"Великий порт Санкт-Петербург" зупинив перевалку селітри через атаки українських дронів (карта)

Російський морський порт під назвою "Великий порт Санкт-Петербург", побоюючись атак українських ударних безпілотників, припинив перевалювати селітру, що означає для пітерського порту втрату вагомих 3 мільйонів тонн вантажів на рік. Про це пише російське медіа "Коммерсантъ".

За інформацією "Коммерсантъ", влада Петербургу в майбутньому планує винести перевалку селітри загалом за межі міста, ймовірно в Усть-Лугу, яка, проте, не готова приймати селітру, оскільки порту необхідна модернізація інфраструктури.

Як стало відомо медіа, "Великий порт Санкт-Петербург" у лютому припинив перевалку селітри, а це для порту, який і так перебуває в скрутному становищі через санкції і втрату торгових операцій з Європою, досить суттєвий удар. За результатами 2022 року цей російський морський порт виявився найбільш постраждалим від міжнародних санкцій — його вантажообіг знизився на 37,5%. За підсумками 2023 року вантажообіг зріс на 28%, але все ще відстає від показника 2021 року на 20%.

Чому припинили торговельні операції із селітрою

За інформацією інсайдерів, операції припинені через заборону влади після атаки українських БПЛА на Петербурзький нафтовий термінал у січні 2024 року. Відтоді губернатор Петербурга Олександр Бєглов побоюється можливої ​​атаки з руйнівними для міста наслідками, оскільки аміачна селітра потенційно вибухонебезпечна.

Крім того, російська залізниця (РЖД) до кінця лютого впровадило обмеження на навантаження аміачної селітри та нітрату амонію з рухом до станцій Бронка, Автово, Новий Порт для всіх одержувачів вантажу. РЖД пояснювала це рішення "обставинами, що виникли через обмеження перевалки вантажу у "Великому порту Санкт-Петербург".

На березень заборону було подовжено, і виробники цих добрив, які відвантажували продукцію через цей порт, шукають альтернативних варіантів експорту. За оцінкою експертів хімічного ринку, ситуація ускладнюється тим, що в Росії не вистачає портових потужностей для перевалки добрив, багато з яких вже законтрактовані.

Найбільш очевидним варіантом є термінал в Усть-Лузі, але для перенаправлення туди обсягів селітри із Санкт-Петербурга його інфраструктуру потрібно модернізувати під нові вимоги до відвантаження в укріплених контейнерах.

"Тому хімзаводи зараз частково працюють на склад, але ситуація не критична, оскільки якраз зараз селітра має високий попит на внутрішньому ринку на тлі посівної кампанії", — розповіли джерела "Коммерсантъ".

Однак, на думку експертів хімічного ринку, встановлення та узгодження в Усть-Лузі та інших портах нового обладнання вимагатиме значного часу та інвестицій. Один із них попередив, що перенесення в Усть-Лугу не збільшить логістичні витрати, але якщо оберуть інший порт "ще далі", різниця може виявитися відчутною.

Нагадаємо, що детонація селітри стала причиною потужного вибуху у порту Бейрута у серпні 2020 року. Вона знаходилася у складських приміщеннях. Причиною стали зварювальні роботи, які проводились у цей час. Загинуло понад 150 людей, 5 тисяч постраждали.

До того ж Міністерство енергетики РФ визнало зупинку виробництва палива на кількох нафтопереробних заводів на тлі ударів дронів по НПЗ у різних областях.

Останні атаки українських безпілотників стали причиною зупинки роботи трьох нафтопереробних заводів у РФ. Таким чином, Росія втратила 12% її нафтопереробних потужностей. За даними ЗМІ, з початку 2024 року атаковано 13 російських НПЗ.

Як повідомлялося, удари по НПЗ у Росії призвели до росту цін на газ у Європі.