Економіка РФ зростає попри санкції. Що дозволяє Путіну отримувати мільярди на війну
Попри санкції, російська економіка за підсумками 2023 року покаже ріст. Хоча наповнення державної скарбниці нафтодоларами дійсно ускладнилося, країні-агресору вдалося уникнути урізання критичних видатків. Проте чинники, які допомогли триматися РФ на плаву, у 2024-му, швидше за все, не діятимуть.
Незважаючи на тривалий санкційний тиск, запроваджений цивілізованими країнами щодо РФ за воєнну агресію проти України, російська економіка не зазнала краху. Ба більше — Світовий банк підвищив прогноз зростання ВВП Росії в 2023 році до 2,6% з 1,6%, що очікувалося в жовтні. Все ж у 2023-му РФ відчула дію санкцій, націлених позбавити її головного джерела доходів — вуглеводнів. Так, її нафтогазові доходи в січні-листопаді минулого року становили 8,2 трлн руб., що на 22,8% нижче, ніж за аналогічний період 2022 року. Та попри зниження доходів від нафти й газу, приток фінансів до державної скарбниці країни-агресора у 2023-му зростав: доходи федерального бюджету за 11 місяців року склали 25,96 трлн руб., що на 4,8% вище, ніж за перші 11 місяців попереднього року. Фокус вирішив з’ясувати, завдяки чому тримається російська економіка та як фінансуватиме роздутий воєнний бюджет у 2024-му.
Шпарини та сірий флот танкерів: як РФ вдається знизити санкційний тиск на свою нафту
З 5 грудня 2022-го почало діяти ембарго на постачання російської нафти до країн Європейського союзу, а також цінова стеля, в межах якої країни G7, ЄС та Австралія зобов'язалися купувати російську нафту не дорожче за $60 за барель. "Тиск на економіку агресора, зокрема на бюджет, мав стати критичним. І балансувати економіку, утримуючи інфляцію, "приємний" курс рубля та соціальні видатки одночасно, було б вкрай складно", — коментує Фокусу мотиви нововведень Юлія Павицька, керівниця санкційного напряму KSE Institute.
Проблем Росії на початку 2023-го таки додалося. Як пишуть росЗМІ з посиланням на Міністерство фінансів РФ, нафтогазові доходи бюджету Росії за січень-червень скоротилися на 47% до 3,38 трлн рублів. Дефіцит бюджету досяг 2,59 трлн рублів, перевищивши плановий рівень на 4,5%. Однак тоді владі вдалося уникнути скорочення видатків. "Допомогло надлишкове залучення коштів на покриття дефіциту у 4 кварталі 2022 року. Тоді вони залучили приблизно $47 млрд внутрішнього боргу, а також близько $39 млрд з Фонду національного добробуту. Ще майже $20 млрд забрали в Газпрому у вигляді дивідендів, які змусили сплатити у вигляді спеціального податку. Це більше, ніж було необхідно для покриття дефіциту", — пояснила Юлія Павицька.
Проте з вересня 2023 року нафтогазові доходи РФ почали відновлюватися. "Росія накопичила достатній тіньовий флот, який функціонує за межами цінових стель, а також [це сталося] через великий масштаб обходу санкцій, — розповіли в KSE. — Разом зі слабким дотриманням санкцій, відновленню доходів сприяло зростання світових цін через скорочення видобутку країнами OPEC".
