Замість стажу — бали. Як новий механізм індексації вплине на розмір пенсій у 2024 році

У 2024 році уряд проведе індексацію пенсійних нарахувань за бальною системою. Основна мета нововведення — підтягнути виплати пенсіонерам, які виходили на заслужений відпочинок у 2000-х роках та раніше, до сучасного рівня. Спрогнозувати, чи вдасться реалізувати задум, — важко, адже механізм до кінця незрозумілий і все залежить від багатьох чинників, кажуть опитані Фокусом експерти.

Чим більший вік — тим гірше: чому нинішній механізм індексації несправедливий

В Україні пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок, наприклад, десять років тому, отримують менші виплати, як порівняти з тими, хто вийшов на пенсію недавно.

"Чинне законодавство передбачає, що коли людина у 2000-му році вийшла на пенсію, їй вираховували її пенсію, виходячи із середнього заробітку, який у грошовому еквіваленті був виражений у 2000-му році. В середньому це було 300 чи 400 грн на місяць. І від цієї суми, залежно від того, який був внесок людини, вираховували, яка в неї буде пенсія. Але через те, що індексацію не проводили щороку, або проводили, та вираховували коефіцієнт за три минулі роки, що по суті занижує цю індексацію, ця сума постійно не проіндексовувалась на реальну вартість", — розповіла міністриня соціальної політики Оксана Жолнович.

Отже, кошти, які були нараховані як пенсія в 2000-му році, в 2014-му — суттєво відставали за купівельною спроможністю від виплат людині, яка мала таку саму зарплату й кількість років страхового стажу, як і пенсіонер, що вийшов на відпочинок у 2014-му. Як правило, такі пенсії, які призначалися давно, дуже малі — 1800 — 2000 грн. Тож їх просто дотягували до мінімальної — 3000 грн. Більш-менш нормальну купівельну спроможність мають лише ті пенсії, які нараховувались останні три роки.

"Під час індексації пенсій індексується не сама пенсія, а зарплата, з якої нараховується пенсія. Тому в результаті ті, хто мали великі пенсії, отримують ще більші, а в кого маленькі — отримують копійки", — розповідає Фокусу кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

"Наміри встановити бальну систему можна сприймати як спробу зробити пенсійну систему України більш справедливою щодо тих, хто має великий стаж, вищу освіту, а то й декілька, й водночас отримує мінімальну або не набагато більшу за мінімальну пенсію в Україні. Таких пенсіонерів в Україні мільйон", — у розмові з Фокусом каже економіст Андрій Новак.

Замість стажу — бали: у чому суть нової системи

"Щомісяця працевлаштовані громадяни сплачують внесок до Пенсійного фонду. Внесок буде перерахований у бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини та середньою зарплатою по Україні на той момент. Якщо ви платили внески із зарплати, яка є середньою по країні, — отримуєте 10 балів. Вище середньої по країні — отримуєте, наприклад, 12 або більше балів, менше середньої — 8 балів. Потім ці бали щороку будуть так само перераховуватись назад у пенсію відповідно до актуальної середньої заробітної плати", — пояснив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Тобто за кожен місяць, коли людина сплачувала страховий внесок, вона отримає бали, залежно від співвідношення її зарплати (з якої сплачувався ЄСВ) до середньої заробітної плати в країні на той місяць. Кожна людина отримає свою кількість балів.

"Ми в кожному році будемо цю кількість балів оцінювати, відповідно до середньої заробітної плати в конкретному році", — зауважила Жолнович. Отже, пенсія зросте практично у всіх, хто вийшов на пенсію до 2020-го. Загалом очікується, що середня пенсія в Україні збільшиться на 16% — до 6 тис. грн. На цю реформу Пенсійному фонду виділять 100 млрд грн, їхнє джерело — платники ЄСВ, зазначила міністриня соцполітики.

"У результаті нововведення пенсія буде не лише захищена від інфляції і девальвації, а й відповідатиме сучасному рівню заробітної плати. Також зникне диспропорція між виплатами пенсіонерам, які вийшли на пенсію давно, та пенсіонерам, які її почали отримувати нещодавно", — переконаний Андрій Шабельніков, один із керівників АО "EvrikaLaw".

Рівняння з багатьма невідомими: чи вдасться уряду реалізувати задум

В уряді заявляють, що в результаті реформи пенсії сягнуть до 30% від середньої зарплати людини протягом життя. Однак спрогнозувати, чи вдасться досягти цього — важко, адже задум уряду до кінця не зрозумілий, кажуть опитані Фокусом експерти.

