Зігритись без боргів. Скільки коштує опалення та чи реально економити на цих платежах

У холодну пору року витрати на оплату послуг ЖКГ в українських родинах суттєво збільшуються. Відбувається це внаслідок включення до рахунку послуги опалення. Платіжка на кругленьку суму викликає цілком закономірне бажання бодай трохи зменшити нарахування, хоча у випадку відсутності лічильника допомогти може хіба що субсидія. А от в інших випадках зменшити нарахування за тепло цілком реально.

Вартість опалення: чим більше гігакалорій, тим вища сума в платіжці

В новому опалювальному сезоні уряд наказав залишити теплопостачальникам тариф минулого року. Це відбулося завдяки постанові №896, якою Кабмін продовжує до середини квітня наступного року дію ПСО (спеціальних обов'язків) для виробників тепла.

Але тарифи на теплову енергію для населення встановлюють місцеві органи влади, і в кожному регіоні вартість Гкал відрізняється. Якщо, наприклад, в Києві за Гкал платять 1,65 тис. грн, то у Чернівцях — 1,2 тис. грн, а у Харкові — 1,75 тис. грн.

Тарифи на централізоване опалення у деяких містах:

• у Києві — в 1 654,41 грн за 1 Гкал;
• у Дніпрі — 1 741,32 грн за 1 Гкал;
• в Одесі — 1 813,94 грн за 1 Гкал;
• у Чернівцях — 1 204,62 грн за 1 Гкал;
• у Львові — 1 402,78 грн за 1 Гкал (КП "Львівтеплоенерго") і 1 420,32 грн ("Залізничтеплоенерго");
• Харкові — 1 748,47 грн за 1 Гкал;
• у Полтаві — 1 332,52 грн 1 Гкал;
• у Сумах — 1 540,26 грн за 1 Гкал;
• у Чернігові — 1 586,16 грн 1 Гкал; (ТОВ фірма "ТехНова") і 2 125,18 грн за 1 Гкал (ПАТ "Облтеплокомуненерго").

Якщо у квартирі є лічильник, а будинок побудований із достатньо теплих матеріалів, то в найхолодніші місяці (січень та лютий) споживання для квартири 65–75 квадратів становитиме приблизно 1,5–2 ГКал. Тобто за місяць потрібно буде сплатити, наприклад, за платіжку від "Київтеплоенерго" — 2,5–3,4 тис. грн. Проте мешканці квартир, які мають лічильники тепла, зазначають: окрім головної платіжки, є ще оплата МЗК — місця загального користування. Тобто окремо ще потрібно платити за тепло на кожному поверсі біля ліфтів та на сходах. У деяких ЖК Києва, наприклад, нарахування за МЗК для квартири тієї самої площі складають 0,12–0,25 Гкал, тобто виливаються у платіж в розмірі 200–415 гривень. Розрахунок за МЗК залежить від багатьох параметрів, починаючи від загальної опалювальної площі будинку, компанії, що обслуговує, та показників загальнобудинкового лічильника і завершуючи наявністю у мешканців боргів за опалення.

До розрахунку береться й площа квартири — чим вона більша, тим вищою буде сума за опалення МЗК. "У нас квартира 110 квадратів, то за МЗК нам ЖЕК виставляє рахунок майже 2,5 тис. грн, а за опалення квартири, якщо не прикручувати регулятори на батареях, може вийти і 4–5 тис. грн", — розповіла Фокусу Інга, мешканка квартири у новому ЖК в Києві.

Терморегулятори на батареї: від механічних до електронних

Якщо в квартирі є індивідуальний теплолічильник, то вже одним цим зроблено величезний крок у напрямку економії коштів. Мешканка Києва Марія Ковальчук розповіла, що кілька років тому платила за опалення трикімнатної квартири майже 50 грн, тоді як у мене за опалення квартири такого самого метражу платіжка була в 15 разів більша. Все виявилося дуже просто: її батареї майже завжди були закручені на нуль — мовляв, їй і так тепло. Річ у тому, що вона була щасливою володаркою квартири, де сусіди були зверху, знизу, праворуч та ліворуч. Фактично, завдяки ним у квартирі пані Марії була стабільна температура 16 градусів.

Розраховувати на сусідів у такому питанні, як опалення, звісно, не зовсім чесно, та й не у всіх є така можливість: у когось квартира кутова, тобто холодніша, а у когось — маленькі діти, і їм була б бажана температура комфортніша, ніж 15–16 градусів, до яких помешкання нагріли сусіди. А коли грієш квартиру коштом власного гаманця, питання необхідності економії стоїть дуже гостро.

Одним із основних способів економії експерти називають регулятори на батареї. Терморегулятор — це пристрій, який підтримує задану температуру, нагріваючи різні приміщення відповідно до побажань мешканців. Експерти стверджують, що правильне використання терморегулятора знижує витрати тепла на 25–40%.

Вартість приладу дуже різна — від 350 грн за простий механічний до 1200 грн та вище за електронний. Електронна термоголовка для радіатора дає змогу керувати температурою в приміщенні в автоматичному режимі. Встановити комфортну температуру можна, використовуючи заводські налаштування приладу або самостійно програмуючи режими. Купувати їх потрібно кілька — на кожну батарею встановлюється один терморегулятор. Важливо, що завдяки таким пристроям мешканці можуть, коли на роботі, встановлювати опалення на мінімум, а тоді після повернення додому збільшувати нагрів. Інколи ж, якщо мешканці, наприклад, їдуть взагалі на деякий період з квартири, можливо лишити на мінімумі одну батарею, а інші викрутити "в нуль".

