Землі в ілюмінаторі вже не видно: Росія опинилася за бортом майже всіх космічних місій

Крім того, що вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року принесло стільки горя та страждань українському народу, ця війна також суттєво вплинула на реалізацію міжнародних космічних програм. Та й сама Росія виявилася майже відрізаною від багатьох проєктів, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

Після початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого минулого року Москва отримала як реакцію Заходу багато санкцій, які торкнулися і космічної галузі країни-агресора. У відповідь на ці санкції тодішній голова "Роскомосу" Дмитро Рогозін пригрозив західним країнам припиненням співробітництва на Міжнародній космічній станції (МКС). Про ці заяви Рогозіна Фокус уже писав.

Минулого року Рогозіна зняли з посади і його замінив Юрій Борисов. Завдяки цьому відносини NASA та "Роскосмосу" стабілізувалися і навіть було підписано нову угоду про те, що російські астронавти літатимуть на американських космічних кораблях на МКС, а американці на кораблях РФ.

Фокус вже писав про те, що на американському кораблі Crew Dargon на МКС у складі нового екіпажу станції в польоті і один російський астронавт.

За словами Браяна Відена, директора Secure World Foundation, на сьогодні співпраця на МКС з Росією продовжується попри розбіжності з США на Землі.

"Я вважаю, що, швидше за все, це відбувається через розуміння того, що і США, і РФ багато втратять, якщо припинять працювати разом на станції. Але така ситуація може тривати, швидше за все, лише до того моменту, коли МКС буде спущена з орбіти", — каже Віден.

Водночас, російська космічна програма серйозно постраждала від санкцій, введених через вторгнення в Україну. Справа в тому, що Москва не змогла продовжити свою співпрацю в інших міжнародних проєктах дослідження космосу.

"Найбільш відчутним ударом для Росії буде закінчення роботи МКС. Нові пілотовані польоти в космос можуть здійснюватися без її участі", — каже Віден.

Навіть ймовірний друг Москви, Китай, з яким РФ планувала створити на Місяці Міжнародну наукову місячну станцію, вже не згадує Росію під час презентацій своїх космічних проєктів. За словами Відена, Росія може співпрацювати з Китаєм у межах реалізації космічних програм, а може спробувати діяти самостійно. Для Москви кращим є перший варіант тому, що РФ сама не зможе нічого зробити в сформованих для неї важких умовах.

За словами Матьє Батая з Європейського інституту космічної політики, війна в Україні завдала також удару по реалізації запусків у космос корисних навантажень за допомогою російських космічних ракет. Багато країн, особливо європейських, а також світових приватних компаній, використовували ці ракети не тільки для запуску супутників. Але після початку вторгнення вони відмовилися від використання ракет РФ, а це спричинило скасування багатьох важливих запусків у космос.

Війна в Україні розв'язана РФ поставила на паузу реалізацію важливого проєкту на Марсі. У межах місії ExoMars на Червону планету мав полетіти унікальний марсохід Rosalind Franklin ще восени 2022 року. Росія брала безпосередню участь у підготовці цієї місії, але Європейське космічне агентство розірвало угоду із "Роскосмосом". В результаті цей політ має відбутися не раніше 2028 року, але яка ракета-носій замість російської буде задіяна в цьому, поки невідомо.

Найближчим часом Європа також не зможе реалізувати, незалежно від інших країн, свої запуски в космос, оскільки перший запуск нової ракети Ariane 6 відкладається, а ракету Ariane 5 виводять з експлуатації.

За словами Батая, Росія своїм вторгненням до України сприяла різкому скороченню запусків комерційних супутників у космос на своїх ракетах. Якщо в 2021 році РФ відправила до космосу 339 супутників, то 2022 року — всього 46. Загалом російські ракети для запусків у космос використали 18 країн, кількість яких з лютого минулого року різко скоротилася.

Цією ситуацією скористався Китай, у якого різко зросла кількість запусків у космос, але не всі китайські ракети схожі на відправку на орбіту певних корисних навантажень. Це призвело до того, що багато раніше запланованих міжнародних місій було відкладено в очікуванні черги на запуск.

Експерти роблять висновок, що, незважаючи на те, що ринок космічних послуг поступово пристосувався до нових умов, все ж таки Росія завдала міжнародному співробітництву в освоєнні космосу непоправної шкоди.

За словами експертів, Росія хоче побудувати свою космічну станцію на орбіті після того, як припинить існування МКС, але це буде дуже складне завдання в умовах майже повної ізоляції та відсутності необхідних коштів. Фокус вже писав про те, що ще у травні минулого року РФ показала проєкт своєї космічної станції. Також поки що не ясно, як відреагує Китай на можливі пропозиції Москви відправити своїх астронавтів на космічну станцію КНР "Тяньгун".

За словами Відена, цілком можливо, що роль Росії в освоєнні космосу в найближчому майбутньому стане більш незначною. Адже дуже малоймовірно, що США, Канада, Японія та країни Європи захочуть поновити повну співпрацю з РФ. Тим більше, що Росія не бере участі у таких масштабних проєктах, як програма Artemis щодо повернення людини на Місяць та будівництво орбітальної місячної станції Gateway.

Як уже писав Фокус, вчені знайшли ефективний спосіб врятувати астронавтів на Місяці від небезпечного пилу.