"На перший погляд, бальні схеми можуть допомогти саме тим пенсіонерам, які отримали пенсії давно. Вони прирівнюються до середньої заробітної плати плюс інфляція… Такий механізм має дати змогу їм отримати більш привабливу пенсію. Незрозуміло, як до цих балів присвоюватиметься розмір пенсії? Це робитиме Кабмін вручну?", — ставить питання провідна експертка соціальних і гендерних програм Ольга Пищуліна.

Економіст Олександр Хмелевський зазначає, що і зараз в Україні під час розрахунку пенсій використовується індивідуальний коефіцієнт зарплати — це співвідношення між зарплатою конкретної людини та середньою зарплатою по Україні.

"По суті — це ті самі бали, про які говорив Шмигаль. Якщо під час розрахунку пенсій буде використовуватися сучасна середня зарплата, то це дійсно нівелює різницю між пенсіями тих, хто вийшов на пенсію раніше, і тими, хто вийшов на пенсію пізніше. А якщо в розрахунку буде використовуватися фактична середня зарплата за відповідний рік, то навряд чи щось принципово зміниться," — наголосив фахівець.

Водночас прив’язування до середньої зарплати не дуже вигідне, впевнена Ольга Пищуліна. "Раніше була можливість вибрати п’ять років, коли у вас була достойна зарплата, і на цій основі призначається пенсія, і вона може бути вищою. Тут постраждають люди, у яких була нестабільна зарплата, тобто були періоди з більшою і меншою", — прогнозує Фокусу експертка.

Також експерти сумніваються, що завдяки новому механізму індексації вдасться збільшити солідарну пенсію. "На розмір пенсії впливає і страховий стаж. Якщо він залишиться в формулі, — каже економіст, — то розмір пенсії по відношенню до зарплати у різних людей буде різним, і не факт, що більшість людей буде отримувати пенсії в розмірі 30% від їхніх зарплат".

Чому без обов’язкових накопичень про гідні пенсії годі мріяти

Незважаючи на періодичні індексації, пенсії в Україні далекі від європейських. 30% пенсіонерів отримують менше 3 тис. грн. В уряді давно говорять про намір запровадити другий рівень пенсійної системи — обов’язкове пенсійне накопичення. Це дасть можливість збільшити до 50% частку від зарплати, яку людина отримуватиме на пенсії. Однак ця реформа з року в рік переноситься. Новий дедлайн — 2025-й рік.

Законодавча межа для такої реформи вже готова. У Раді без руху лежить законопроєкт № 9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення, що є вже третьою редакцією документа про запровадження другого рівня пенсійної системи.

"Не знаю, чому уряди всіх 32 років незалежності постійно не готові [до впровадження обов’язкового пенсійного накопичення], вигадують аргументи, чому не можна. Подекуди зовсім смішні, що до того часу, поки ВВП України не ростиме на 10% щороку, то накопичувальну систему не можна впроваджувати. Чи поки вдвічі не зменшиться держборг. Це абсурдні аргументи", — переконаний Андрій Новак.

В одному з інтерв’ю міністриня соцполітики Оксана Жолнович пояснила, що запустити другий рівень можна буде тільки після перемоги. "Інакше не буде як інвестувати ті кошти. Але ж для того потрібно ще дуже багато організаційних дій — створити державний накопичувальний фонд, побудувати структуру, створити цифрову програму, яка буде все це адмініструвати, і правильно все розпланувати", — сказала вона.

Як відомо, в Україні є можливість самостійно накопичувати собі на старість за допомогою недержавних пенсійних фондів. Проте їх учасниками є лише 7% працюючого населення. Утім активізувати добровільне накопичення держава може вже зараз. На думку голови Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяни Сальнікової, пенсійні накопичення варто було б запровадити для:

• працівників у межах реформи корпоративного управління держпідприємств;
• для окремих категорій соціально важливих професій (лікарі, вчителі, рятувальники та ін);
• для працівників підприємств, які йдуть на велику приватизацію.

Загалом відкладаючи запровадження другого рівня пенсійної системи, влада відмовляється від довгих грошей, яких сьогодні дуже потребує економіка.

"Обов’язковий накопичувальний рівень кардинально змінює ситуацію і для самої людини, і для банківської системи, — пояснює Новак.. — Адже це довгі гроші, яких у банківській системі немає… Більшість вкладів — терміном до року, а найбільше — на 6 місяців. Тому банки не можуть кредитувати реальний сектор економіки, в якому 6 місяців чи рік — це нічого. Бо виробничий цикл і нарахування амортизації — це 5 років і більше".