Ілюзія захисту: що не так із заявою Шмигаля і чому Україна не може вберегти енергосистему від ракет
Зимові атаки на українську енергетику стають дедалі руйнівнішими. Влада будує бетонні укриття, закуповує обладнання та звітує про захист підстанцій. Проте експерти в один голос стверджують: від балістики не рятує ні другий рівень захисту, ні мільярдні вкладення. Чому Україна все одно залишається вразливою і що чекає на нас взимку — у матеріалі Фокусу.
Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль розповів, що наступна зима буде тяжкою. Енергооб'єкти готують до можливих російських атак, але вони залишаються основною метою ворога.
"Наші енергетики та інженери створили унікальний інженерно-технічний захист, який допомагає захистити енергетичні об'єкти навіть після влучення балістичних ракет. Ушкодження усуваються за тиждень, а не за місяці", — наголосив він.
Якщо згадати, то 2024 року Кабмін виділив 10 млрд грн на захист енергооб'єктів. Восени 2023 року Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України повідомило, що для енергетичних об'єктів було впроваджено три рівні захисту:
Перший рівень – захист об'єктів габіонами, контейнерами та іншими засобами від непрямого ураження.
Другий рівень – фундаментальні залізобетонні укриття для трансформаторів та іншого розподільчого обладнання. За словами Шмигаля, більшість таких об'єктів уже збудовано.
Третій рівень – захист від ракет. Це комплексні потужні інженерно-бетонні споруди (капітальні укриття), призначені для захисту критично важливого обладнання від прямих влучань потужних ракет і балістики.
Днями у Раді Шмигаль повідомив, що завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту. У регіонах продовжуються роботи відповідно до комплексних планів стійкості. На посилення захисту на початку року було спрямовано понад 50 млрд гривень.
Якщо згадати, що приблизно десять великих ТЕС були пошкоджені ще взимку 2022–2023 років, удари по них повторилися у 2024 та 2025 роках, а останні масштабні атаки припали на зиму 2025–2026 років, можна дійти висновку, що захист цих об'єктів тоді не зробив. Чи є надія, що вже цього року завдяки стільким зусиллям та додатковим мільярдам вона надійно захистить нашу енергосистему — ось головне питання. Опитані Фокусом експерти дають невтішні прогнози.
Від балістики врятувати енергооб'єкти неможливо
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко розповів Фокусу, що не знає таких об'єктів, які можна повністю захистити від балістичних ракет. Частково можливо. І це насамперед стосується ключових підстанцій, високовольтних підстанцій компанії Укренерго, трансформаторів. Там справді зроблено захист.
"На всіх ключових підстанціях побудований другий інженерний рівень захисту — бетонні укриття для трансформаторів. Вони можуть убезпечити обладнання від "Шахедів", уламків ракет, а іноді навіть від балістичних ракет. Однак такі конструкції захищають тільки трансформатори, а не все обладнання. Повністю убезпечити об'єкт неможливо — укриття лише витримують деякі удари і ускладнюють роботу ворога, але розраховувати на повний захист об'єктів на роки — ілюзія", — наголошує експерт.
Щодо великих ТЕС та великих підстанцій у Києві, Харкові та інших містах — їх захистити складно, оскільки вони займають гектари території, і закопати їх під землю неможливо, зазначає Омельченко. Окремі елементи (трансформатори, насоси, ЛЕП, газопостачання) можна захистити частково, але повністю не можна.
Добре, що, за словами експерта, наші Протиповітряні сили збивають приблизно 90% усіх дронів. З ракетами ситуація набагато гірша, від них сітками не захистишся. Був план закопати енергооб'єкти під землю або забетонувати їх, але це зробити неможливо. Намагалися 2023 року, почали щось будувати, потім зрозуміли, що даремно витратили мільярди, що це неефективно.
"Найефективніше, як мені здається, мати запас резервного обладнання, щоб його можна було швидко замінити та відновити. Ну і мати власну балістичну зброю, власні ракети, щоб на кожен обстріл наших енергетичних об’єктів відповідати Росії. Це, на мою думку, ефективніше, бо якщо згадати часи Холодної війни між СРСР і США, то війни не було не тому, що в країнах НАТО була протиповітряна оборона. СРСР не нападав лише з однієї причини — він розумів, що якщо нападе, то отримає у відповідь. Саме це його стримувало, а не якась там протиповітряна оборона", — зазначив Омельченко.
Без захисту з повітря захист на землі марний
Експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев зазначив у коментарі Фокусу, що нещодавні пошкодження об'єктів енергетики у Києві свідчать про те, що захистити їх від балістики нереально. Інша справа — побудувати інженерно-технічний захист об'єктів, який справді результативний і зменшує втрати від чергових ударів.
"Але говорити, що всі енергетичні об'єкти в Україні захищені, було б перебільшенням. Від дронів особливо вразливі елементи захищені, зокрема на великих станціях, але від балістичних ракет захисту немає. Дуже важливим зараз є отримання від наших партнерів засобів ураження балістичних ракет. генерації", — підкреслює Рябцев.
Крім того, як вважає експерт, необхідно забезпечити ефективний активний захист засобами радіоелектронної боротьби. Потрібно те, що роблять зараз Сили оборони України — зосередити ресурси на боротьбі з пусковими установками, засобами наведення, коригування та подібним.
Для ефективного та швидкого відновлення генерації та проведення ремонтних робіт створено стратегічний резерв національного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня. На закупівлю необхідного обладнання було виділено відповідні кошти.
"Не знаю, наскільки по всій Україні таке створено, але великі енергетичні компанії мають відповідні запаси та підтримують їх на тому рівні, який вважають достатнім для швидкого відновлення та проведення ремонтів", — зазначає Рябцев.
Натомість, за словами експерта, готовність до можливих надзвичайних ситуацій у нас відверто кульгає. Хочеться вірити, що нас не вводять в оману, розповідаючи про об'єкти альтернативної генерації, які вже введені в експлуатацію. Іноді можна побачити розбіжність між доповідями та реальним станом справ. Деякі об'єкти зараховуються як нові, тоді як вони відновлені. Деякі зараховують як приєднані до об'єднаної енергосистеми, хоч вони не приєднані. Дехто зараховує як автономні джерела живлення, хоча вони резервні — а між тим велика різниця.
"Робота йде, але повільно, що не раз зазначали як президент, так і новопризначений прем'єр. Хоча, якщо подивитися на те, що було названо програмою діяльності Кабміну, мені здається, взагалі нічого не змінилося. Точно таке ж нерозуміння того, що таке планування. Якщо сказати, що конкретною операційною метою є мета, яка починається зі слова "посилити" — то в мене студенти пишуть стратегічні плани краще, ніж чиновники", — наголошує Рябцев.
Зима 2026–2027 років може стати для українців найважчою за весь час. Ми досі не можемо ефективно протистояти російській балістиці, а ворог накопичує реактивні дрони, які дуже складно збивати. Українцям пропонують варіант переїзду — із великого міста до села, районного центру чи навіть за кордон.
Два тижні без світла, можливі обмеження газу та ризик залишитися без води — такий сценарій зими 2026–2027 не виключають експерти. Росія посилює удари по енергетичній інфраструктурі.