Розділи
Матеріали

Не мамонтами єдиними. Древні люди готували гігантських равликів близько 170 тис. років тому

Нові дослідження показують, що люди готували і їли гігантських равликів 170 000 років тому

Раціон древніх людей, як виявляється, був доволі різноманітним. Наші предки не лише полювали на мамонтів та збирали ягоди, але й смакували великими равликами.

Існує чимало доказів того, що раціон древніх людей складався не лише з м'яса мамонтів та їстівних ягід. Нещодавно дослідники виявили найдавніші свідчення того, що доісторичні люди готували та їли равликів, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропустити найважливіші новини!

Фахівці дедалі більше складають пазли про харчування наших пращурів. Фокус уже розповідав, що древні люди полюбляли вечеряти бегемотами, займалися сироварінням та виготовленням йогурту й навіть полювали на великих акул.

Однак нещодавні дослідження ще більше привідкрили завісу минулого. Виявляється, вони також харчувалися велетенськими молюсками, що колись були набагато більшими за сучасних равликів.

Команда дослідників з Вітватерсрандського університету (Південна Африка), знайшла фрагменти черепашок наземних равликів з родини Achatinidae, які можуть виростати до 16 сантиметрів завдовжки, в печері Бордер Кейв, розташованій на скелі біля кордону Південної Африки з Есватіні.

Це місце неодноразово вивчали, починаючи з 1930-х років, але саме під час робіт, проведених між 2015 і 2019 роками, вдалося знайти залишки черепашок гігантських равликів. Їх вдалося виявити в кількох шарах відкладень, датованих від 70 000 до 170 000 років тому. Черепашки древніх молюсків різних кольорів: від блискучого бежевого до коричневого і матово-сірого.

Фахівці розповідають, що безхребетні тварини, такі як равлики, складають понад 95 відсотків біорізноманіття Землі, але їх часто не беруть до уваги в археологічних дослідженнях.

Це пов'язано з тим, що їх вважають практично неважливими для нашого розуміння історії людської поведінки. Таке маргінальне ставлення погіршується тим, що більшість зразків дуже малі, а отже, вони мають менше шансів вижити в археологічній документації. Але равлики можуть бути корисним винятком завдяки своїм ракушкам.

Наземних равликів можуть знаходити на місцях розкопок тому, що вони зустрічаються в цій місцевості, де зариваються в ґрунт, щоб уникнути зневоднення. Також їх сюди могли завести древні люди — для вживання в їжу або для використання їхніх черепашок у різних цілях (для прикрас або релігійних звичаїв).

Результати інших дослідження показали, що свідчення вживання равликів з'являються в місцях розкопок, датованих приблизно 30 000 років тому в Європі і близько 40 000 років тому в Африці. За словами авторки дослідження, це доволі "велика прогалина" в результатах.

Наземні молюски є чудовим джерелом поживних речовин. Їх легко і безпечно збирати, можна зберігати деякий час перед вживанням, легко готувати і перетравлювати, якщо людина має базові навички володіння вогнем. Враховуючи, що гомініни використовують вогонь щонайменше 400 000 років, неважко зрозуміти, що останні знахідки не виходять за межі можливого.

Насправді існують докази того, що ми запікали рибу понад 780 000 років тому.

Наземні молюски є чудовим джерелом поживних речовин
Фото: Shutterstock/Adorjan Seres

Дослідники вирішили перевірити власну гіпотезу і розбили черепашки сучасних равликів на частинки. Уламки різного кольору та розміру експериментально нагрівали протягом різних періодів від 5 хвилин до 36 годин. Пізніше результати вони порівняли з доісторичними аналогами.

Під впливом вищих температур і довшого нагрівання раніше білі фрагменти стали "сніжно-білими", а коричневі та бежеві зразки — білими і сірими. Процес нагрівання також призвів до втрати блиску черепашок, оскільки органічна речовина, що відповідає за цю особливість у структурі черепашок, вигоріла.

Окрім цього, на них виявили помітні ознаки мікророзтріскування. Такі ж прояви знайшли на доісторичних черепашках, виявлених в Південній Африці. Тому можна стверджувати, що вони мають спільні риси, які виникають внаслідок впливу тепла, а саме: мікротріщини та матовий вигляд поверхні.

Те, що саме людська діяльність вплинула на появу доісторичних черепашок на цьому місці, свідчать залишки інших потенційних харчів, зокрема насіння і кістки. Їх знайшли неподалік. Крім того, сама печера занадто ізольована, щоб залишки їжі могли з'явитися самі по собі.

Результати дослідження не лише розповідають нам про харчові звички наших предків, вони також дозволяють нам "зазирнути в потенційно складне соціальне життя ранніх Homo sapiens", підсумовують автори.

Раніше Фокус розповідав про знахідку з мезоліту. Археологи виявили унікальну древню зброю на розкопках в Англії.