"Минулої зими я вже жила за містом постійно у приватному будинку, а донька перебувала за кордоном. Тож, сенсу тримати повноцінне опалення в пустій квартирі не було. Я лишила батарею в одній кімнаті, викрутивши її десь на 25%. Так квартира потроху отримувала тепло, а сума в платіжці за місяць не перевищувала 450 гривень", — розповіла Фокусу киянка Валерія Іванчук.

Кондиціонер: вигідно, поки не настали морози

Чимало споживачів залучають для економії на платежах за опалення кондиціонер. Купити якісний кондиціонер, здатний давати тепло в кімнаті 25 квадратів за температури за вікном до -15 градусів, можна в інтернет-магазині за 12–20 тис. грн.

"Ми використовуємо у квартирі комбінований обігрів: включаємо кондиціонер вдень на дві–три години для прогрівання кімнати, а центральне опалення вночі ставимо на мінімум, а то й взагалі на нуль, залежно від температури за вікном — якщо на вулиці плюс три–чотири градуси, то за умови гарно прогрітої квартири ввечері на ніч батареї можна вимикати спокійно", — каже киянка Наталія.

На перший погляд, ефективність інверторного кондиціонера приголомшує — виробники повідомляють про ККД своїх пристроїв до 350–400%. Тобто, витративши на перекачування теплоносія лише 0,7–1 кВт*год електроенергії, можна отримати 3,5–4 кВт*год теплової енергії. Отже, обігрівати кімнату кондиціонером виявляється вигідно.

Однак на практиці існує маленьке "але": що нижча температура на вулиці, то більше теплоносія потрібно прокачати через контур, щоб відібрати ту саму кількість тепла та обігріти приміщення. Як це позначається на платежах за електроенергію? За умови температури +5 градусів за вікном, кондиціонер споживає 0,6–0,8 Квт-год, але якщо температура падає до -5 градусів, споживання електроенергії кондиціонером зросте до 1,5–1,7 Квт-годин.

Підрахуємо витрати на опалення кондиціонером квартири 50 квадратних метрів, коли два кондиціонери працюють щоденно по три години, а за вікном "мінус". Споживання двох кондиціонерів на місяць виллється у 270 Квт-год, або 712,8 грн (за умови дійсного зараз тарифу для населення 2,64 грн за Квт-год). Проте якщо опалювати кондиціонерами по 6 годин на добу, то витрати зростають до понад 1,4 тис. грн. А це вже майже співставно із витратами на централізоване опалення. Проте все ж вигідніше, ніж опалення електричними обігрівачами.

"З точки зору фізики використовувати тепловий насос "повітря–повітря" за певних погодних умов дійсно вигідніше, ніж пряме електроопалення, — зауважив у коментарі Фокусу експерт з енергоефективності Ігор Черкашин. — Щодо центрального опалення, то тут однозначної відповіді не буде — потрібні конкретні дані щодо генерації та тарифам конкретного ЦО. Проте це питання набагато складніше, ніж матеріальний зиск. Бо не можна керуватися виключно особистими інтересами, коли живеш у багатоквартирному будинку з центральним опаленням".

Заміський будинок: найкраще — комбіноване опалення

У приватному будинку кондиціонер також допоможе заощадити, але, кажуть спеціалісти, він ніяк не може бути основним приладом опалення, а лише допоміжним. Особливо, якщо зима холодна, а площа будинку — понад 120 квадратних метрів. Отримати рівномірно розподілене тепло можливо лише за умови опалення за допомогою котла — газового або твердопаливного.

"По-перше, кондиціонери, які працюють за мінус 20–25 градусів, дорогі. По-друге, за нинішніх умов електрика цілком може зникнути і будинок охолоне, — каже Сергій, який живе у приватному будинку у передмісті Києва. — Тому, на мою думку, найкращим варіантом буде комбіноване опалення. Наприклад, пічка на дровах з котлом, водяним контуром та з вбудованим електричним нагрівачем плюс кондиціонер. За теплої погоди та наявності електрики нехай працює кондиціонер, під час сильних морозів — електронагрівач, а якщо зникне електрика, будемо топити пічку дровами". Проте, печей у більшості будинків зараз вже немає, а тому мешканці приватного сектору використовують твердопаливні котли.

Прихильником комбінованого опалення є і співрозмовник Фокусу Андрій. "З вересня по березень минулого року я на опалення 140-метрового будинку використав приблизно 2 куби дров (куб дуба та куб вільхи) та майже 3000 кВт*год електроенергії. Дровами топив, коли блекаути були, плюс іноді камін для естетики. Зима була теплою, але перший мороз вдарив на самому початку вересня, тож реально пів року топити довелося".

Нагадаємо, що котли можуть бути одноконтурними (забезпечують лише опалення приміщення) та двоконтурними (опалення плюс гаряча вода), а також використовують різні типи енергоносіїв — електрику, газ та тверде паливо. З електрикою можуть виникнути проблеми, газ можна використовувати лише на газифікованих територіях, а твердопаливний котел є фактично універсальним обігрівачем.

Придбати газовий або твердопаливний котел в інтернет-магазині можна за 20–45 тис. гривень. Звісно, усі новітні моделі потребують підключення до електромережі. Це означає, що за умови блекауту працювати котел не зможе. Саме тому власники приватних помешкань мають у розпорядженні газовий чи бензиновий генератор — це дає змогу під час відключень забезпечувати роботу насамперед головного пристрою опалення.