцям всіх військових формувань та іншим особам, які мають право на пенсію за ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у період дії воєнного стану (особливого періоду) вислуга років зараховується на пільгових умовах:

• при виконанні обов’язків служби під час дії воєнного стану (особливого періоду) — один місяць служби за два місяці;
• під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із гарантування національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів — один місяць служби за три;
• при участі у бойових діях — один місяць служби за чотири;
• час перебування у полоні — один місяць служби за п’ять;
• час перебування в полоні, якщо особа потрапила у полон внаслідок поранень, контузії чи інших ушкоджень здоров'я одержаних під час бойових дій, або стала особою з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час перебування у полоні — один місяць служби за шість.

Дискримінація та підроблення документів для пільги: як проєкт закону відкриє "скриню Пандори"

Прописані у законопроєкті 9680 зміни стосуються, насамперед, тих осіб, які збираються виходити на пенсію за законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

"Запропоновано розширити перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії", — каже адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова. — Так, пропонується ввести збільшений еквівалент пільгового періоду для тих військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, замість одного місяця служби за три місяці, — пропонується рахувати у пільговому обчисленні, як чотири місяці. Також вводяться нові пільгові періоди для обчислення служби: виконання обов’язків служби під час дії воєнного стану, час безпосередньої участі у здійсненні заходів із гарантування національної безпеки і оборони, час перебування у полоні".

Ризиків для чинних військових пенсіонерів документ не несе, каже юристка.

"Для тих, хто проходить службу та збирається виходити на пенсію, це дасть певну кількість відсотків до суми пенсії від грошового забезпечення та можливість раніше вийти на пенсію, за наявності інших законодавчих підстав. А на тих, хто вже отримує пенсію – не вплине", — зазначає Олена Воронкова.

Разом з тим, проєкт закону, у разі ухвалення, може підштовхнути військовослужбовців до зловживань, переконана Анастасія Цибулько, юристка GRACERS.

"Недобросовісні військовослужбовці будуть шукати різні незаконні шляхи задля отримання документів, на підставі яких і застосуватимуться вищезазначені пільги, — припускає вона. — Однак, з іншого боку, дані нововведення можуть зіграти ключову роль в службі військових, слугуватиме певним стимулом в бажанні служити та може зменшити "зайців", які втікають з гарячих точок".

Крім того, можлива певна дискримінація щодо тих, хто проходив службу до моменту набрання цим законом сили.

"Оскільки у прикінцевих положеннях проєкту зазначено, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, — пояснює Воронкова, — це значить, що на тих осіб, які служать та звільнились до набрання законом сили, чи проходили службу у місцях, які по цьому закону дають право на зарахування періодів служби у пільговому періоді, але вже не проходять службу, закон свою силу не поширює".

Як відомо, виплата пенсій, доплат військових забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Таким чином, з ухваленням запропонованих змін навантаження на бюджет збільшиться. Однак не тільки через це економісти, опитані Фокусом, скептично оцінюють ідею законотворця.

Спершу — ревізія: чому самі урядовці не можуть розібратися у пенсійній системі

Мобілізовані, які захищають Україну від російської агресії, повинні мати хорошу пенсійну перспективу, погоджуються фахівці. Однак затверджувати таку ініціативу без реформування солідарної пенсійної системи буде непослідовно.

"Такий законопроєкт я би відкладала, — каже Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. — Треба розібратися, що в нас є в солідарній системі, що в соціальних пенсіях, підходити комплексно до реформи. Інакше матимемо втрати. Якщо ми подвоїмо стаж, запроваджуємо додаткові пільги для людей, яким ми дуже вдячні, виникає питання: чи це та подяка, яка їм потрібна і чи ми можемо це робити? У нас, на жаль, в Україні є багато законів, постанов, що не виконуються, бо не вистачає грошей. Запровадити зараз пільгові умови, які ми не зможемо профінансувати – буде ще менш чесно, ніж не робити це".

Тобто, на думку експертів, згаданим законодавчим змінам має передувати ревізія чинної пенсійної системи.

"Пенсійне законодавство складне, громіздке, а пенсії — знецінюються з часом. В середині пенсійної системи фактично діє не менше 12 різних підсистем зі своїми правилами нарахування пенсій для різних категорій громадян. Це дуже ускладнює адміністрування, і створює відчуття її несправедливості для громадян — а наслідком цього є низька мотивація до сплати внесків в солідарну систему, і високий рівень оскаржень правил нарахування пенсій в судах", — написала перший заступник міністра соціальної політики Дарина Марчак.

За її словами, відомство нині залучає світових фахівців для розробки дизайну реформи пенсійної системи України. Утім, на думку фінансового експерта Ярослава Жаліло, фінансова допомога демобілізованим не повинна обмежуватися пенсійними питаннями.

"Люди, які захищають країну, повинні мати чіткі потужні соціальні гарантії, зокрема адекватне пенсійне забезпечення. Чи потрібно обліковувати таким чином страховий стаж – у мене є запитання. Чому? Бо далі відбуватиметься так, що люди виходитимуть на пенсію в достатньо ранньому віці. Більше ресурсів варто вкласти не в те, щоб вони отримували пенсію, а в те, щоб забезпечити адекватне відновлення здоров’я, перекваліфікацію й відновлення професійних навичок, допомогу з житлом тощо", — переконаний він.

Загалом фахівці та юристи скептичні щодо ухвалення законопроєкту. Принаймні, на це в розмові з Фокусом натякнули представники партії "Слуга народу". Ба більше — документ у нинішньому вигляді навряд чи дійде до сесійної зали.

"Стаття 17-1 закону, в якій пропонують внести зміни, прямо говорить, що порядок обчислення вислуги років і визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію, визначається і встановлюється Кабінетом міністрів… Тобто повинна бути постанова Кабміну, яка внесе зміни в існуючу постанову", — зазначає Василюк Наталія, юристка ЮК "Riyako&Partners".

У профільних комітетах, коли опрацьовуватиметься цей документ, мають звернути увагу на те, що такий закон можуть визнати неконституційним, впевнена юристка.