Зменшити суму в платіжках: як скоротити енергоспоживання та економити на оплаті рахунків

Незважаючи на заяви чиновників про абсолютну готовність української енергосистеми до зими, експерти радять сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Та й міжнародні ЗМІ не мають ілюзій щодо зими 2023/2024. За висновками агенції Reuters, українцям не вистачило ані грошей, ані часу, щоб завершити підготовку до холодів. Враховуючи, що ворог не залишив своїх спроб знищити енергетичну інфраструктуру України, на мільйони громадян чекають години без світла, а подекуди й без тепла та води.

За таких умов обмеження на споживання електричної енергії взимку майже неминучі. Річ у тому, що для повернення світла після пошкодження інфраструктури ремонтники підключають споживачів до резервної лінії електропостачання. Але такі лінії менш надійні та часто не витримують навантаження, особливо у години пік. Саме тому експерти закликають зменшити споживання електроенергії насамперед із 7:00 до 11:00 та із 17:00 до 23:00. У цей час бажано втриматися від використання енергоємних побутових приладів, або, принаймні, вмикати лише ті, без яких дійсно неможливо обійтися. Завдяки спільним зусиллям можна зменшити навантаження на енергосистему та мінімізувати масові відключення.

Рекордсмени споживання: варильна поверхня, духовка і тепла підлога

У складні часи економія електрики не тільки зменшує суми в платіжках, але й стає суспільно важливою справою. Аби скоротити витрати на енергоносії та зменшити навантаження на енергосистему, потрібно визначитися з найбільш енергоємними приладами та скоригувати їхнє використання.

Наприклад, за даними Харківобленерго, найбільше електроенергії споживають:

• варильна поверхня — 7,5 кВт/год;
• електрична духова шафа — 2,5–4 кВт/год;
• електрична тепла підлога — 3,8 кВт/год;
• сушильна машина — 3,2–3,4 кВт/год;
• кондиціонер — 2,2–3,3 кВт/год;
• пилосос — 1,4–2,5 кВт/год;
• обігрівач масляний — 1,5–2,5 кВт/год;
• бойлер — 1,5–2,5 кВт/год;
• електрочайник — 1,5–2,4 кВт/год;
• праска, фен — 1–2,4 кВт/год;
• пральна машина — 1,8–2,3 кВт/год;
• посудомийна машина — 0,8–1,9 кВт/год;
• мікрохвильова піч — 0,7–1,2 кВт/год;
• кавоварка — 1–1,2 кВт/год;
• холодильник — до 1 кВт/год.

Проте ці дані можна використовувати хіба що для розуміння, які прилади не слід вмикати у години пік. Адже вони зовсім не означають, що левову долю електрики у кожній квартирі витрачають саме електроплита та духовка. На практиці це все залежить від використання певної техніки у конкретному домогосподарстві. Хтось готує щодня на всю родину, а хтось тільки розігріває готову їжу у мікрохвильовці, або взагалі харчується виключно в офісі. Хтось використовує пилосос щодня, а хтось — раз на місяць. І навіть з холодильником, який, здавалось би, працює в усіх домах цілодобово, не все так однозначно.

Річ у тому, що насправді холодильник працює не постійно, а за своїм "графіком": наморозив — зупинився. І щоб знайти агрегат, який споживає 1 кВт/год (як за даними Харківобленерго), доведеться сильно постаратися. Адже в цьому випадку споживачу довелося б тільки за його роботу платити більш ніж 1900 грн на місяць (1кВт х 24 години х 30 днів х 2,64 грн). Насправді сучасна модель споживає 30–40 кВт на місяць, старі моделі — більше. А це вже зовсім інші цифри: 40 кВт х 2,64 грн = 105,6 грн. Тож, справжні витрати на споживання відрізняються від технологічних характеристик.

Економія електроенергії: якими є найвитратніші побутові прилади

Більш-менш зрозумілу картину дає розподіл споживання енергії у квартирі, який публікували вітчизняні ЗМІ з посиланням на дані німецької Федеральної асоціації управління енергетики та водними ресурсами (BDEW):

• 28% — телевізори, ігрові приставки та комп’ютери;
• 14% — прання та сушіння одягу;
• 13% — освітлення;
• 11% — холодильники та морозильники;
• 9% — приготування їжі;
• 8% — миття посуду.

