Доходи зростають, витрати злітають: що насправді відбувається з гаманцями українців

Витрати українців постійно зростають у той час як доходи у кращому випадку тупцюють на місці. Проте самооцінки власного матеріального становища, отримані в ході опитувань, залишаються досить стриманими, а кількість громадян, що вважають свій рівень доходів недостатнім, збільшується досить повільно.

За даними НБУ: міграція активізувалася, зарплати зростають

Якщо зазвичай кількість вакансій на сайтах пошуку роботи в червні сезонно зростає, зокрема, завдяки старту жнив, то цього року вона практично не змінилася. А за опитуваннями бізнесу, послаблення економічної активності зумовило зменшення кількості працівників порівняно з травнем. Хоча за окремими професіями (охорона, будівництво, робітничі спеціальності) спостерігається стійке збільшення кількості вакансій. Про це йдеться у Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді НБУ.

"Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності, — зазначається у огляді регулятора. — Водночас міграція за кордон у травні-червні активізувалася: кількість мігрантів зросла до 6,6 млн осіб станом на 13 червня 2024 року, що могло бути пов’язано з дефіцитом електроенергії. Зростає й адаптація мігрантів за кордоном, зокрема їх зайнятість. Підприємства й надалі відчувають брак робочої сили, що тисне на зарплати в приватному секторі в бік збільшення. Разом із підвищенням соціальних виплат і низькою інфляцією це сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення", — зазначають експерти Нацбанку.

Джерело грошей: заощадження та борги

Незважаючи на висновки Нацбанку, саме населення ніякого реального зростання доходів не помічає.

"Можливо у когось зарплати і зростають, але наша родина на собі цього не помітила, — каже киянка Марина. — У лютому 2022-го і мені, і чоловікові скоротили зарплати — мені на 50%, йому — на третину. Відтоді трохи піднімали, але наші доходи й досі не сягнули довоєнних. При цьому витрати зростають катастрофічно — комуналка, продукти, послуги. Якщо б не овочі з дачі та заощадження, взагалі не знаю, як би ми змогли виживати".

35-річна Оксана, що живе в Солом'янському районі столиці, каже, що останні два роки вона тільки й робить, що бере гроші в борг, а потім місяцями їх віддає, і краю цьому не видно. "Ось і зараз — тільки розрахувалася з боргами, як приходить повідомлення від ОСББ: збираємо на власний генератор. Справа, звісно, потрібна: наш будинок на 100% залежний від електрики, припинення енергопостачання автоматично зупиняє роботу теплового пункту і всіх насосів, ліфтів, пожежної сигналізації тощо. Але ж де брати гроші? Потрібен мільйон гривень, пропонують збирати щонайменше по 4 тис. грн з квартири, а для мене це означає новий борг".

Нагадаємо, за даними дослідження Rakuten Viber, 56% українців не відкладають кошти "на майбутнє", причому кожний сьомий-восьмий втратив можливість заощаджувати саме після початку повномасштабної війни. А кожен п'ятий каже, що не просто не має можливості заощаджувати, а ще й витрачає те, що накопичив раніше.

Цікаво, що на думку експертів, сьогодні ставлення населення до накопичування та витрат змінилося. "У поточних воєнних умовах на витрати домогосподарств сильно впливає психологічний фактор невизначеності, який стимулює більше витрачати гроші, ніж їх накопичувати", — вважає директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Якість життя: робота хороша, зарплата маленька

Другий рік поспіль задоволеність роботою отримує найвищу оцінку серед усіх компонентів "Барометру якості життя", зокрема 69% респондентів задоволені поточним місцем роботи. Такі результати показало дослідження, проведене у 2024 році Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з Kernel та дослідницькою компанією Gradus Research.

Водночас оцінки доходів працівників є більш стриманими. Тільки 47% вважають свій дохід достатнім для якісного життя (минулого року таких було 53%), і 4% — більше ніж достатнім. Дещо зросла кількість опитаних, які вважають рівень доходу недостатнім — з 38% у 2023 році до поточних 49%. Тож важливими факторами, що утримують на поточному місці роботи, працівники називають все ж таки не зарплати, а можливість працювати віддалено (55%), дружню атмосферу в колективі (47%), налагоджені відносини з керівником (39%).

"Судячи зі зборів податків у 2024 році зростання доходів виявилося вищим, ніж річна інфляція. Пенсії індексують, виплати сплачують, дехто частково проїдає запаси. Тому оцінки матеріального становища дійсно стримані, без великих провалів", — пояснив у розмові з Фокусом аналітик Данило Монін.

Нова стратегія: задовольнитися тим, що маєш

Незважаючи на все вищенаведене, опитування показують досить несуттєве погіршення самооцінки матеріального статку. Дослідження, проведене на початку року, показало: хоча половина українців помітили зменшення доходів, все ж таки багато хто адаптувався до викликів повномасштабної війни.

На думку Данили Моніна, процес адаптації до нових умов є складним, але допомагають горизонтальні зв'язки та взаємодопомога на горизонтальному рівні. Саме це дозволяє українцям "триматися на плаву".

"Ми спостерігаємо адаптацію до умов та ефект низької бази порівняння, — додав у розмові з Фокусом економіст Владислав Банков. — Очевидно, що зниження доходів уповільнилося, порівняно з реальним обвалом у попередні періоди".

Аналогічні результати демонструвало опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у 2023-му. Автори опитування зазначали, що самооцінка населенням свого добробуту практично не змінювалася після російського вторгнення і тримається на приблизно одному рівні. Зокрема, частка респондентів з дуже низьким рівнем фінансового становища становила 9% перед вторгнення, а станом на травень 2023 року — 7%. Загалом респондентів з "дуже низьким" або "низьким" добробутом виявилося 39%, у той час як перед вторгненням аналогічний показник становив 41%.

"Попри об’єктивне зниження доходів двох третин населення України самооцінки добробуту майже не змінилися, бо запити людей під час війни суттєво знизилися, — пояснюють автори опитування такі результати. — Люди частіше задовольняються тим, що мають, і вважають, що їм вистачає на їжу чи одяг навіть за істотного зниження доходів".

Експерти зауважують, що офіційна статистика вже не вперше не збігається з самооцінками українців рівня своїх доходів. Але це не означає, що якісь оцінки відповідають дійсності, а якісь — ні, і тому на них не варто звертати увагу.

По-перше, офіційні цифри — це все ж таки "середня температура по лікарні", а самооцінка — це конкретне життя та конкретні відчуття. По-друге, хоча самооцінки — це суб'єктивні дані, проте вони напряму впливають на споживчу поведінку. Якщо людина вважає, що попри офіційні дані її доходи падають, а витрати зростають, вона буде менш схильною до некритичних покупок, навіть якщо матиме гроші. І зрештою це негативно вплине на торгівлю, яка на сьогодні є одним з головних драйверів української економіки.