Купувати їжу тут і там: як відрізняються звички споживачів в Україні та країнах Європи
Українці переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів скорочується, натомість зростає популярність приготування їжі вдома. А одним з найголовніших критеріїв вибору продуктів є ціна: три чверті українців купують недорогі інгредієнти для приготування їжі, тоді як серед респондентів 58+ цей показник складає 92%.
Попри тотальну економію на їжі, витрати на продукти складають значну частку чека українців. За даними дослідження "Делойт", жителі України витрачають на харчі більш ніж третину бюджету, що понад удвічі перевищує середній світовий показник. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "Продукти, одяг, побутова хімія: як і чому економлять українці навесні 2024 року".
Для аналізу бюджетів споживачів у світі "Делойт" розглянув розподіл місячного бюджету українців та порівняв його з бюджетами споживачів у деяких інших країнах. Виявилося, що українці витрачають на товари та послуги першої необхідності понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. В Україні витрати на продукти та обов’язкові платежі складають дві третини бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній показник у світі. Для порівняння: у Польщі ці витрати складають 36%, а, наприклад, у США — 29%.
В Україні витрати на продукти та обов’язкові платежі складають дві третини бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній показник у світі
Також українці на відміну від європейців досить часто роблять продуктові запаси. Про те, що вони купують їжу, як стратегічний запас, розповіли майже половина опитаних (47%). І казати про те, що це прямий наслідок повномасштабної війни або пандемії, було б не зовсім правдиво, адже українці робили значні харчові запаси і раніше.
Порівнюючи поточні звички українців зі звичками споживачів у інших країнах, аналітики "Делойт" дійшли до висновку, що українці, на фоні як європейців, так і американців, суттєво відрізняються більш обдуманою поведінкою під час купівлі продуктів. Це викликано економічними проблемами, бо їжа в бюджеті українця займає мінімум удвічі більше місця, ніж у бюджетах інших країн. Це проявляється як у високому відсотку вибору менш дорогих варіантів їжі, так і в максимізації використання доступних продуктів.
Дані дослідження також вказують на кореляцію між нижчим ВВП і зниженою купівельною спроможністю, що стає причиною більш свідомих звичок у купівлі продуктів харчування.
Схожі результати отримали й аналітики компанії Gradus Research. За даними цього дослідження, що було проведене у березні 2024-го, більшість українців продовжують заздалегідь планувати свої покупки (73%), а не приймати спонтанні рішення. Аналітики компанії констатували ще більшу раціоналізацію споживання, а також зростання прихильності до українського виробника.
Також дослідження "Делойт" з'ясувало, що лише половина опитаних українців купують стільки їжі, скільки вони хочуть, а найбільше респондентів, які обрали цю відповідь – серед представників віком 18–27 років (72%). І ще один цікавий факт: українці, що виїхали за кордон і досі перебувають там, частіше купують продукти "за настроєм", а саме смаколики та інші продукти (52%), ніж українці, які не змінювали свого місця проживання після повномасштабного вторгнення (37%).
Нагадаємо, що думки українців щодо споживацької поведінки під час війни відрізняються: у той час, як шестеро з десяти вважають, що під час війни ми маємо себе суттєво обмежувати, більш ніж третина громадян впевнені, що навіть зараз потрібно намагатися жити повноцінним життям.
Раніше Фокус писав, як під час повномасштабної війни змінюються пріоритетні витрати українців.