11 дзвінків Путіну. З ким і про що говорив за допомогою спецзв'язку Янукович 18 лютого 2014 року

Четвертий президент Віктор Янукович обіцяє розповісти правду про Майдан у судовому процесі. Проте обвинувачення та потерпілі припускають — захист ексвисокопосадовця робить усе, аби затягнути розгляд.

18–20 лютого — восьмі роковини кривавих подій Революції Гідності. Тими днями 2014 року у центрі Києва загинули 67 мирних протестувальників і 13 правоохоронців. Імена осіб, які скоїли напади, як й організаторів, досі офіційно не названі. Але вже незабаром на лаві підсудних мають опинитися Віктор Янукович і ще дев’ять колишніх високопосадовців. Усі вони, на думку слідства, є членами одного злочинного угруповання.

У списку, крім Януковича, прізвища ексміністра оборони Павла Лебедєва, ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та їхніх заступників — ексголови СБУ Олександра Якименка, командира київського полку міліції особливого призначення "Беркут" Сергія Кусюка. Проти них досудове розслідування завершилося ще в листопаді 2021 року, про що повідомив Офіс генерального прокурора України.

За версією слідства, ці особи "18–20 лютого 2014 року організували силову протидію мітингувальникам у центрі столиці".

Так у першій половині 18 лютого 2014 року забезпечили силовий розгін учасників вуличної ходи до Верховної Ради на підтримку голосування за повернення до Конституції 2004 року, ввечері того ж дня під виглядом "антитерористичної операції" — штурм Майдану, а вранці 20 лютого — розстріл мітингувальників співробітниками чорної роти "Беркуту" й озброєння "тітушок" вогнепальною зброєю.

Застосування правоохоронцями та військовими фізичного насильства, спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї призвело до смерті цивільних осіб.

Під захистом. Що розказав адвокат Януковича

З адвокатом Віталієм Сердюком зустрічаємося в офісі адвокатського об’єднання — на Печерську в Києві, неподалік від будівлі Офісу генерального прокурора. На сайті фірми вказано: він — фахівець "у складних політично мотивованих справах і справах про посадові злочини". Саме такою Сердюк вважає й історію четвертого президента Віктора Януковича, тому вже не один рік очолює групу його захисту. Бесіда ведеться російською.

"Ми нашвидкуруч підготували невеличку довідку", — протягує він кілька аркушів паперу. У ній — перелік справ Віктора Януковича. За приблизними підрахунками захисників, таких приблизно двадцять п’ять.

— Як бачите, їх маса, вони постійно дробляться, проти чого ми активно виступаємо. Замість того, аби розслідувати повну картину, справу Майдана штучно розділяють — за учасниками, підозрюваними, часовими епізодами, залежно від певних подій. І надсилаються у різні суди. Навіщо? Аби важко було зрозуміти, що у той час відбувалось насправді, — каже Віталій Сердюк.

У нотатках адвоката кілька окремих епізодів, до яких слідство вважає причетним Віктора Януковича, зокрема, підписання "Харківських угод", узурпація влади через конституційну реформу 2010 року, заволодіння резиденцією "Межигір’я".

Говорить, захист про ­завершення слідства дізнався з публічних заяв, до вивчення матеріалів зміг долучитися на початку грудня, і як ніколи зацікавлений у найшвидшому передаванні справи до суду, неодноразово звертався з такою вимогою до прокуратури і раніше.

Щоправда, у суді б воліли розглядати не "уламок великої справи" — окремий епізод, а події усього Майдану, адже "будь-яка підозра починається з подій осені — призупинення підписання угоди з ЄС". А ще звинувачує прокуратуру в затягуванні справи та засекреченні певних матеріалів.

Адвокат обіцяє: "Ми будемо вимагати, аби це було повноцінне публічне слухання — процес від А до Я". Він пояснює, що планує досліджувати багато доказів періоду Майдану, а особливо ті, що не були, на його думку, досліджені відповідно раніше.

— Усі пам’ятають, як 18 лютого була організована так звана мирна хода. Серед матеріалів справи є допит одного із сотників. Він каже, що орієнтовно до 12:00 мітинг під ВР був мирним. Після того як депутати не проголосували відповідні (конституційні) правки, усім сотникам пішла команда: "Починаємо!". Далі полетіли каміння та пляшки у бік поліції та антимайдану, а згодом і в зворотному напрямку. Почалась провокація насильницького формату, яка переросла у побоїще, бійки та криваву картинку, яку всі побачили по телевізору — з тілами, кров’ю, вбитими. Хто це робив? Спеціально підготовлені, радикально налаштовані групи, які провокували ситуацію. Не всі ж мітингувальники, які прийшли, такі. Але групи досі не встановлені. І слідчі навіть не поцікавилися — хто дав команду… Чому? — ставить риторичне питання Віталій Сердюк.

