Демографічна криза поглиблюється. Чи може Україна вижити без повернення біженців

Демографічна криза була актуальним питанням для України і до повномасштабного вторгнення. Але через війну країна втрачає мільйони людей, і, зазначають експерти, це не просто негативні показники, а трагедія та справжня демографічна катастрофа. Фахівці не заперечують, що населення країни може скоротитися на третину. Через те, що менше стає саме працездатних, виникає питання: а хто ж буде відновлювати країну? Фокус разом з експертами розбирався, чи можна зупинити демографічну катастрофу.

Демографічна криза: немає людей — немає грошей

Війна, падіння економіки та зростання безробіття не стимулюють тих, хто залишився в Україні, народжувати дітей. За даними Міністерства юстиції, у 2023-му в Україні народилося майже на третину дітей менше, ніж у 2021-му.

Проте експерти кажуть: демографічна криза — це, насамперед не криза народжуваності, а криза поповнення трудових ресурсів. Адже саме за рахунок трудових ресурсів живе держава, а їх зменшення призводить до складнощів з наповнюваністю держбюджету.

"Коли ми обговорюємо демографічну кризу, маємо на увазі частку працездатного населення, рівень його завантаження, розмір податків, кількість пенсіонерів та їх співвідношення до працюючих. Все це один великий демографічний блок", — вважає директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За словами аналітика Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексія Куща, до повномасштабної війни кожен мільйон емігрантів з України коштував українському бюджету мінус 5 млрд грн ВВП, тобто понад 185 млн доларів (за курсом на кінець 2021 року). Зараз структура економіки змінилася, та якщо рахувати у доларовому еквіваленті, то виходить, що більш ніж 6 млн мігрантів виливаються у потенційні втрати економіки України щонайменше на рівні 1,1 млрд доларів ВВП щороку.

На думку Елли Лібанової, директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, наразі в Україні можуть перебувати 34–35 мільйонів людей. Але, каже демографиня, це дуже приблизні цифри — плюс-мінус мільйон.

"Ключовим чинником впливу на демографічну ситуацію, безумовно, є міграція, — зазначила Елла Лібанова у коментарі Фокусу. — Станом на грудень 2023 року у Європі знаходилось 4,3 млн українців зі статусом тимчасового захисту плюс 2,5-3 млн трудових мігрантів. Але ж ЄС — це не все. Ще є Велика Британія, США, Канада та інші країни — це ще плюс мільйон. Щодо РФ, то там картина вкрай незрозуміла, але мільйон, я думаю, там є. От і рахуйте — близько 9 млн українців сьогодні знаходяться за межами країни. Яке зменшення народжуваності може порівнятися з цими цифрами?".

Причини міграції: як впливає на кількість населення небезпека і бідність

Робочий потенціал країни продовжує танути на очах, адже міграція не зупиняється.

"Міграція — це, дійсно, один з ключових чинників, який впливає на демографічну ситуацію, — погоджується директорка рекрутації Міграційної платформи EWL Мар’яна Семенюк. — Війна та небезпека в Україні або стримують народжуваність, або змушують жінок з дітьми виїжджати за кордон. Страх перед майбутнім, викликаний війною, ускладнює прийняття сім’ями рішення про народження дітей. А вимушена міграція тільки посилила процеси, які були в Україні і до повномасштабної війни — зниження народжуваності".

Але, додає експертка, також міграція пов'язана з економічною ситуацією в країні, яка і до повномасштабного вторгнення, і зараз спонукає трудових мігрантів з України працювати за кордоном через вищі доходи та кращі умови життя.

На думку Мар’яни Семенюк, про величезний вплив міграції на демографію свідчить те, як країни, що прихистили найбільше українців, намагаються їх втримати. Насамперед йдеться про Німеччину та Польщу.

"Завдяки українським біженцям цим країнам вдалося покращити демографічну ситуацію. Майже 90% українських біженців за кордоном – це жінки з дітьми, більшість — працездатного віку та з вищою освітою. Для старіючої Європи – це величезний людський капітал і потенціал", — зазначила експертка у коментарі Фокусу.

Тенденція збереглася: виїжджають за кордон більше, ніж повертаються

За словами Семенюк, зараз міграційні процеси залежать від ситуації на фронті (для шукачів прихистку з України за кордоном) та сезонності (для трудових мігрантів). Якихось різких коливань і сплесків міграції немає. Але, каже експертка, все ж таки більше українців виїжджають за кордон, аніж повертаються.

