Розділи
Матеріали

Контрнаступ РФ у Курський області: як діятимуть ЗСУ та як змінилась ситуація на фронті

Діана Бондаренко
Фото: Мiноборони РФ | Фото ілюстративне. 10 жовтня росіяни почали контрнаступ у Курській області

ЗС РФ активізувалися в Курській області та перейшли в контрнаступ по лінії Снагість — Любимівка. Ворог перекинув свої сили з інших ділянок фронту, а ЗСУ втрачають території. Фокус розібрався, чим обернеться битва за курські землі.

Ввечері 10 жовтня у DeepState заявили, що ЗС РФ вдалося продавити лівий фланг Курського угрупування українських військ. Так окупанти намагаються закріпитися в районі Новоіванівки й Зеленого Шляху, в результаті сформувалася ненадійна тактична обстановка для суміжних підрозділів північніше.

Аналітики зауважили, що Курське угрупування українських військ — це великий "вінегрет" з відповідною взаємодією.

"Ми на порозі чергової халепи через повторення помилок. Дуже сподіваємося, що оточень вдасться уникнути. Курська операція — це дійсно великий стратегічний успіх Сил Оборони, але будь-яку перемогу треба утримувати, а не сподіватися, що ворог буде і надалі дебілом", — йдеться у повідомленні.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, командування РФ перекинуло приблизно 50 тисяч бійців у Курську область, зокрема, це сталося з інших напрямків, де відбувалися наступальні дії.

Він наголосив, що противник послабив свої угрупування на Запорізькому, Херсонському та Краматорському напрямках.

Складна ситуація в Курській області: як ворог розвиває свій наступ

Нині в Курській області складна ситуація. За словами співзасновника проєкту DeepState Романа Погорілого, противник продовжує реалізовувати свої сили, які весь час накопичував. Зокрема, росіяни розвивають свої успіхи там, де й починали — на західному фланзі території, яку контролює Курське угрупування українських сил.

"Починалося це ще з району Снагісті, потім росіяни добралися до Любимівки, і на сьогоднішній день їх вже було помічено в Новоіванівці. Вони продовжують рух в Зеленому Шляху, це маленький населений пункт, його не одразу побачиш, але в цілому може говоритися про той район, він зараз у нас позначений сірою зоною", — сказав Фокусу Погорілий.

За його словами, ЗС РФ мають успіхи та продовжують тиснути ще більше, в результаті все сиплеться, і перспективи не дуже втішні для українців.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наголосив, що в Курській області відбувається фаза маневрених мобільних боїв між російськими окупаційними військами. 10 вересня вони перейшли в так званий контрнаступ по лінії Снагість — Любимівка.

"Нещодавно вони (окупанти, — ред.) вийшли приблизно на адміністративній межі околиць населеного пункту Любимівка. Мали просування, але воно якось не вплинуло критично на звільнення Курської області. Ми контролювали приблизно 1250 квадратних кілометрів, коли розпочався так званий російський контрнаступ в Курській області, але станом на зараз ми контролюємо більше ніж 1100 квадратних кілометрів за умов того, що ми розширили зону по іншим ділянкам, наприклад, в Глушковському районі, а також мали можливість взяти під контроль частину населеного пункту Тьоткіно", — пояснив Фокусу Коваленко.

За словами військового експерта і експрацівника СБУ Івана Ступака, ворог видавлює ЗСУ з території РФ, активно тисне накатом за накатом на населені пункти, аби змусити українців відступити до району Суджі Курської області.

"З півночі і сходу армія РФ натискає на наші Збройні сили. На жаль, в них є поступові успіхи. Якщо на початок вересня пан Сирський звітував про 1300 квадратних кілометрів, які ми контролюємо, то станом на зараз прямо ми контролюємо тільки 750 квадратних кілометрів, а опосередковано ще 200. На все про все до тисячі квадратних кілометрів наш контроль в Курській області. І він поступово зменшується", — сказав Фокусу Ступак.

Експерт переконаний, що противнику вдастаться відтягнути українські сили. За його словами, можна було б показати, що українці триматимуть оборону дуже добре, якби це був наш єдиний напрямок. Проте ще є Харківська, Донецька, Запорізька області.