Адвокат наполягає: із зібраних його командою доказів за 20 лютого виходить, що стрільба на Майдані велася з двох боків: правоохоронців і протестувальників. Окрім того, на Майдан привезли "сотні та тисячі одиниць вогнепальної зброї та вибухівки зі складів райвідділів західних областей", яку використовували "три групи": "Львівська сотня", "Грузинські снайпери" та "ті, хто приїхали з Прибалтики", з якої були поранені десятки правоохоронців.

"І тоді з боку міліцейського керівництва була надана команда евакуювати співробітників внутрішніх справ. Наказу наступати на Майдан не було. І якраз відхід прикривала рота "Беркуту". У цей час зі сцени Майдану хтось кричав: "Наступаємо, вперед, стріляють!".

Варто нагадати, що цей епізод — предмет розгляду в іншому кримінальному провадженні, що розглядається у Святошинському суді столиці (в розстрілах на вулиці Інститутській обвинувачуються представники спецроти "Беркут"). У процесі дослідження матеріалів було доведено, що всі вбиті 20 лютого 2014 року протестувальники були беззбройні.

Відповіді на запитання про вплив представників РФ, зокрема, найвищого керівництва, адвокат уникає. Зокрема, про телефонні дзвінки президенту РФ Володимиру Путіну 18 лютого 2014 року, про які раніше заявляла генпрокурорка Ірина Венедіктова, відповідає так:

— Це черговий фейк. Ми не дійшли до тому (справи), в якому про це йдеться, але зробимо його публічним. З того, що відомо мені, слідчі взяли з’єднання спецзв’язку, і частину оголосили як основний доказ, що було спілкування з Путіним. Нагадую, представники Росії, як і Франції, Німеччини, Польщі, брали участь у мирному процесі. Чи є там стенограма розмов — не знаємо.

Захист Януковича переконує, що звинувачення вигідно підтримувати не лише попередній владі, а й нинішній.

"Моє переконання: прокурори стали адвокатами вбивць Майдану. І ціль — швидше запечатати, поховати, забути правду", — додає він. Але додає, що робитиме все можливе, аби цього не сталося. Саме тому наполягає на максимально публічному процесі, у якому його клієнт хоче брати участь. Щоправда, через відеозв’язк із російського Ростова-на-Дону, де, як зазначає Сердюк, той мешкає після виїзду з України.

В очікуванні приїзду. Коли Віктор Янукович повернеться в Україну

Тим часом в Офісі генерального прокурора України чекають на повернення Віктора Януковича в Україну. Раніше керівник департаменту з розслідування "справ Майдану" Офісу генпрокурора Олексій Донський говорив про неможливість допитати четвертого президента дистанційно, оскільки Росія не дає для цього відповідної міжнародної допомоги. Тож якщо хоче говорити особисто — Янукович має приїхати. Щоправда, він одразу буде затриманий правоохоронцями — у кількох уже згаданих справах для нього обрана міра запобіжного заходу — арешт. До того ж набрав чинності вирок Оболонського районного суду Києва — 13 років у справі про держзраду та ведення агресивної війни. А наразі на Януковича чекає розгляд справи in absentia (заочно), оскільки й він, й інші фігуранти весь час переховувалися від слідства та суду.

Родинам загиблих на Майдані необхідно знати не лише імена безпосередніх виконавців розстрілів, а й замовників. Також у суді важливо зруйнувати міф Путіна про громадянську війну

Справа щодо Майдану — об’ємна, об’єднує 1 019 епізодів, дані про які зібрані в 1 500 томах. Слідство говорить: загалом проведено 4,5 тис. допитів, майже тисячу слідчих експериментів, понад 3,5 тисячі судово-медичних, балістичних, комплексних, цитологічних, хімічних експертиз.

Нині в Офісі генерального прокурора Фокусу скаржаться, що захист підозрюваних, зокрема, Януковича, гальмує процес: якби адвокати справді хотіли якнайшвидше почати розгляд у суді, вони б уже скоро заявили про завершення ознайомлення з матеріалами справи, вивчивши їх частину, і продовжили на стадії судового розгляду, що можливо.

Якщо ж вони керуватимуться загальною практикою — на один том матеріалів адвокатам надається один робочий день, то на всю справу про події на Майдані 18–20 лютого може бути витрачено понад чотири роки.

