В Україні хочуть автоматизувати видачу гральних ліцензій. Як це змінить ринок азартних ігор
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має прибрати людський чинник у сфері видачі ліцензій операторам грального бізнесу. Фокус спитав в нардепки Галини Васильченко, чому це важливо, і як змінився ринок азартних ігор після легалізації у 2020 році.
Михайло Федоров, міністр цифрової інформації України, 1 травня в себе в соцмережах розказав про законопроєкт №9256 щодо ліквідації комісії з регулювання азартних ігор (КРАІЛ). За словами чиновника, уряд пропонує автоматизувати надання гральних ліцензій учасникам ринку і прибрати людський чинник з цього процесу.
"Також організаційні зміни дозволять швидко впровадити IT-систему онлайн-моніторингу, яка допоможе в режимі реального часу отримувати дані про взаємодію операторів грального бізнесу та держави", — прокоментував він.
Як вважає Галина Васильченко, народна депутатка й експертка з економічних питань, ініціатива з боку уряду щодо ліквідації КРАІЛ є цілком правильною.
"Диджиталізація дозволить прибрати людський чинник у видачі ліцензій, увесь процес має стати автоматичним і працювати за чіткими критеріями", — наголошує вона.
Як підкреслює експертка, якщо Верховна Рада прийме закон, це дасть можливість оперативно отримувати дані про взаємодію операторів грального бізнесу і держави.
Серед переваг такого рішення вона називає:
- прискорення процесу видачі ліцензій;
- мінімізацію кількості документів, необхідних для отримання ліцензій;
- прозорість всього механізму видачі ліцензій, завдяки чому зникне корупційний чинник;
- як наслідок — стабільні надходження до бюджету України.
Гроші для України від грального бізнесу: плани та реальність
2020 року, коли в Україні тільки легалізували гральний бізнес, багато йшлося про те, скільки грошей це принесе. Так, Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, пояснював, що в держбюджет заклали 7,5 млрд грн, які Україна мала отримати у 2021 році від цього ринку в якості плати за ліцензії та від випуску лотерей. В реальності ж доходи від грального бізнесу за 2021 рік склали 1,34 млрд грн, тобто 18% від запланованого.
2022 року держбюджет отримав від ліцензійних платежів грального бізнесу лише 1,2 млрд грн, а податку з доходу — 80 млн грн, пише Forbes.
Минулого року Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало розслідування ймовірного ухилення грального бізнесу від сплати податків. За різними оцінками, йдеться про 10–15 млрд грн тіньового обороту на місяць.
Як вважає Васильченко, диджиталізація взаємодії операторів азартних ігор та держави, включно з впровадженням IT-системи онлайн-моніторингу, якраз повинно зупинити факти ухилення від платежів в українській гральній індустрії.
"Дуже сподіваюсь, що цей законопроєкт, зробить увесь ринок більш прозорим", — зазначає вона.
"Дикий захід" грального бізнесу
Ухилення від платежів операторів грального бізнесу — не єдина проблема в Україні. Хоча легалізація азартних ігор і видача ліцензій ніби мала припинити роботу підпільних закладів, насправді вони продовжують існувати. Про незаконні клуби ігрових автоматів відомо майже в кожному більш-менш великому місті, а кілька років тому видання NV детально розповідало й про підпільні казино. За даними журналістів, в різних районах Києва працює як мінімум 24 незаконних гральних заклади.
Коментуючи це питання, Васильченко наголосила, що для ліквідації такого роду закладів має ефективно працювати правоохоронна система плюс всі органи, які відповідають за регулювання цієї сфери. На її думку, оптимізація законодавчої бази щодо грального бізнесу в цілому також може зіграти свою роль в цьому питанні та посприяти зникненню підпільних клубів.
Нагадаємо, першу ліцензію на ведення грального бізнесу в Україні видали в лютому 2021 року. Її отримало ТОВ "Спейсикс" — власник онлайн-казино "Космолот".