"Цьогоріч ситуація залежатиме від подій на фронті та європейської політики щодо українських біженців, — зазначила у розмові з Фокусом директорка рекрутації EWL. — Переважна більшість жінок, які з дітьми виїхали за кордон, найімовірніше, залишатимуться й надалі у країнах прихистку, бо для них безпека є основним фактором повернення додому. Наразі вони не відчувають, що умови в Україні є достатньо безпечними для цього. Триватиме міграція українців між країнами Європи. Ми вже це спостерігали минулого року, коли українці почали масово виїжджати з Польщі до Німеччини. Тепер вони обирають в країні не тільки безпеку, а й економічні можливості, які вона надає: працевлаштування, можливість роботи за фахом, вищі зарплати, соціальні виплати, а також краща освіта для дітей".

Водночас, додала експертка, якщо говорити про трудову міграцію (виїзд за кордон, щоби заробити), вона стабільна. Українці, які хочуть за кордоном заробити на простій фізичній роботі без знання мови, активніше їздитимуть до Німеччини. Її ринок стає більш відкритим для такої категорії трудових мігрантів.

"Біженці, які можуть працевлаштуватися на роботу, що не вимагає знань мови та навичок, більше схильні до того, щоб довше залишитися в країні прихистку, бо там вони можуть заробити більше, ніж в Україні", — наголосила експертка.

Плани на майбутнє: заохочувати до повернення біженців та кликати іноземців

Через війну Україна втрачає не лише працездатних, але і дітей — майбутніх робітників та платників податків. Не дивно, що посадовці та експерти періодично висловлюють найрізноманітніші ідеї щодо того, як повернути українців додому, — від створення нових робочих місць в Україні до припинення виплат біженцям у Європі.

Ключовою ідеєю для вирішення проблеми скорочення населення та поповнення трудових ресурсів в країні Елла Лібанова вважає підтримку постійного зв'язку з біженцями — це, за її словами, надзвичайно важливо. Після війни головними чинниками стануть зростання якості життя та можливості самореалізації для різних верств населення.

На думку Олексія Куща, робочі ідеї щодо повернення українців з-за кордону комплексні.

"Умови для повернення українських мігрантів додому можна розділити на "рамкові", тобто, для всіх груп мігрантів, та фокусні. До рамкових належать безпека (завершення активної фази війни), новий суспільний договір (якщо люди розумітимуть, що у разі загострення воєнного конфлікту їх знову обмежуватимуть у правах та свободах, ніхто в таку країну не повертатиметься), а також довгострокові перспективи (позитивний сценарій розвитку країни)", — зазначив аналітик у коментарі Фокусу.

Щодо фокус-груп, то вони різні і потребують різних підходів.

• Перша фокус-група — це патерналісти, тобто люди, які живуть за рахунок соцвиплат та допомоги. Це насамперед жінки з маленькими дітьми, які не можуть за якихось причин соціалізуватися в Європі та дивляться на розмір допомоги та виплат. Для патерналістів дуже важлива соціальна політика держави.
• Друга фокус-група — це професіонали. Вони орієнтуються на рівень чистих наявних доходів. Зрозуміло, що в Україні доходи та витрати нижче, в Європі вони вищі, але професіоналів цікавить саме сума, що залишається після покриття щомісячних витрат. Високооплачуваних професіоналів цікавить не тільки рівень заробітної плати, але й довгострокові перспективи — іпотека, накопичувальні пенсійні програми, медицина, освіта для дітей, якість життя загалом.
• Третя фокус-група — це підприємці. Вони все порівнюють: умови ведення бізнесу, відсоткові ставки за кредитами, взаємодії з податковою тощо. Тобто, щоб стимулювати підприємців повернутися, потрібно створити умови для бізнесу комфортніші, ніж у ЄС.

Мар’яна Семенюк також зазначає необхідність заохочення біженців до повернення.

"Наразі неможливо достеменно спрогнозувати, скільки біженців повернеться, — каже експертка. — Це залежатиме від багатьох факторів, включаючи тривалість війни та ситуацію в країні після її закінчення. Як свідчать дослідження, які ми проводили серед українських біженців у Польщі та Німеччині, для них головними факторами є безпека та вступ України до НАТО та ЄС. А також — гарантовані робочі місця, конкурента зарплата, розвинена економіка, можливість повернутися в житло для тих, хто його втратив, можливість отримання освіти для дітей".

До того ж, продовжує експертка, тільки своїми трудовими ресурсами Україна навряд чи впорається з відбудовою.

"Варто відкривати ринок для іноземних працівників і вже зараз працювати над спрощеннями доступу до ринку праці іноземців та їхнім толерантним сприйняттям, — зазначила у розмові з Фокусом експертка EWL. — Ми зараз спостерігаємо, як Польща реформує свій підхід і працює над створенням міграційної політики, зіткнувшись із проблемою дефіциту трудових ресурсів. Польські роботодавці сигналізують урядовцям, що потрібно залучати працівників з Азії та Латинської Америки, інакше польській економіці буде складно рости. Вже зараз у Польщі втричі більше працівників з Колумбії, ніж це було у 2022 році. У залученні іноземних працівників польський бізнес і урядовці бачать потенціал для зростання своєї економіки і надалі".