Прокурори у справі переконані: адвокати Януковича планують дотримуватися саме цього "графіку", адже раніше вже демонстрували таку поведінку — влаштовуючи адвокатські каруселі, не з’являлися у засідання, а коли слідство отримало рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування (заочного) — оскаржували його в апеляції.

"Звісно, захист може обирати свою тактику захисту клієнта, але питання в іншому — якщо на загал говориться про вимогу прискорити процес, навіщо на практиці його затягувати?" — додають в Офісі генерального прокурора.

Там пояснюють, чому з великої "справи Майдану" довелось відокремити події 18-20 лютого 2014 року. Причина — обсяги. Загалом слідчі досліджують понад чотири тисячі епізодів, і якщо з них сформувати справу та передати її до суду, не можна навіть уявити, скільки б захисники знайомилися з матеріалами, коли б почався процес, як довго тривав.

"Але це не означає, що інші епізоди цим фігурантам не інкримінуються — існують інші провадження. Зараз ми би хотіли, аби бодай в частині найбільш тяжких і трагічних подій Майдану можна було б поставити крапку", — говорить один зі прокурорів.

Убивства на Майдані. Інтереси постраждалих

Про деталі обвинувачення у прокуратурі вважають за краще не говорити, аби не підказувати стороні захисту. Проте відомо про згадані вже одинадцять дзвінків Віктора Януковича Володимиру Путіну. Усі вони були здійснені в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року. За допомгою спецзв’язку.

Це означає, що факт з’єднання слідчими зафіксований, а зміст розмови — ні. І це, звісно, відомо стороні захисту, тому вона почувається спокійно. І, можливо, за інших обставин, факти з’єднання ні про що б не свідчили. Але ж у справі Майдану існує сукупність доказів. І сила їх — у системності.

Аби це зрозуміти, не обов’язково зазирати у матеріали справи, варто почитати відкриті джерела. Так, Віктор Янукович, як і його захист, нині намагаються уникати відповіді про нічні дзвінки Путіну. Приміром, Янукович під час допиту в Святошинському суді через відеозв’язк у 2016 році про них сказав: "Не пам’ятаю. Гляньте на сайті президента у розділі дзвінків".

Проте ж, крім самих з’єднань, є й свідчення представників опозиції, які розповідають, що Віктор Янукович "виходив подзвонити" в Москву. До того ж і сам прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 19 лютого 2014 року підтвердив російським журналістам факт розмов. Звісно, ніхто не може нині стверджувати, що Путін закликав до застосування сили на Майдані, але якщо почитати заяви його оточення про необхідність вживання заходів — цілком можна припустити.

Зафіксовані розмови між українськими та російськими високопосадовцями і 20 лютого, поки стріляли на Інститутській. Силові міністри та голова СБУ контактували зі своїми російськими колегами, а Янукович, за даними слідства, багато разів дзвонив близькому до Путіна українському політику Віктору Медведчуку.

"І якби розстріли тривали 5–10 хвилин, достатньо важко було б доводити їх організацію. Колишні правоохоронці могли б сказати, що вони не зорієнтувалися, виконували наказ, не могли зупинити те, що відбувається. Але вбивства продовжувалися півтори години, як і розмови. І не лише по горизонталі, а й вертикалі — приміром, командир "чорної роти" Дмитро Садовник дзвонив командувачу внутрішніх військ Станіславу Шуляку та заступнику керівника МВС Віктору Ратушняку — через ієрархію такі дзвінки за звичайних обставин були б неможливі", — каже адвокат Віталій Титич.

Він з 2014 року представляє інтереси кількох родин загиблих на Майдані учасників протесту — переважно у процесі по 20 лютого у Святошинському суді.

Титич говорить, що від початку чекав на справу щодо організаторів терористичного акту. По-перше, родинам загиблих необхідно знати не лише імена безпосередніх виконавців розстрілів, а й замовників. По-друге, важливо остаточно зруйнувати міф Путіна про громадянську війну й показати ланцюжок єдиного задуму, спрямованого на ескалацію. Те, про що минулого року сказав Європейський суд із прав людини — злочини, скоєні на Майдані, були частиною державної політики і дій органів влади. При цьому Титич не береться спрогнозувати, коли і з яким результатом процес закінчиться.

"В інтересах саме захисту Януковича — затягувати процес і перетворювати його на фарс. А зважаючи на низький інтерес до справ Майдану з боку суспільства, йому це може вдатися", — додає представник потерпілих.