"Суто моральна підтримка": чи допоможе Європа Україні пройти важку зиму

В Україні з наближенням холодів зростають ризики аварійних і планових відключень електроенергії. Що пропонує для допомоги енергетиці України Європа та чи врятує країну від морозів імпорт? Ці та інші питання Фокус обговорив з експертами.

Чи є у вас план? Що пропонує Європа

Європа активно демонструє занепокоєння енергетичною ситуацією в Україні. Так, днями стало відомо, що Берлін виділить Україні 170 млн євро екстреної енергетичної допомоги. Про це повідомила глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час свого візиту до Києва. Виділені кошти будуть спрямовані на підтримку української енергетичної інфраструктури, які Росія постійно руйнує обстрілами.

В Естонії у листопаді розпочинається велика благодійна кампанія, мета якої — допомогти людям, що живуть в Україні, зберегти взимку тепло у своїх домівках.

А 6 листопада у Міненерго повідомили, що першу з чотирьох газопоршневих станцій, які планують встановити в Одесі за фінансової допомоги урядів Японії, Норвегії та Швеції за підтримки Програми розвитку ООН, вже передано місту.

Ці заходи перекликаються з планом Міжнародного енергетичного агентства "Енергетична безпека України та прийдешня зима: план дій для України та її партнерів", що був опублікований у вересні. Звіт окреслив напрями, за якими країна має рухатися, щоб пройти найважчу зиму. Серед ключових кроків — посилення фізичної захищеності енергетичної інфраструктури, посилення протидії кіберзагрозам, прискорення постачань обладнання та запчастин для ремонту енергетичних об'єктів, посилення децентралізації у виробництві електроенергії, залучення споживачів до енергозбереження, підготовка резервних варіантів для опалення, наповненість газових сховищ на належному рівні, збільшення гарантованих потужностей для імпорту газу в Україну з Європи, координація зусиль України та Молдови.

"Морально-психологічна підтримка": що кажуть експерти про допомогу від країн ЄС

Майже одразу після опублікування плану у експертів виникло цілком логічне питання: чи вистачить часу, щоб хоча б почати його реалізовувати? "Пожертви, продаж або оренда необхідного обладнання, зокрема трансформаторів, генераторів і запасних частин, є важливим компонентом міжнародної підтримки України, — зазначив тоді експерт з питань енергетики Андріан Прокіп. — МЕА наголошує, що зараз це важливіше, ніж будь-коли, тож цьому потрібно сприяти спрощеними процедурами імпорту та чітким визначенням пріоритетів потреб. Єдина проблема тут — час, адже зима вже скоро. І цей заклик від МЕА може виявитися запізнілим".

З того часу пройшло півтора місяці, і думки експертів позитивнішими не стали.

"Цей план Європи виглядає більше як морально-психологічна підтримка та висловлення солідарності, — зазначив у розмові з Фокусом аналітик Олексій Кущ. — Можливо, це допоможе критичній інфраструктурі — лікарням, соціальним об'єктам — проте на більше можна не розраховувати. Ми вдячні нашим європейським сусідам за будь-яку допомогу, але в разі системного коллапсу та блекауту вона нас не врятує. Головна надія — на українську енергосистему".

Енергетичний експерт Юрій Корольчук погоджується: план Міжнародного енергетичного агентства — надто загальний, в ньому не можна виділити щось конкретне, що зможе суттєво вплинути на наші очікування, бо все впирається в ремонти, в обладнання.

Порівняння з минулим роком: ситуація в енергетиці погіршилася

"Останнім часом я спостерігаю якесь зневажливе ставлення до прогнозів експертів щодо того, що взимку можемо сидіти по 20 годин без світла, — зазначив Корольчук у розмові з Фокусом. — Давайте згадаємо минулий рік, коли ми входили у зиму з усіма ТЕЦ, ТЕС, АЕС, ГЕС та підремонтованими підстанціями "Укренерго". Минулої зими у нас було два періоди морозів — два тижні на початку грудня та два на початку січня. Грудень ми "проскочили" завдяки тому, що "Укргідроенерго" мало змогу зливати воду із сховищ та виробляти більше електроенергії, а також завдяки аварійній допомозі. Січень вдалося пережити без форс-мажорів внаслідок природного процесу скорочення роботи промисловості та загалом компаній: чимало підприємств пішли на різдвяно-новорічні канікули".