"На кожен напрямок росіяни тиснуть. Десь більше, десь менше, але в нас же просто ресурсів не вистачає на всі напрямки — людей, техніки, амуніції, боєприпасів. В Курській області кращі з кращих — десантники, спеціальні підрозділи. Ми несемо там втрати", — каже Ступак.

"Вінегрет" в українському угрупуванні в Курській області

Роман Погорілий зауважив, що Курська операція була феєричною. Там Сили оборони мали суттєві пересування, взяли під контроль немаленьку частину території, тоді як масштаби задумки цілей повинні були відіграти величезну роль нині та в майбутньому. Проте він розповів, що нові сили в Курській області можна назвати "вінегретом", йдеться про появу ТрО, які не готові до виконання тих завдань, прикомандированих батальйонів.

"Хоча починали ми зі сформованих бригад, з буквально єдиного управління, яке було підконтрольне небагатьом людям, і відповідно це все добре продумувалося. А зараз починається знову щось незрозуміле, дискомунікація, дезорієнтація… але московити, вибачте, теж не дебіли, вони будуть продовжувати, як і нарощувати свої сили, так і реалізовувати їх, бо вони до цього готувалися", — пояснив він.

Чи можна покращити ситуацію для ЗСУ в Курській області

Співзасновник проєкту DeepState зазначив, що для покращення ситуації для Сил оборони в Курській області потрібно насамперед звернути увагу на всі проблеми, а вони набагато глибші. Тобто йдеться не лише про якісь маневри, задіювання підрозділів, а й про перевірку ефективності цих підрозділів — забезпечення, готовність, особовий склад.

"Зараз прикладом навіть є те, коли подається на паперах один кількісний склад особовий, а на позиції приїжджає зовсім інший. Навіть попри максимальне намагання контролю самого головнокомандувача цієї операції і придумування, він не може їздити за всіма і перевіряти, рахувати людей, але це необхідно контролювати у звітах. Якщо зʼявляється якась проблема або брехня, за неї треба нести відповідальність, тому що потім приїжджають підрозділи, які не готові до виконання таких складних задач. Відбуваються провали, ставляться під загрозу й сусідні підрозділи, і у нас виходить каша", — сказав Погорілий.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов вважає, що на Курському напрямку не вийде покращити ситуацію, адже додаткових резервів в України, на його думку, недостатньо для того, аби вводити зараз.

"Я думаю, що ситуація може бути покращена або стабілізована діями командного складу, прийняттям відповідних рішень і діями особового складу тих частин, які беруть участь в Курській операції. Там треба оцінити обстановку і, можливо, за допомогою перегрупування військ, здійснити контрміри стосовно стабілізації фронту", — сказав Фокусу Жданов.

Він уточнив, що про ніяке оточення українських сил не йдеться, в Курській області лише погіршилося становище на західному фланзі. Тоді як цей фронт динамічний, лінія бойового зіткнення коливається.

"Це маневрена війна, і лінія фронту може коливатися в будь-якому напрямку", — заявив експерт.

Олександр Коваленко вважає, що Сили оборони можуть покращити ситуацію в Курській області, незважаючи на кількісну перевагу ворога. В Глушковському районі вимальовуються досить сприятливі умови для того, щоб просунутися в напрямку до самого районного центру. Також нещодавно вдалося знищити ворожий арсенал, який розташований в Брянській області, саме він забезпечував більшу частину боєкомплекту для ворожого Курського угрупування для ствольної та реактивної артилерії.

"Це буде впливати на можливість застосування артилерійської компоненти найближчим часом саме Курським угруповуванням. Безумно, це негативно буде впливати на їх боєздатність. Отже, в нас буде можливість для того, щоб використати це для більш цікавих ситуацій", — вважає експерт.

Україні потрібна Курська область за втрат на сході?

Іван Ступак не впевнений, чи потрібна Україні Курська область.

"Перші два–три тижні питань немає, це була колосальна операція, ефективна, паніка в росіян була беззаперечна", — сказав він.

Експерт зауважив, що далі Сили оборони пройти не можуть через обмеження ресурсів. У Курській області українські військові контролюють до сотні населених пунктів, тоді як на сході втрачають великі міста, зокрема й Вугледар.

