Через затори та блокпости. Як ведмедів із "Білої скелі" евакуювали на Західну Україну (фото)
Сім вихованців із ведмежого притулку "Біла скеля" на Київщині вивезли до партнерського реабілітаційного центру для ведмедів "Домажир" у Львівській області. Фокус поговорив із Мариною Шквирою, зоологинею і співвласницею притулку "Біла скеля" українського фонду Save Wild, про те, як це вдалося зробити.
Уранці 24 лютого, в день початку війни, Марина Шквиря зрозуміла, що через російські снаряди, які обрушилися на Україну, персонал не зможе дістатися до притулку для ведмедів "Біла скеля", розташованого в Київській області.
"Ми з чоловіком забрали домашніх тварин — трьох собак і чотирьох котів — й одразу ж переїхали до притулку, щоб дбати про ведмедів", — розповідає співрозмовниця Фокуса.
Марина зізнається, що про евакуацію тварин спочатку не йшлося. У перші дні було важливо забезпечити їх усім необхідним. На щастя, через тривожну інформацію про можливу агресію РФ, що з'явилася задовго до вторгнення, тут встигли підготуватися і зробити запаси провіанту, отже корму для ведмедів було достатньо.
Ризик і стрес. Як евакуювати ведмедів під обстрілами
Крім турботи про своїх підопічних, Марина Шквиря з чоловіком допомагали Притулку для диких тварин благодійного фонду Wild Animal Rescue Наталії Попової, розташованому по сусідству.
"Вони в цей час якраз розпочали евакуацію тих левів і тигрів, яких уже раніше планували відправити на реабілітацію до різних європейських центрів. Це було необхідно зокрема й для того, щоб зменшити навантаження із забезпечення харчування, бо зробити запаси корму для таких тварин набагато складніше", — каже Шквиря.
Однак через тиждень військова ситуація в регіоні погіршилася, залишатися на місці ставало дедалі небезпечнішим.
"У якусь ніч неподалік нашого притулку з'явилася колона російської техніки. Просунутися їй, на щастя, не вдалося, але ми вирішили, що ризики занадто високі", — згадує Марина. Якби під час обстрілу пошкодили вольєри та ведмеді вибралися на волю, то під загрозою могли опинитися мешканці села. Тому щойно реабілітаційний центр "Домажир" погодився тимчасово прийняти київських ведмедів, притулок "Біла скеля" почав готуватися до евакуації.
Власникам притулку вдалося знайти волонтерів, які погодилися взяти тварин у свій гуманітарний конвой.
"Ми день варили транспортувальні клітини, змогли завантажити в машини п'ятьох ведмедів із семи і за добу доїхали до "Домажиру", — розповідає співрозмовниця Фокуса. За цей час співробітники сусіднього Притулку для диких тварин допомогли відправити ведмедів, які залишилися, з іншою волонтерською групою. Зрештою усі вихованці "Білої скелі" благополучно дісталися Львівщини.
"Треба розуміти, що перевезення таких небезпечних тварин навіть у мирний час з урахуванням усіх необхідних запобіжних заходів — справа досить ризикована і стресова. Її можна робити лише з компетентною командою", — коментує Марина Шквиря. За її словами, з транспортуванням першої партії ведмедів були складності, тому що не вистачало седативних препаратів, і довелося обходитися без ветеринара своїми силами. З двома тваринами, які залишилися, працювала київська ветеринарна лікарка Інна Васильковська, тож їхнє завантаження пройшло легше.
Незважаючи на те, що міжміські траси в Україні зараз перевантажені, гуманітарні конвої просувалися досить швидко — наскільки це можливо, люди намагалися їх пропускати, блокпости теж вдавалося проїхати без проблем. Лише один раз на Хмельниччині вимагали надати докази того, що ведмедів мають право перевозити, але всі питання вдалося вирішити.
Наразі київські ведмеді обживаються на новій для себе території.
"Три дорослі ведмеді поки що відпочивають у внутрішніх вольєрах, на вулицю ми їх ще не випустили. Це пов'язано і з їхнім здоров'ям, і з підготовкою власне вольєрів. Але малюків і кілька інших дорослих ведмедів ми вже випустили у великі вольєри, з ними все добре", — ділиться Марина Шквиря.
Команда "Білої скелі" думає про те, щоб евакуювати кілька ведмедів ще далі, до одного з великих реабілітаційних центрів у Європі, щоб зменшити навантаження на "Домажир". При цьому Марина запевняє, що щойно війна закінчиться, всі ведмедики повернуться до себе додому, до Київської області.
Українські зоопарки та звіринці все ще потребують допомоги
Тим українцям, хто хоче хоч якось допомогти тваринам, Марина Шквиря радить шукати інформацію на сторінці громадської організації UAnimals.
Уся увага зоозахисників зосереджена на заблокованих зоопарках, де існують проблеми з постачанням кормів. Наприклад, у жахливій ситуації опинилися харківські зоопарки — як державний, так і приватний "Фельдман Екопарк" (там під обстрілами вже загинули два кенгуру). У складних умовах знаходиться і зоопарк "12 місяців" під Києвом, та й безліч інших зоопарків і звіринців у різних регіонах.
"Усі зоопарки та притулки зараз об'єднують зусилля, щоб намагатися вивозити якихось тварин. Ми тут також допомагаємо з координацією гуманітарної допомоги для диких тварин по всій Україні, наскільки це виходить", — уточнює зоологиня.