Опалення за графіком: чи готуватися українцям до холоду в квартирах цієї зими
Столиця та деякі регіони України нещодавно почали підключати об’єкти житлового сектору до опалення, а посадовці усюди заявляють про повну готовність до опалювального сезону. Та експерти кажуть: представники влади видають бажане за дійсне. Фокус розбирався, чи готові міста країни безболісно увійти в новий опалювальний сезон та які труднощі можуть виникнути.
Температура повітря в Україні останніми тижнями знижується, і за прогнозами синоптиків, така тенденція продовжиться і надалі. Тож, "відтягувати" початок опалювального сезону було недоцільно, адже в цьому випадку мешканці почали б використовувати для обігріву електричні прилади, що призвело б до перевантаження систем електропостачання.
Чиновники запевнюють, що Україна до зими повністю готова, і єдине, що може справді призвести до блекаутів, – це російські удари по енергосистемі. Експерти пояснюють: на нас чекає друга "чорна зима", адже удари росіян неминучі і на них можна буде списати всі негаразди із постачанням світла, тепла і води.
Оптимізм влади: абсолютна готовність та три рівні захисту
Про абсолютну готовність української енергосистеми до зими днями розповів міністр енергетики Герман Галущенко. За його словами, ніяких відключень не планується, проте є одне "але" — удари російських терористів по енергосистемі, які неможливо прогнозувати.
Це "але" досить суттєве. З останніх новин: кілька діб поспіль ворог атакував Хмельниччину, є багато пошкоджень у місті Славута. І хоча згодом Славутський міський голова запевнив громаду, що тепло, воду й газ жителям обов’язково надаватимуть, зрозуміло, що це — лише початок опалювального сезону.
ВажливоЗа словами міністра енергетики, найкращий захист – це системи ППО. Від рівня захищеності системами протиповітряної оборони буде залежати стійкість об’єктів енергетики у багатьох випадках. Якщо порівняти технічний рівень ППО сьогодні і рік тому, то, зрозуміло, міста та енергетичні об’єкти більш захищені.
Зі свого боку голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький розповів, що Україна готує три рівні захисту енергетичних об’єктів: від уламків та вибухових хвиль, від прямого влучання "шахедів", а також комплексний захист від дронів та ракет.
Щоправда, народний депутат, голова комітету житлово-комунального господарства та енергетики Андрій Герус має менше оптимізму та радить співгромадянам готуватися до складних місяців. Голова комітету ВРУ не виключає, що ворог накопичує ракети та безпілотники, щоб у більшій кількості запускати їх протягом зими, зокрема, по об’єктах енергетичної інфраструктури.
Світло і тепло: чого чекати взимку на тлі проблем в енергетиці
Схоже, що ППО – це єдине, на що можуть сподіватися українці, адже країна вступає в зиму з доволі розбитою енергосистемою. Про це пише агенція Reuters, констатуючи: в українців не було достатньо ані грошей, ані часу, щоб завершити підготовку до зими. А це означає, що на мільйони громадян чекають довгі ночі без світла, тепла та води.
З висновками Reuters погоджується голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко. За його словами, всі заяви посадовців щодо готовності України до опалювального сезону абсолютно не відповідають дійсності.
Важливо"Як Україна може бути готова до опалювального сезону, якщо ще до війни нам було необхідно капітально відремонтувати тисячі кілометрів теплотрас, якщо обсяг капітальних ремонтів у ТКЕ становить 5-7% від щорічного у довоєнний період, якщо 85% житлового багатоквартирного фонду потребує капремонту, якщо ми навіть у серпні 2023-го 11 днів із 30 брали аварійну допомогу по електроенергії?" — задається питаннями експерт. До того ж, продовжує Попенко, одночасно з заявами про готовність, ми чуємо про виведення блоків ТЕС на аварійний і навіть плановий ремонт. Але як так сталося, що теплові блоки пішли в ремонт не влітку, а одночасно з початком опалювального сезону?
Обсяг капітальних ремонтів у ТКЕ становить 5-7% від щорічного у довоєнний період, а 85% житлового багатоквартирного фонду потребує капремонту
Енергетичний експерт Юрій Корольчук оцінює підготовку до опалювального сезону на середньому рівні. Формально органи місцевої влади звітують про проведені роботи – так було і минулого року, і до війни. І всі ці звіти добре лягають у загальну "довідку", що все йде за планом. Але є проблема в тому, каже експерт, що мережі знаходяться у зношеному стані, до того ж, вони потребуватимуть додаткових ресурсів у випадку пошкоджень та аварій.