Опитані Фокусом експерти констатують: вплив санкцій є, проте він не такий великий, як хотілося б. "Причина – загартованість російських підприємців у питаннях обходу будь-яких обмежень проти бізнесу. Дуже велика кількість шпарин, які широко використовують для обходу цих санкцій. Про ці шпаринки стає відомо, їх закривають. Але їх кількість настільки велика, що всі закрити поки не вдається", — пояснив Фокусу директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Вдарити по нафтогазовому сектору РФ минулого року не вдалося через активне використання росіянами шпарин для обходу санкцій
Крім того, Росія намагається розвивати економічні відносини з країнами, які не приєдналися до санкційного режиму, такими як Китай та Індія, каже Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Утім, повністю нівелювати обмеження Заходу, заручившись підтримкою "дружніх" країн, не вдається. "Частина нафтогазових доходів, які Росія отримала від Індії, — в рупіях, — розповідає Фокусу Бураковський. — Ті гроші вони ніяк не можуть використати, вже майже півроку триває дискусія з Індією, що робити з цими грошима. Фактично вони є, але реально їх немає".
Це призводить до зменшення притоку валюти та проблем з нацвалютою РФ.
Валютні обмеження з усіх боків: що відбувалося з російським рублем
Минулого року російський рубль девальвував приблизно на 21% — з 72 до 91 рублів за долар, розповідає Фокусу експерт ринку інвестицій Іван Угляниця. За його словами, основними чинниками, які тиснули на російську валюту, були:
- продовження і посилення санкцій;
- збільшення Росією витрат на війну;
- посилення технологічної деградації через санкції і заборону імпорту важливих західних товарів, технологій, комплектуючих.
"Торгові санкції, попри те, що не зупиняють продаж нафти і газу та продуктів з них Росією, суттєво ускладнюють цей процес, зменшують фінальну ціну, притік валюти. Значні кошти заморожуються в неконвертованих валютах, або взагалі у вигляді заборгованості", — каже співрозмовник Фокусу.
Аби втримати рубль від піке, Центробанк РФ був змушений підняти свою облікову ставку одразу на 3,5 відсоткові пункти з 8,5% до 12%, а також запровадити обов’язковий продаж валюти, зауважив експерт. Крім того, Мінфін Росії змінив бюджетні правила щодо викупу валюти, видачі валютних депозитів, залишків на валютних рахунках фізичних осіб. "До кінця року Центробанк ще підняв ставку до 16%, що разом із іншими інструментами, а також глобальним послабленням долара з жовтня минулого року дозволило рублю укріпитися зі 100+ за доллар до 91-92 на кінець року", — зауважив Угляниця.
Крім того, великі банки пропонують депозити переважно в рублях, подекуди в юанях, дірхамах. "Альфа-Банк, зокрема, нещодавно запровадив комісії за залишки на рахунках у доларах та євро, тобто фактично негативну ставку — для того, щоб мотивувати вкладників конвертуватись в інші валюти", — розповів Угляниця й додав, що такі заходи також допомагають РФ утримувати курс від різкого послаблення.
Не нафтою єдиною: завдяки чому економіка РФ трималася у 2023
Масштабного урізання критичних для населення видатків Росії у 2023-му вдалось уникнути, кажуть у KSE. Окрім високих світових цін на нафту та похідні енергоносії, а також завдяки успішному обходу санкцій, російська економіка минулого року трималася завдяки закордонним активам та емісії національної валюти.
"По-перше наявність у державних установ та компаній неофіційних фондів, грошей, які активно виводились з РФ протягом останніх 20 років, і які офіційно росіянам не належать. Ці кошти допомогли їм ухилитись від санкцій, — пояснює Фокусу Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ. — По-друге, бюджетна підтримка зокрема за рахунок емісійних джерел призвела до збільшення інфляції, але надала економіці та військово-промисловому комплексу імпульсу".
У минулому році бюджетна підтримка, зокрема, за рахунок емісії валюти, призвела до збільшення інфляції та підживила економіку РФ
Крім того, допомогло збільшення оподаткування імпорту. "Не нафтогазові доходи за підсумками 11 місяців 2023 року зросли на 26% порівняно з минулим роком, — зазначає Павицька. — Основний драйвер — зростання на 54% податків, пов'язаних з імпортом, через відновлення імпорту та зростання логістичних витрат".
