Вихід із залежності від Starlink: що пропонують Україні ICEYE та Nokia

Днями стало відомо, що Міністерство оборони України підписало з фінськими компаніями ICEYE та Nokia лист про наміри щодо співпраці в космосі, що дозволить створити власну захищену систему супутникового зв’язку, яку контролюватиме Україна, повідомляє прес-служба компанії ICEYE.

Підписання відбулося 22 жовтня під час візиту прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо до України. Наразі сторони домовилися вивчити можливості співпраці. Терміни та фінансування не називаються.

На початку жовтня ICEYE та Nokia оголосили про спільну розробку захищеного супутникового широкосмугового зв’язку на низькій навколоземній орбіті, як у Starlink. Головна відмінність — держава-замовник володітиме та керуватиме всім: супутниками, наземною інфраструктурою та терміналами. Такий зв’язок може знадобитися для оборони, охорони кордонів, роботи екстрених служб та ліквідації наслідків катастроф.

Генеральний директор і співзасновник ICEYE Рафал Модженський нагадав, що компанія підтримує Україну з 2022 року, а наразі Україна потребує захищених, суверенних і високопродуктивних систем супутникового зв’язку, які вона контролює.

Голова Nokia Defense Мікко Хаутала, у свою чергу, наголосив, що супутникові мережі забезпечують зв’язок у разі пошкодження наземної інфраструктури. За його словами, система має надати Україні контроль над зв’язком, від якого вона залежить.

Це рішення є дуже своєчасним, з огляду на те, що Starlink для ЗСУ, як і раніше, працює в обмеженому режимі, про що в п’ятницю заявив радник Зеленського Дмитро Литвин.

Про те, що обмеження на роботу військової версії Starlink в Україні досі не зняті, пише й Associated Press. Хоча напередодні The Wall Street Journal із посиланням на американських чиновників повідомляла, що Дональд Трамп зателефонував Ілону Маску й попросив зняти обмеження на роботу Starlink в Україні.

Поява супутників для України на орбіті Землі можлива не раніше 2028 року

Звісно, одразу виникають питання, наскільки ефективною буде ця система супутникового зв’язку, а головне — як швидко вона з’явиться і хто профінансує цей проєкт. І чи справді є шанс, що цю систему контролюватиме Україна, що означатиме її повну незалежність від чиєїсь примхи. За словами незалежного експерта з вивчення космосу та екс-радника голови Державного космічного агентства України Андрія Колесника, якщо все піде за планом, то ця суверенна система, якою повністю володітиме та керуватиме уряд, — це прогрес.

Адже, наприклад, компанія ICEYE працює й в іншому напрямку — космічному спостереженні за Землею за допомогою радіолокаційних супутників. На даному етапі Україна використовує дані окремих супутників ICEYE для своїх розвідувальних завдань, але це не означає, що ці супутники належать Україні. Ми отримуємо інформацію, зібрану ними, але не володіємо всією системою і не можемо самостійно визначати всі параметри її роботи. Польща пішла іншим шляхом: вона придбала власну супутникову систему у ICEYE, якою може самостійно керувати та вирішувати, де, коли і для яких цілей використовувати супутники.

"ICEYE пропонує розглянути подібну модель і для України, але вже у сфері супутникового зв’язку — створення власної системи низькоорбітального супутникового зв’язку, яка могла б забезпечувати широкосмуговий доступ до Інтернету", — підкреслює експерт у коментарі Фокусу.

При цьому важливо розуміти, що ICEYE спеціалізується насамперед на радарних супутниках для спостереження за Землею, а не на розробці систем зв’язку. Тому в цьому напрямку компанія співпрацює з Nokia, одним із світових лідерів у галузі телекомунікаційних технологій. І компанії домовилися про співпрацю у сфері низькоорбітальних супутникових систем зв’язку, які можуть забезпечувати широкосмуговий інтернет. Така модель потенційно дозволяє державам створювати або придбавати власні системи зв’язку, контролювати їхнє використання та зменшувати залежність від сторонніх операторів, зазначає експерт.

