Малюк замість Кличка? Чи відсторонять мера Києва та кому Зеленський може довірити столицю
Зима ще не розпочалася, а від Кличка вже вимагають відставки. Поки кияни залишаються без світла та води, суперечка про готовність столиці до холодів перетворюється на боротьбу за керування містом. Фокус з'ясував, за які провали повинен відповідати мер і чому його можливе усунення не гарантує Києву ні тепло, ні захист від ударів.
Перебої зі світлом та водою після російських ударів загострили конфлікт між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. Президент та представники влади звинувачують його у недостатній підготовці столиці до зими. Мера вже викликали до парламенту, а на 17 жовтня анонсовано мітинг із вимогою його відставки. Сам Кличко стверджує, що за критикою стоїть спроба усунути його від управління містом.
Володимир Зеленський звинуватив столичну владу у провалі підготовки та анонсував рішення щодо "раціональної зміни алгоритмів управління" Києвом.
"Станом на середину жовтня фактично по всій країні, навіть у прикордонних та прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж у Києві. І кияни точно це відчувають, коли навіть після поодиноких попадань "Шахедів" бувають відключення електрики та води у значній частині столиці", — пише Зеленський.
Раніше президент заявив, що міська влада практично не виконала необхідних заходів у рамках плану забезпечення стійкості на зиму.
На тлі цих звинувачень народна депутатка Мар'яна Безугла запропонувала викликати Кличка у Верховну Раду, щоб заслухати його доповідь про підготовку столиці до зими та захист критичної інфраструктури. Депутати підтримали ініціативу і 14 жовтня мер прийшов до парламенту. Тепер він має відповідати і на публічні вимоги відставки: на 17 жовтня в Києві анонсовано відповідну акцію.
Кличка звинувачення відкидає. За його словами, систему централізованого теплопостачання підготовлено до опалювального сезону, а столичні ТЕЦ відновили після російських обстрілів. При цьому готовність до зими не виключає нових руйнувань: мер наголошує, що не відповідає за протиповітряну оборону і не може впливати на інтенсивність атак.
"Зараз звучать безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону, що ще не почався. Їх поширюють ресурси, пов'язані з центральною владою. Це спроба знищити місцеве самоврядування. Усунути мене і призначити когось зверху", — заявив Кличко.
Свою позицію мер сформулював так: "Люди мене обрали, і я працюю".
Кличко також заявив, що готовий зустрітися з учасниками анонсованого мітингу та обговорити проблеми міста, продовжуючи при цьому наполягати на безпідставності звинувачень.
На підтримку мера виступив депутат Київради Володимир Бондаренко. За його словами, частина об'єктів Київського енергетичного кільця знаходиться за межами столиці, і міська влада не має повноважень облаштовувати їхній захист або забезпечувати ППО.
Бондаренко також стверджує, що після погодження Плану стійкості 5 серпня Київ близько місяця не мав доступу до коштів на його реалізацію. Таким чином, суперечка стосується не лише готовності столиці до зими, а й того, хто відповідає за затримку робіт: міську владу чи центральну, від якої залежало фінансування.
Кличко не зробив те, що треба було робити вже давно
Як вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, критика Кличка не є безпідставною. Він — чинний мер, і всі комунальні підприємства міста, насамперед робота водоканалів, теплокомунальної енергетики — його зона відповідальності. У мера в обслуговуванні та управлінні понад півтори тисячі багатоквартирних будинків та керуючих компаній у кожному районі. До того ж, він очолює фракцію в Київраді, яка фактично керує київською адміністрацією та розподілом грошей. При цьому до нього та його команди залишається чимало запитань.
"Є проблеми з децентралізацією подачі тепла — не встановлені мобільні модульні котельні. Не підключені генератори на каналізаційно-насосних станціях. Не підключені газопоршневі установки, вдалося запитати близько 50 мегават, всі інші поки незрозуміло в якому стані і де. Роботи, як на мене, треба було починати. — зазначає у коментарі Фокусу експерт у галузі ЖКГ.
Тобто, придбання резервних джерел живлення для газопоршневих установок, для водоканалу та "Київтеплоенерго" — це правильне рішення, але так до кінця і не вирішене. Гроші виділили восени 2024 року, а їх і досі не можуть підключити.
Тому сьогодні одна надія на швидке відновлення пошкодженого. А вже деякі райони Києва майже добу сиділи без води після ударів. І до цього додається інша проблема — тисячі пошкоджених після обстрілів будинків та десятки тих, які ще повністю не відновили після минулої зими.