Зараз ситуація геть інша. В Україні немає більше половини теплових електростанцій, вони просто не увійшли в роботу. На думку Корольчука, висновки щодо цього можна зробити, подивившись на запаси вугілля на складах — там 3 млн тонн. Чому стільки, адже нам 2 млн тонн вистачає "з головою"? А справа в тому, зазначає експерт, що його ніхто не спалює, тобто теплові потужності не працюють. Не слід забувати і про пошкоджені ТЕС, які так повноцінно і не відремонтували. Останні два тижні "Укренерго" постійно каже, що в системі є дефіцит.

"Зважаючи на все це, незрозуміло, як ми збираємося проходити морози, — зауважив експерт. — Не якісь надто сильні, а звичайні, мінус 7-8 градусів? В листопаді — це ще не холод, у нас все попереду. Я бачу, що ніякого плану немає, на жаль, Європа допомогти нам не може. Майже все, що вони могли, вже зробили, а вище голови не стрибнеш".

Закордон не допоможе. А що з імпортом?

На думку експертів, незважаючи на всю бурхливу діяльність навколо опалювального сезону в Україні, дуже важко сказати, чим конкретно українцям можуть допомогти європейські країни. Можливо, хтось готує додаткові місця для біженців, а хтось планує висилати генератори та інше додаткове обладнання. Але навряд чи масштаби такої допомоги будуть глобальними.

"Можна передати генератори, але це не вирішить проблеми, — вважає Юрій Корольчук. — Виробництва — від маленьких кав'ярень до великих холдингів — закриють ці питання. Вони вже давно поставили генератори, спалять дизель, покладуть нові видатки у ціну товара та виживуть. Але це не буде ані порятунком економіки, ані, тим більше, порятунком населення у кризовій ситуації".

Щодо імпорту електроенергії, то, каже Юрій Корольчук, наразі ми підійшли до межі. Коли температура ще трохи знизиться, нам вже не вистачить ані своїх ТЕС, ГЕС та АЕС, ані імпорту електричної енергії. Наразі наша потужність складає 11 ГВт, і ми все це використовуємо. Плюс імпорт, обсяги якого збільшили з 1,7 до 2,1 ГВт на місяць, але це навряд чи допоможе пройти сезон без відключень.

"ЄС дав нам дозвіл підвищити обсяги імпорту, але ми навряд чи зможемо їх використовувати, адже це означає цілодобовий імпорт, 24 години на день, а такого не буває, — каже експерт. — В пікові дні у липні ми брали 30 млн кВт, що еквівалентно 1 ГВт на місяць. Взимку навряд чи ми візьмемо більше цих же 30 млн, до того ж ціна буде надто висока, "зимова". Я ще в липні казав, що тоді ми побачили "проекцію" зими. Влітку, коли майже постійно 4 блоки АЕС з 9 перебували в ремонті, роботу приблизно двох блоків АЕС по суті закривали сонячні станції. Зараз АЕС повернулися на свої потужності, працюють ТЕС. Але будь-яка поломка чи аварія миттєво відбиватиметься на роботі енергосистеми та впливатиме на потенційні відключення".

До речі, на думку експерта, приєднання України до Єдиної енергосистеми ЄС навряд чи можна у таких умовах вважати "перемогою". Ба більше: зараз для нас це навіть невигідно. "Раніше ми були "вільні" та могли, наприклад, з Польщею чи Словаччиною підписати угоду на будь-які обсяги, а далі то була б вже проблема цих країн, домовлятися у себе в Європі, — пояснив експерт. — Зараз ми, не будучи членами ЄС, стали рівними з ними з точки зору взаємного контролю і вже не можемо розраховувати на великі обсяги. Загалом логіка такого контроля цілком вірна, просто вона зараз нам не підходить".