На жаль, екстраполювати ці дані на українські квартири не вийде, адже побутові умови у країнах різні. В Україні дуже мало сімей користуються електросушарками, а витратити 13% на освітлення можна, хіба що зовсім не вимикаючи лампи. Напевно, для німців це рахували, включно з освітленням подвір’я біля будинку. Водночас українці частіше та більше готують вдома, тож на приготування їжі в нашій країні піде більша частка споживання.

І навіть топ сім найвитратніших побутових приладів у середньому за місяць не безумовний, а залежить від конкретних чинників:

• персональний комп’ютер (якщо він працює цілий день; ноутбук споживає менше енергії);
• холодильник (залежить від віку приладу);
• телевізор (у тому разі, якщо він постійно працює "фоном");
• пральна машина (якщо часто прати з максимальним підігрівом води);
• кондиціонер (якщо він працює майже цілодобово);
• обігрівачі (якщо не утеплювати квартиру та намагатися обігріти усі кімнати електроприладами);
• бойлер (якщо він працює постійно та стоїть на максимальній температурі).

Так чи інакше, споживачі говорять про те, що помітили найвище споживання під час роботи електроплити та електродуховки. "У нас був простий досвід, коли ми поїхали у відпустку на два тижні, і на цей час у квартирі лишився працювати один холодильник. Коли ми повернулись і почали щодня готувати (а ми готуємо часто: два рази на день, і один раз це точно духовка), то споживання суттєво підстрибнуло вгору. Якщо за два тижні відпустки "накрутило" на 80 гривень, то за два тижні нашого господарювання вдома сума витрат зросла до 380 грн", — розповіла киянка Руслана Матвієнко.

Найкращі способи економити на електроенергії — це намагатися використовувати мінімум приладів. А ще — встановити багатотарифний електролічильник, згідно з яким використання приборів після 23:00 коштуватиме вдвічі дешевше (1,32 грн/кВт-год). Допоможе економії і відмова від електрочайника та електродуховки (звісно, за умови підключення квартири до газопостачання).

Бойлер розбрату: чи варто вимикати прилад, коли ним ніхто не користується

Енергетики дають десятки загальних порад щодо того, як споживати електроенергію з мінімальним навантаженням на енергосистему. Серед них:

• обмежити у пікові ранкові та вечірні години використання найпотужніших електроприладів (електроплита, тепла підлога, пральна машина, праска, фен, електрочайник, бойлер, обігрівач, кондиціонер);
• не використовуйте одночасно більше одного потужного електроприладу;
• відключати електроприлади, якими не користуються, від мережі;
• обігрівачі та кондиціонери вмикати лише вночі, коли споживання електрики в країні відчутно зменшується;
• перенести прання на пізній час, за наявності використовувати функцію відкладеного прання;
• намагатися прати на найнижчій температурі, особливо якщо речі не сильно забруднені;
• використовувати у пральній та посудомийній машинах режим "еко";
• набирати в електрочайник воду на один раз;
• вимикати світло, коли виходите з кімнати;
• за можливості змінити техніку на сучасну, вона споживає менше електрики;
• замінити лампочки розжарювання на світлодіодні;
• вимикати бойлер, коли ним не користуються.

Більшість порад не викликають сумнівів, але водонагрівач, судячи з обговорення на форумах, став справжнім "бойлером розбрату". У той час, як одні наполягають, що вмикати бойлер потрібно тільки тоді, коли треба помити посуд або прийняти душ, інші кажуть, що його взагалі не потрібно вимикати, адже бойлер — це термос. Тобто він нагріває воду, а потім витрачає на підтримання температури мінімально.

Поставити крапки над "і" у цих суперечках Фокус запропонував експерту з енергоефективності Ігорю Черкашину.

"З погляду суспільного інтересу потрібно відключати бойлер у години ранкового та вечірнього піків навантаження на енергосистему. Якщо поставити таймер, він це буде робити за вас, — зауважив експерт. – З точки зору особистої вигоди треба мати багатотарифний електролічильник, який дасть змогу за ніч платити за тарифом з коефіцієнтом 0,5. І це стосується не тільки бойлера, а й інших приладів, якими можна користуватися вночі. Продовжуючи тему балансу особистого комфорту та суспільного інтересу, за можливості рекомендую вдень підігрівати бойлер десь з 12 до 15 години".

Тож, підсумував експерт, бойлер все ж таки вимикати потрібно. Звісно, за наявності свідомості та багатотарифного електролічильника.