"У столиці, за даними КМДА, пошкоджено різною мірою після обстрілів 4000 будинків. І більшість з них досі не відновлено, і невідомо, коли взагалі гроші будуть на ці будинки і чи виділятимуться. А до цього ще варто додати будинки, в яких минулої зими полопалися труби, батареї, горіли проводки і т.д.". сезону взагалі, і це теж зона відповідальності КМДА", — зазначає Попенко.
При цьому, як підкреслив експерт, рішення тягнути трубу на Теремки через ліс абсолютно правильне. Хоча й запізніле.
Єдине, в чому не можна звинуватити Кличка, на думку Попенка, то це в тому, що в місті немає електроенергії. Але ж питання по-іншому стоїть.
"Якщо світла немає і, зрозуміло, не він винний, то резервні джерела живлення повинні стояти скрізь. А резервні джерела живлення на багатоквартирних будинках — усі будинки, які вищі за п'ятий поверх, чомусь тільки цього літа почали займатися цими інверторами з УЗЕшками. Все відбувається дуже повільно і запізнилося", — підказує.
Наступники Кличка вже проходять співбесіду
Кличко обіймає посаду мера столиці України вже 12 років, і за цей час до нього накопичилося чимало претензій. Наприклад, його критикують за відсутність укриттів на зупинках громадського транспорту, але за постійне перекладання бруківки. За необґрунтоване підвищення проїзду у громадському транспорті, за зведення під час повномасштабного вторгнення нікому не потрібних пішохідних мостів та за так і не збудовану станцію метро. За хаотичну забудову історичного центру та багато, багато іншого.
Але саме сьогодні, за словами політолога Руслана Бортника, склався дуже зручний момент, коли суспільство дуже розчароване та дуже роздратоване владою. Усією владою, зокрема місцевою. І зараз можна легко обґрунтувати усунення Кличка від влади — за одеським, полтавським чи якимось іншим сценарієм.
"Мені здається, зараз настав зручний момент для того, щоб обґрунтувати суспільству необхідність такого усунення. Знайти цапа-відбувайла, винного за те, що відбувається в країні з протиповітряною обороною, з підготовкою до зими. Щоб не виникло жодних питань і претензій у західних партнерів, тому що ми знаємо, що у Кличка є основи у його особливості. виглядало більш логічним, ніж просто звільнення з якихось незрозумілих підстав", — каже Фокус політолог.
І зняття Кличка з посади градоначальника, за його словами, може статися дуже швидко. Президент у Києві вже проводить співбесіди з потенційними наступниками Кличка — екскерівником Служби безпеки України Василем Малюком, екснардепом Максимом Юхимовим, ексміністром транспорту Костянтином Єфименком, головою Державного агентства відновлення інфраструктури Іваном Федоровим та мером Харкова Терьоховим.
На думку експерта, два останні мають мало шансів, бо мають посади, а ось троє перших — Малюк, Єфимов та Єфименко — насправді ці люди зараз без посади і можуть претендувати на призначення керівниками Київської військової адміністрації, яка й перебере ключові повноваження мера найближчими тижнями.
"Зверніть увагу, чому президент саме з ними зустрічається, з цими людьми, обговорює майбутнє Києва. Це все не просто, це вже підготовка до можливого звільнення. І заслуховування Кличка в парламенті ще більше підсвітить кризу в Києві, навколо Києва. Ще більше демонізує сам образ Кличка — і створить всі підстави для його звільнення".
Але й сподіватися, що наступник Кличка щось змінить, не варто. Особливо щодо ракетних та дронових ударів по Києву.
"Не можна мати претензії до Кличка щодо того, що ППО мало збиває ракет. Протиповітряна оборона — це відповідальність центральної влади. Але до Кличка можна мати претензії лише стосовно комунальної сфери та життєдіяльності міста. Але цим має займатися фахівець", — зазначає політолог.
Зазначимо, що Фокус писав про ситуацію у Києві після нових ударів РФ восени 2026 року. Зокрема, після атаки 8 жовтня стало відомо про відключення електропостачання Київського метрополітену: зупинилися всі лінії та ескалатори. Тоді ж у деяких районах зникло водопостачання чи знизився тиск води у трубах.
Також Київ став перед загрозою не просто тривалих відключень світла, а повноцінного комунального колапсу. Через російські удари метро може зупинитися на тижні, цілі райони — залишитися без води та каналізації, а наслідки аварій загрожують санітарною катастрофою.