Опалення взимку: який реальний стан теплових мереж в Україні
"Проблеми з підключенням до опалення на нас чекають величезні, — каже Олег Попенко. – Багато хто пам’ятає, що ще перед війною у деяких районах Києва опалення підключили наприкінці грудня. Аналогічна ситуація була, наприклад, у Світловодську, хоча там цим питанням особливо ніхто не опікувався. Ситуація з того часу значно погіршилася, тож складності з підключенням будуть у багатьох містах. Як показує досвід, не стане виключенням навіть столиця".
ВажливоГоловна проблема, продовжує Олег Попенко, це стан теплових мереж, які потребують негайного капітального ремонту. До війни в Україні було 18 100 км теплових мереж, з яких біля 15 тис. км потребували негайного капремонту. Тільки у Києві потрібно негайно відремонтувати близько 800 кілометрів теплотраси. А повний ремонт 1 км коштує до мільйона доларів. Це величезні кошти, яких просто немає.
Повний ремонт 1 км теплотраси коштує до мільйона доларів
"Минула зима була теплою, перепадів температури майже не було, і за цей рахунок можна було підтримувати нормальну температуру у квартирах. Але якщо цієї зими температурні перепади будуть, будуть і прориви старих труб. Вважаю, що, на жаль, цієї зими кількість аварійних випадків збільшиться", — зазначив Юрій Корольчук у коментарі Фокусу.
Минула зима була теплою, перепадів температури майже не було, і за цей рахунок можна було підтримувати нормальну температуру у квартирах. Цього року може так не пощастити
Фактично роботи, якщо порівнювати з довоєнним часом, майже не проводилися. Єдине, що робили, – це ремонтували проблемні ділянки, виявлені ще до війни, та частково дещо, що проявилося минулого опалювального сезону. За словами експерта, в Україні сьогодні немає жодного міста, у якому б замінили принаймні третину тепломереж. Наприклад, у Києві за всі роки незалежності замінили близько 15% всього кілометражу теплотраси: з 2000 київських кілометрів новими є близько 300 км. Все інше, у кращому випадку, відремонтоване.
"Сьогодні у теплокомуненерго великі борги, — підсумував експерт. — "Нафтогаз" називає цифри 100 млрд грн. Я вважаю, що навіть більше – біля 120 млрд. Витрати ТКЕ зростатимуть разом з подорожчанням пального, матеріалів та зростанням зарплат, і все це на тлі величезних неплатежів населення. Тому борг зросте ще більше, тож перспективи — сумні".
У Києві за всі роки незалежності замінили близько 15% всього кілометражу теплотраси: з 2000 київських кілометрів новими є близько 300 км
Важка зима, або великі міста – великі проблеми
За 20 місяців повномасштабної війни внаслідок атак ЗС РФ була зруйнована велика кількість генераційних потужностей, і все це треба відновлювати. За словами Олега Попенка, проведення опалювального сезону буде величезною проблемою по всій країні, але особливо — на Херсонщини та Харківщині у зв’язку з обстрілами, не уникнути труднощів й іншим містам у прифронтовій зоні. Тобто, найвищі ризики відключення взимку опалення у прифронтових регіонах та на територіях, що близько розташовані до кордонів з РФ та РБ, звідки можуть продовжуватись обстріли.
ВажливоАле йдеться не лише про них, адже і розташовані на суттєвій відстані від фронту великі міста теж можуть атакуватися ворогом, що потенційно загрожує аваріями і на електроенергетичних об'єктах, і на таких об'єктах, як водоканали та теплотраси. Раніше експерти казали Фокусу, що великі ризики відключень мають Одеса, Київ, Харків, оскільки через обстріли та, як наслідок, пошкодження ліній електропередач, у таких містах наявне високе навантаження через велику кількість споживачів призведе до відключень електроенергії. Проте системи опалення у багатьох будинках залежать від енергопостачання, а значить, разом зі світлом у квартирах зникне і тепло.
"Найбільші проблеми традиційно будуть у великих містах з розгалуженими системами – Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, — додає Юрій Корольчук. — У менших містах глобальна мережа теплопостачання поступово руйнувалася: хтось переходив на автономне опалювання, хтось ставив окремі новіші теплопункти, подекуди до процесів підключався бізнес. Тому зараз порушення в роботі мережі в маленьких містах матимуть набагато менші наслідки".