Завдяки живленню економіки військовими видатками надходження податків від внутрішнього виробництва зросли на 8%. "На фоні падіння експортних надходжень, пришвидшення інфляції та стійкий тренд девальвації рубля з початку осені 2022 року стали значним драйвером для покращення фіскальної ситуації для Путінського режиму", — пояснили виданню в KSE Institute.
Девальвація рубля, зростання цін: до чого готуватися росіянам у 2024
Збільшення видатків на оборону і силовий блок у бюджеті РФ на цей рік насправді не підкріплений реальними цифрами. "Зростання військових видатків на 2024 рік закладене не шляхом помітного урізання інших статей, а просто через збільшення витрат. Це проблема, бо Путінський режим відчув, що можна спокійно дозволити собі підняти військові видатки до $100 млрд. Варто не забувати, що це теж частина пропаганди", — каже керівниця санкційного напряму KSE Institute Юлія Павицька.
Вочевидь, усвідомлюючи нереалістичність виконання такого кошторису, уряд країни-агресора міркує над додатковими джерелами доходу. "Міністерство фінансів Росії шукає шляхи збільшення дохідної частини бюджету за рахунок інших секторів, окрім нафтогазового. Були певні натяки на те, що буде збільшено оподаткування фінансового сектору в Росії", — зазначив Фокусу Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.
З іншого боку, перетікання фінансів у військовий сектор поглиблюватиме вже розпочаті кризові явища в інших галузях Росії. "Військові витрати певною мірою стимулюють національну економіку, але з іншого боку підривають можливості для середньо- і довгострокового розвитку, — міркує Ігор Бураковський. — Росія не отримує технології для глибокого видобутку нафти, газу, не може обслуговувати літаки іноземного виробництва, випускати свої — без іноземних комплектуючих. Крім того, західні автокомпанії пішли з ринку РФ, відтак зросла питома вага китайського автопрому, не дуже якісного, який продається за ціною середнього класу. Я вже не кажу вже про те, що росіяни відчувають дефіцит окремих ліків".
2024 рік для економіки РФ буде гіршим, ніж попередній, переконаний Віталій Шапран. "Відповідні служби вже працюють у напрямку розшуку неофіційних фондів росіян, вони підпадуть під санкції та конфіскацію. А бюджетна підтримка не може вічно давати позитивний ефект і має бути згорнута у 2024 році або охолоджена більш жорсткою політикою Центрального банку", — поділився він думками з Фокусом.
Але охолодження економіки Китаю, яке прогнозується на 2024 рік, не допоможе росіянам. "Зниження активності в економіці східного сусіда призведе до зменшення російського експорту до КНР, а інших покупців в таких обсягах на їх нафту, газ, вугілля та дрова в РФ через санкції немає", — додав Шапран.
Обсяги російського експорту до Китаю у 2024-му знизяться через очікуване падіння економічної активності КНР
А на рубль тим часом чекає девальвація. "Цьому сприятиме подальше погіршення соціально-економічного клімату всередині РФ, також можливий вплив інших геополітичних факторів, окрім війни проти України. Продаж вуглеводнів матиме більше проблем, зокрема з боку глобальних цін у випадку розширення рецесії", — переконаний Іван Угляниця.
Хоча Центробанк Росії очікує, что річна інфляція повернеться до 4% в 2024-му (замість 7,5% на кінець 2023-го), якість життя звичайних росіян у 2024-му продовжить погіршуватися. "Ми бачимо ажіотаж щодо росту цін на яйця в РФ, що місцями зникає курятина з прилавків, риба, періодично виникають проблеми з паливом. Зниження якості життя, як і послаблення курсу, думаю, продовжуватиме набирати обертів", — прогнозує Іван Угляниця.
Опитані Фокусом експерти переконані: у 2024-му Україні спільно із західними партнерами важливо посилювати санкційний тиск на енергетичні доходи Росії та закривати лазівки, які допомагають агресору обходити обмеження.