За словами Колесника, Nokia відповідає за телекомунікаційне обладнання та технології зв’язку, а ICEYE — за супутникові платформи, на яких розміщується це обладнання. Разом компанії можуть створити повноцінну систему супутникового зв’язку, включаючи супутники, обладнання та користувацькі термінали. 1 жовтня компанії оголосили про співпрацю та готовність пропонувати державам власні системи суверенного та захищеного супутникового зв’язку. Україна, за словами спікера, стала першою державою, якій запропонували таку систему.

"Міноборони підписало з компаніями лист про наміри — документ, який передбачає вивчення технічних можливостей співпраці, але це поки що не означає укладення контракту чи прийняття остаточного рішення. Якщо сторони домовляться про реалізацію проєкту, перші супутники можуть з’явитися на орбіті не раніше 2028 року. Для розгортання всієї системи потрібно також організувати запуски супутників. Поки що це лише ініціатива, а не готова система", — підкреслює експерт.

Щонайменше 2 млрд доларів на запуск супутників

Крім того, що реалізація проєкту розпочнеться не сьогодні і не завтра, а в кращому разі у 2028 році, за словами Колесника, головне — це фінансове питання: хто профінансує цю ініціативу. А це дуже дороге задоволення.

"Навіть для того, щоб забезпечити покриття території України на необхідній висоті, потрібно мати 130–140 супутників. Кожен супутник коштує близько 10 млн доларів. А ще — замовлення ракет-носіїв для виведення супутників на орбіту. Вартість залежить від маси та розмірів супутників, а також від того, скільки супутників можна розмістити на одній ракеті. Я вважаю, що приблизно 9, а це по 50 млн доларів за кожен запуск такої ракети. Це дуже дорога справа", — каже експерт.

Крім того, знадобиться наземне обладнання для центру управління, шлюзи, а тим більше — резервні шлюзи за кордоном, наприклад у США, щоб росіяни не розбомбили наші основні системи. Плюс розгортання терміналів.

"Система дуже дорога, я скажу, що якщо підрахувати всі ці складові, то її вартість може сягнути 2 млрд доларів, а то й більше", — зазначив Колесник.

Єдине, що ми в даному випадку можемо зробити, якщо й домовимося про цю систему, — щоб ця система не була призначена лише для зв’язку. Вона має містити в собі, як так званий американський варіант Starlink, можливості для військового застосування. Оскільки Starlink — це більш просунута платформа, яка має не лише зв’язок, а й інші елементи, інші космічні сервіси. Якщо це будуть універсальні системи, то, як то кажуть, справа того варта. У цьому випадку це дійсно буде чудове рішення для нас.

"Будь-яка технічна система коштує дорого, але згодом вона окупиться. І в даному випадку важливість вивчення такої пропозиції продемонструє ці технічні навички. Єдиний ризик полягає в тому, що компанія ICEYE ніколи не виготовляла саме супутників зв’язку. Nokia володіє технологіями для розробки телекомунікаційного обладнання для супутників, однак поки що немає підтверджень, що компанія постачала такі рішення в масштабах, порівнянних з іншими виробниками, наприклад Thales. Тому певні ризики є. Проте фінські компанії мають серйозні технологічні компетенції, тому варто вивчити можливість співпраці з ними", — констатує експерт.

Головне те, що йдеться про створення захищеного супутникового зв’язку для українських екстрених та спеціальних служб, щоб забезпечити їхній зв’язок для виконання пріоритетних завдань. На відміну від Starlink, це не глобальна комерційна система, а рішення, розроблене з урахуванням конкретних потреб України.

Можливо, що й сам процес вдасться прискорити, якщо вдасться запустити кілька супутників для випробувань уже у 2027 році, а потім поступово розгорнути повноцінну систему. Сьогодні виробництво супутників можна організувати серійно, тому головні завдання — домовитися про умови співпраці, узгодити технічні вимоги та підписати угоду.

Нагадаємо, що волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко повідомив про збій у роботі терміналів Starlink на фронті. Через це оператори дронів Сил оборони України не змогли виконати деякі бойові завдання. Ця інформація з’явилася на тлі погроз на адресу України з боку президента США Дональда Трампа, якого підтримав власник компанії SpaceX Ілон Маск.

Єврокомісія планує на початку 2027 року включити комерційні супутникові потужності до програми Govsatcom. Це має заповнити прогалину до 2029 року, коли повністю почне функціонувати європейське угруповання IRIS².