Ринок праці в Україні: втрата роботи хвилює українців значно менше, ніж мобілізація

Як свідчать дані січневої хвилі всеукраїнського національно репрезентативного Омнібусу Info Sapiens, проведеного 11–19 січня 2024 року, втрату роботи серед найважливіших подій за період повномасштабної війни назвали лише 0,7% респодентів. Чи означає це, що ринок праці відновився, або ж люди частіше переживають питанням війни, мобілізації, втрати близьких більше, ніж думають про свої фінансові проблеми?

Взагалі, позитивні контексти воєнного часу (одруження, народження дитини, початок навчання тощо) в процесі дослідження назвав лише кожен п'ятий, у той час як негативні — майже половина опитаних. Цілком очікувано, що втрата роботи опинилася далеко не на першому місці.

Негативні події розподілилися так:

• втрата близької людини — 12,7%;
• важке переживання війни — 9,8%;
• мобілізація близької людини — 5,4%;
• російський терор — 3,6%;
• переїзд в межах України — 2,9%;
• зруйнування дому — 2,1%;
• окупація населеного пункту — 1,7%;
• розчарування у владі — 1,6%;
• втрата фізичного здоров'я — 1,6%;
• втрата фізичного здоров'я близьких — 1,5%;
• переїзд членів родини за кордон — 1,5%;
• розлучення — 0,8%;
• втрата роботи — 0,7%;
• втрата психічного здоров'я — 0,5%;
• втрата доходу — 0,4%;
• власна мобілізація — 0,3%;
• конфлікти з близькою людиною — 0,3%.

Автори дослідження вказують на те, що 30% респондентів зазначили, як найважливіші, події, які безпосередньо пов'язані з війною. Це відображає глибокий вплив воєнних дій на життя людей, такі як обстріли, бомбардування, евакуація тощо. 20% респондентів відзначили втрати, які включають втрату близьких, здоров'я, майна, роботи, доходу, але частка тих, хто переживає стосовно втрати роботи, дуже низька — менше відсотка. Чи означають такі результати, що український ринок праці відновився, тож втрата роботи сьогодні не проблема?

За даними Work.ua, від початку повномасштабного вторгнення за кількістю вакансій ринок праці відновився на 93%. У січні 2024-го на ринку праці побільшало шукачів, а також збереглася тенденція на зростання заробітної плати. Тепер середній показник в Україні складає 19 500 грн. Проте разом із винагородою зростають і вимоги до шукачів — роботодавці дедалі частіше згадують у вакансіях необхідність володіння англійською. "Якщо порівняти січневі показники із показниками грудня, кількість резюме зросла на 24%, — дійшли до висновку аналітики порталу. — Очевидно, ідею "новий рік — нова робота" шукачі сприйняли серйозно".

Проте, звісно, дані дослідження навряд чи кажуть про те, що ситуація на ринку праці сьогодні краще нікуди. Директорка консалтингової компанії Talent Match, HR-експертка Наталія Слинько звертає увагу, що опитування Омнібусу проводилось у січні 2024 року, тож можна сказати, що найбільші переживання людей пов'язані зі втратою близьких на фронті та в тилу, з різними сімейними питаннями. "Щодо роботи, то за два роки повномасштабної війни чимало людей її вже змінили по декілька разів. Звісно, хтось весь цей час тримається на старій роботі, хтось не може знайти роботу, але для абсолютної більшості це точно не найважливіші проблеми сьогодення", — зазначила експертка у коментарі Фокусу.

За її словами, безробіття в країні є, але ситуація з пошуком роботи не безнадійна, адже пропозицій чимало. Розрив між попитом та пропозицією зберігається, проте великих переживань через втрату роботи немає, бо є більш суттєві проблеми.

"Можна сказати, що ринок праці майже відновився, адже він потроху зростає з жовтня 2022 року, — підсумувала експертка. — Динаміку рівня працевлаштованості поки що важко передбачити, вона насамперед залежатиме від того, як багато компаній витримають пресинг, пов'язаний зі зростанням податкового навантаження. Але можна прогнозувати, що на український ринок праці очікує посилення конкуренції роботодавців та зменшення кількості активних кандидатів, що призведе до більш активної розробки компаніями програм утримання персоналу".

Нагадаємо, в Україні запровадять електронний кабінет для військовозобов'язаних, призовників та військовослужбовців.

Раніше Фокус писав, що понад половина (53%) українців зазначають зменшення власних доходів, з них 30% додають, що доходи зменшилися суттєво.