"Нащо нам потрібен той Курськ? Як на мене, треба було завершити ще на початку вересня, з високо піднятою головою вийти звідти і сказати: "Ми все зробили, ми досягли цілей, які ставили перед собою", урочисто на камеру знімаємо прапор в Суджі і виходимо, а росіяни потім хай вже вистрибують та кажуть, що ми їх вигнали. Ніхто нас не виганяв. Як боксер, який вчасно завершив боксерську кар'єру і вийшов непереможним", — заявив він.

Ступак уточнив, що нині питання лише у вартості життя українських військових та техніки.

ЗС РФ перекинули сили в Курську область з інших напрямків: чи вплинуло це на фронт

За словами Романа Погорілого, перекидання російських сил з інших ділянок на Курський напрямок ніяк не вплине на фронт. Зокрема, ворог перетягнув багато сил з тилу — глибини РФ.

"З одного боку, у них є можливість використання "м'яса", великої кількості, як і особового складу, так і техніки. І там, звичайно, активно працює авіація, дрони, артилерія, різні засоби, як і вогневого ураження, так і підтримки. Але туди приїхало дуже багато спецпризначенців — спецназ, морпіхи, десантники, тобто там вже підсилюються якістю, активно дуже по глибині території окопування Сил оборони працюють диверсійно-розвідувальні групи", — наголосив він.

Аналітик уточнив, що це вплинуло на розвиток подій на північних кордонах Харківської області, адже ворог звідти перетягнув певні сили, проте противник продовжує контролювати те, що раніше взяв, українські сили намагаються відтісняти та підчищати це.

"Марні надії, що ворог перестане тиснути на Покровськ чи Мирноград. Вчора був втрачений останній населений пункт, який був перед Мирноградом. Тому ситуація буде тільки ускладнюватись, на жаль", — додав Погорілий.

Олег Жданов зазначив, що перекидання сил РФ з інших ділянок фронту на Курський напрямок не вплинуло на поле бою. Єдине, що спостерігається, — зниження бойової активності росіян на деяких оперативних напрямках. Йдеться про Сіверський, де ворог здійснює дві–три атаки на добу, Оріхівський, де противник трохи активізувався, але це низька інтенсивність, район Гуляйполя, де ДРГ відмітилася з прапором РФ. Також доволі сильно знизилася бойова активність на Краматорському напрямку.

Олександр Коваленко наголосив, що ЗС РФ не перекидають сили з Донбасу, тоді як вони це роблять переважно з тих напрямків, які не є пріоритетними. Йдеться про групи військ "Днепр", "Восток", "Центр", з Лиманського напрямку, "Запад" з Купʼянського. Також це стосується групи військ оборони Криму. В результаті противник з кожногого плацдарму бере потроху, щоб одночасно не зменшити їхню обороноздатність.

"А от саме Донецьку область, Покровсько-Курахівський напрямок вони (росіяни, — ред.) не чіпають, щоб взагалі це ніяк не повпливало на їх спроможності проводити наступальні дії", — додав він.

Іван Ступак також зауважив, що перекидання ворожих сил не вплинуло на інші фронти. Україна втратила Вугледар, ворог активно піджимає Селидове. Якщо росіянам вдасться туди зайти, то потім йде Покровськ. Так, противник трішечки десь загальмувався, але сказати, що повністю, — ні.

Як зупинити просування ЗС РФ

Ступак вважає, що Україна може зупинити російське просування максимальним знищенням ворожих складів. Зокрема, у європейській частині РФ їх є сім, там зберігаються КАБи, ракети, артилерія, набої до автоматів і кулеметів. Сили оборони вже знищили чотири з них, залишилося три. Тоді як по всій РФ розташовано до 20 великих складів. Під час їхнього знищення можна пошкодити ворожу логістику, в результаті ЗС РФ загальмуються, а в кращому випадку повністю зупиняться.

Нагадаємо, 11 жовтня у DeepState повідомили, що ситуація в Курській області складна, проте контрольована. Українські військові проводять стабілізаційні дії, проте ще не вдалося відновити контроль над усіма втраченими ділянками.

10 жовтня лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" розповів, що ЗС РФ намагалися відбити Любимівку в Курській області. За його словами, ворог наступав великими силами та з приблизно 30 одиницями військової техніки.